Назарова А.О.

Донецький національний університет, Україна

ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Глибинні соціально-економічні зміни в Україні потребують розуміння того, що збереження природних ресурсів країни стає вкрай важливою проблемою, від вирішення якої залежить доля майбутніх поколінь. Але нестабільне економічне становище нашої країни та проблеми, які існують в законодавстві створюють передумови для нераціонального використання природних ресурсів. Тому особливого значення набуває охорона навколишнього природного середовища як одне з найважливіших завдань нашої держави, що полягає у здійсненні системи організаційних, правових, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, запобігання та контроль за їх забрудненням, захист від шкідливого антропогенного впливу та відтворення первинного стану природного середовища.

Окремі питання адміністративно-правового регулювання охорони навколишнього природного середовища розглядалися в працях В.І. Андрейцева, Л.А. Стоцької, В.І. Книш, В.А. Нечитайленко, Г.А. Хміль, Ю.С. Шемшученко тощо. Разом з тим, проблеми адміністративної відповідальності за вчинення екологічних правопорушень в сфері охорони довкілля потребують додаткового дослідження [1].

Вищенаведене вказує на актуальність дослідження, метою якого є виокремлення особливостей адміністративної відповідальності за вчинення екологічних правопорушень

Специфіка адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі охорони довкілля полягає в тому, що вона формується внаслідок поєднання адміністративних та екологічних чинників у змісті правовідносин, а точніше, у наявності у них екологічного підґрунтя, а також обумовлюється характером правопорушень, їх причинами, суб’єктами правопорушень і порядком застосування до них заходів впливу.

Необхідно зазначити, що поняття адміністративної відповідальності не має свого законодавчого закріплення, але є предметом наукових досліджень. Так, І. А. Беленчук вважає, що адміністративна відповідальність являє собою різновид юридичної відповідальності, наслідок невиконання чи неналежного виконання особою норм адміністративного законодавства, відбиття невідворотності реагування держави на адміністративні правопорушення (проступки). В. К. Колпаков та О. В. Кузьменко, у свою чергу, під адміністративною відповідальністю розуміють примусове, з додержанням встановленої процедури, застосування правомочним суб'єктом передбачених законодавством за вчинення адміністративного проступку заходів впливу.

Адміністративна відповідальність як вид юридичної відповідальності характеризується тим, що вона є засобом охорони встановленого державою правопорядку; є нормативно визначеною і полягає в застосуванні (реалізації) санкцій правових норм; пов'язана з примусом, з негативними для правопорушника наслідками (морального, матеріального, особистісного, організаційного характеру), який він зобов'язаний зазнати і фактично зазнає; реалізується у відповідних процесуальних формах.

Виходячи з загальної характеристики адміністративної відповідальності можна виділити особливості такої відповідальності саме в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Необхідно зазначити, що адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення має свої особливості, наявність яких зумовлюється саме специфічністю об’єкта правової охорони.

Передусім, саме вчинення адміністративного правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, санкції за які визначені КУпАП, є підставою для настання адміністративної відповідальності.

Оскільки згідно з чинним законодавством адміністративним проступком (правопорушенням) вважається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, то адміністративне правопорушення в галузях охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, можна розглядати як винну, протиправну дію (або бездіяльність), яка порушує встановлений порядок охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, завдає шкоди здоров'ю людини та довкіллю і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність [2].

Наступною особливістю є застосування до винних як загальноправових (штраф, конфіскація), так і специфічних засобів адміністративного впливу (позбавлення спеціальних прав: права полювання) які передбачені ст. 24 КУпАП. Адміністративні стягнення специфічні за змістом і відмінні від заходів кримінального покарання, дисциплінарного впливу, цивільної та майнової відповідальності. Адміністративні стягнення накладаються спеціально уповноваженими на те органами управління та посадовими особами з урахуванням їх компетенції й чітко визначених повноважень [3].

На думку Книш В.І. до органів, які мають право розглядати справи про адміністративні природоохоронні та природоресурсні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, відносяться: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного, Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища. (ст. 242¹ КУпАП) [2]; Державний комітет України по земельних ресурсах (ст. 238 і КУпАП) тощо (тобто спеціальні органи державного управління та контролю у галузях охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування) та органи посадових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у всіх галузях народного господарства, їх перелік закріплений у ст. 213 КУпАП [4].

Враховуючи вищевказане можна зробити висновок, що особливості адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення визначають такі основні ознаки: по-перше, специфічний характер правовідносин, який складається внаслідок поєднання екологічних та адміністративних чинників у змісті цього правового явища, і, по-друге, особливі підстави виникнення правовідносин адміністративної відповідальності — вчинення адміністративного правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Екологічне підґрунтя певною мірою впливає на елементи адміністративної відповідальності, як-то: заходи відповідальності (для досліджуваної сфери характерно застосування поряд із загальнопоширеними (штраф, конфіскація), специфічних засобів адміністративного впливу (позбавлення спеціальних прав: права полювання, зупинення та анулювання дозволів (ліцензій), пов’язаних із веденням екологічно значущих видів діяльності); спеціальний суб’єкт адміністративної юрисдикції (система спеціально уповноважених органів, які здійснюють контроль за дотриманням вимог екологічного законодавства та юрисдикцію саме в цій сфері); порядок застосування стягнень (притягнення до адміністративної відповідальності завершує собою процес реалізації спеціально уповноваженим органом виконавчої влади функції екологічного контролю). А тому максимальне врахування екологічних чинників дозволить більшою мірою охопити об’єкти адміністративно-правовим захистом та сприятиме створенню надійних засад охорони довкілля засобами адміністративної відповідальності.

Література

1. Ворушило С.В. Шляхи оптимізації адміністративної відповідальності за порушення законодавства у галузі охорони атмосферного повітря / С.В. Ворушило // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2009. - №4. – С. 97-106

2. Книш В.І. Особливості адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів / В.І. Книш // Право і безпека. – 2011. - №1. – С. 54-57

3. Нечитайленко В.А. Деякі проблеми адміністративної відповідальності за правопорушення, підвідомчі органам екологічного контролю на державному кордоні України / В.А. Нечитайленко // Право та управління. – 2011. - №2. – С. 262-270

4. Стецька Л.А. Деякі питання діяльності державної екологічної інспекції України / Л. А. Стецька // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2011. - № 165. - С. 319-327