Поліщук О.М., Банарь А.Ю

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

м. Чернівці

ВПЛИВ ЯКОСТЕЙ ЗРІЛОСТІ НА ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ В ПЕРІОД РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ (гендерний аспект).

Людина розвивається у взаємодії з навколишнім середовищем, проте життя її є індивідуальним надбанням, а процес розвитку глибоко неповторним явищем. Її соціально-психологічні індивідуальні властивості виявляються в якостях темпераменту, комунікативних якостях, рисах характеру, специфіці інтересів, інтелекту, потреб і здібностей.

Питання розвитку особистості цікавило багатьох учених, а саме Е. Еріксона, Г. Олпорта, К. Г. Юнга та ін. Розвиток – це якісні зміни, поява новоутворень, нових механізмів, процесів, структур. Наявність характеристик зрілості є дуже важливою детермінантою, що зумовлює ефективність реалізації професійного потенціалу, тому нашою метою було дослідження психологічних якостей зрілості в період ранньої дорослості.

Особистість – це людина, взята у системі її психологічних характеристик, які соціально обумовлені і виявляються в суспільних за природою зв'язках і стосунках, є стійкими і визначають моральні вчинки людини, що мають істотне значення для неї самої і оточуючих [4].

Рання дорослість – це час максимального розвитку сили, витривалості і більшості перцептивних і моторних умінь [3]. Кожна сфера людської активності характеризується специфічним характером діяльності і спілкування: праця – суспільно-корисною діяльністю, родина – концентрацією і різноманітністю міжособистісних відносин, дозвілля – реалізацією особистісного потенціалу.

У період ранньої дорослості продовжується розвиток самосвідомості, самооцінки і «Я-концепції». Цей період характеризується освоєнням професійної діяльності, самовдосконаленням, створенням сім'ї, особливостями організації вільного часу (дозвілля), яке дозволяє втілити в життя нереалізований потенціал особистості.[5] Якостями та показниками зрілої особистості стає синергічність, автономність, толерантність, відповідальність, розуміння системи моральних цінностей, пов'язаних із професією, здатність до накопичення й аналізу власного професійного досвіду, прийняття адекватної моделі образа еталонного професіонала й прагнення у своєму розвитку відповідати йому, здатність максимально мобілізувати свої зусилля, особистісні ресурси на досягнення поставлених цілей та ін.[1;6]

Процес професійного становлення – це процес періодичних «підйомів», «плато» і «спусків», зміни стадій професіоналізації і депрофесіоналізації, зміни структури професійно важливих якостей, мотивації праці, життєвих цінностей людини. Професійне становлення потрібно розглядати як процес, який відбувається під час навчання у ВУЗі і триває все життя. Професійний шлях людини і його етапи залежать від вікового розвитку і загального становлення особистості. Велику роль відіграють якості особистості, які розвиваються і вдосконалюються у процесі здобуття освіти та в подальшій трудовій діяльності.

Цією проблемою займалися такі науковці як Б.Г. Ананьєв, І.Д. Бех, В.В. Рибалко, Т.В. Кудрявцев, Е.Ф. Зеєр, Л.М. Мітіна і інші, які підкреслювали, що професійна придатність розглядається як сукупність особистісних якостей людини, які впливають на успішність засвоєння та ефективність виконання трудової діяльності. Дослідники найчастіше виділяють такі професійно важливі якості майбутнього фахівця, як комунікабельність, активність, відповідальність, високі інтелектуальні здібності, професійне мислення, високий рівень самопізнання, компетентність.

В період ранньої дорослості у юнаків професійне становлення формується в руслі загальної життєвої перспективи і органічно входить в нього. На їх професійне становлення впливають чинники далекої перспективи: чим більше визначені плани на подальше життя, тим вище рівень сформованості професійного плану і ступінь впевненості в правильності професійного вибору. У дівчат життєве і професійне становлення не пов'язані між собою, для них характерна велика емоційність і ситуативність самовизначення, менш цілісний світогляд. Найближчі плани дівчат визначаються в основному пізнавальними інтересами і рівнем емоційної збудливості. У юнаків на планування найближчої перспективи великий вплив мають інтелектуальні показники (комбінаторне мислення, загальний рівень інтелекту) та рівень самоконтролю.[2]

Професійне становлення особистості може залежати і від особливостей чоловічих і жіночих інтересів. Відомо, що людина краще виконує роботу, яка їй цікава, в чому велику роль відіграє мотивація. Вважається, що менша активність жінок при виконанні деяких завдань пов'язана з відсутністю у них відповідної мотивації. Коли жінок заохочували до розвитку більш сприятливого ставлення до вирішення проблем, їх показники у вирішенні цих проблем поліпшувалися (хоча і залишалися більш низькими, ніж у чоловіків). Особи чоловічої і жіночої статі пред'являють до професійної діяльності в значній мірі різні вимоги, бачать в ній джерело задоволення різних потреб.[2]

В нашому дослідженні взяло участь 60 респондентів віком 21-22 роки. Перша група (група А) склала 30 чоловік жіночої статті, друга (група Б) - 30 - чоловічої статті. Респондентів діагностували за такими методиками: «Тест-опитувальник особистісної зрілості Ю.З. Гільбуха», «Піраміда Маслоу», «Тест сенсожиттєвих орієнтацій (Д.О. Леонтьєв)», «Діагностика спрямованості особистості (В. Смекало і М. Кучер)», «Якорі кар'єри» (методика діагностики ціннісних орієнтацій у кар'єрі).

Після проведення нами експериментального дослідження, результати були представлені у зведеній таблиці для кожної із груп (Таблиця 1).

Таблиця1

Таблиця результатів емпіричного дослідження

Група №	Досліджувані характеристики	(А) Дівчата	(Б) Хлопці
Назва методики
Дослідження особистісної зрілості	Високий рівень зрілості	16,6%	6,7%
	Задовільний рівень	56,7%	43,3%
	Низький рівень	26,7%	50%
Тест Маслоу	Потбера в безпеці і надійності	16,6%	16,7%
	почуття власної гідності	10%	3,3%
	Приналежність да суспільства	36,7%	30%
	Самореалізація	36,7%	50%
СЖО	Мета в житті	23,3%	46,7%
	Процес життя	23,3%	16,75
	Результат життя	13,4%	0%
	Локус контролю Я	0%	0%
	Локус контролю (життя)	40%	36,6%
Спрямованість особистості	На себе	46,7%	43,4%
	На взаємодію	40%	33,3%
	На задачу	13,3%	23,3%
Якорі кар'єри	Професійна компетентність	16,7%	33,3%
	Менеджмент	0%	6,7%
	Автономія	6,7%	10%
	Стабільність роботи	13,3%	16,7%
	Стабільність місця проживання	6,7%	0%
	Служіння	23,3%	10%
	Виклик	6,7%	10%
	Інтеграція стилів життя	16,7%	3,3%
	Підприємництво	10	10%

Як показали результати дослідження, рівень особистісної зрілості у обох групах відрізняється. Так, у групі "А" більша кількість показників з задовільним і високим рівнем особистісної зрілості, 56,7% і 16,6% відповідно. В той час, як 50% групи Б – з низьким рівнем особистісної зрілості.

Важливо звернути увагу на шкалу "самореалізація", за тестом Маслоу яка показала найвищий показник. У результаті аналізу емпіричних даних нами встановлено, що у групі Б дуже високий рівень потреби в самореалізації зафіксовано на рівні 50%, тоді як у групі А – 36,6%.

Як ми бачимо з таблиці, хлопці (група Б) орієнтовані більш на ціль (46,6%), ніж на процес (16,6%), в той час, як дівчата (група А) навпаки орієнтовані на процес і на ціль (23,3% і 23,3%). Цей показник говорить про те, чи сприймає досліджуваний сам процес свого життя як цікавий, емоційно насичений і наповнений сенсом.

За допомогою методик ми змогли проаналізувати психологічні особливості прояву якостей зрілої особистості, які можуть в майбутньому сприяти професійному становленню студентів і зробили такі висновки:

1. У дівчат більш високий рівень зрілості, але вони орієнтовані на влаштування сімейного затишку. В той час як більшість хлопців характеризуються низьким рівнем зрілості, але більшим прагненням до самореалізації, досягнення професійної компетентності.

2. У числі важливих чинників і вимог до майбутньої професії юнаки називають процес і умови праці, їх творчий характер. Контакт з людьми для них менш важливий. Для дівчат головними чинниками професійної діяльності є можливість контактів з людьми і сам процес праці, а також висока матеріальна зацікавленість.

3. У юнаків професійне становлення формується в руслі загальної життєвої перспективи і органічно входить в нього. На нього впливають чинники далекої перспективи: чим більше визначені плани на подальше життя, тим вище рівень сформованості професійного плану і ступінь впевненості в правильності професійного вибору. Прагнення до самореалізації певною мірою залежить від рівня сформованості життєвих планів: чим більше планів на майбутнє, тим більше прагнення до самореалізації.

4. Переважаючі цінності хлопців: професійна компетентність, менеджмент автономія, стабільність роботи, підприємництво; дівчат – стабільність місця проживання, служіння, інтеграція стилів життя.

5. У юнаків на планування найближчої перспективи великий вплив мають інтелектуальні показники (комбінаторне мислення, загальний рівень інтелекту) тобто, професійна компетентність. Планування перспективи впливає на самореалізацію, а вона, в свою чергу, на досягнення "акме" та професіоналізму. Отже, всі показники взаємопов'язані і впливають один на одного, і саме вони вказують нам на наявність особистісних якостей людини, які і будуть в подальшому визначати професійне становлення.

Аналіз результатів показав, що ціннісні орієнтації дійсно виступають як організатори і регулятори поведінки особистості і виявляють тісні взаємозв'язки з цілим рядом загальних, особистісно-професійних якостей і характеристик. У ході емпіричного дослідження було виявлено що у студентської молоді проявляються такі особистісні якості, як осмисленість, автономність, відповідальність, толерантність. Молоді люди спрямовані на вдосконалення своїх здібностей, якостей, на поглиблення професійних знань, мають потребу в самореалізації та досягненні такої цінності, як професійна компетентність.

Таким чином, на стадії ранньої дорослості ми спостерігаємо прояв таких особистісних якостей як впевненість, професійна відповідальність, комунікабельність, емоційна врівноваженість, сміливість, розсудливість; риси зрілої особистості такі, як спонтанність, орієнтування у ситуації, креативність, відкритість, які сприяють бажанню самореалізуватися, стати професіоналом.

Список використаних джерел:

1. Абсалямова Л.М., Види та критерії психологічної зрілості людини/Л.М. Абаслямова // Психологія. - 2011.- № 38.

2. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщин/ Ильин Е.П.- СПб.: Питер, 2003 - 544 с.

3. Крайг Г., Психология развития /Крайг Г., Бокум Д. — 9-е изд. — СПб.: Питер, 2005. — 940 с.

4. Немов Р.С. Психология. — 4-е изд. — М.: ВЛАДОС, 2003. - Кн. 1: Общие основы психологии. — 688 с.

5. Хилько М.Е. Возрастная психология/ Хилько М.Е. Ткачева М.С. - М.: Юрайт-Издат, 2012 г.

6. Штепа О.С. Феномен особистісної зрілості/ О. С. Штепа // Соціальна психологія. - 2005. - № 1 (9). - C.62-77