Фабіянська А. В., Науковий керівник: Павлюк Т. І.

Вінницький торговельно-економічний інститут, Україна

Економічне зростання: сутність, типи і фактори

Під економічним зростанням розуміють здатність країни виробляти більший обсяг товарів і послуг. Економічне зростання означає регулярне, стійке розширення масштабів діяльності даної господарської системи, яке виявляється у збільшенні розмірів застосованої суспільної праці і виробленого продукту. При розгляді економічного зростання головною стає проблема кількісного та якісного розвитку виробництва і поліпшення його структури.

Економічне зростання і економічний розвиток тісно взаємопов’язані. Але слід зауважити, що економічне зростання може відбутися і за умов відсутності економічного розвитку, в той час як економічний розвиток без економічного зростання неможливий.

Економічне зростання визначається і вимірюється двома способами: як збільшення реального ВВП протягом певного часу або як збільшення за той же період реального ВВП на душу населення.

Економічне зростання само по собі визначається як важлива економічна мета, оскільки збільшення обсягу продукції в розрахунках на душу населення означає підвищення рівня життя в країні. Зростання реального продукту зумовлює підвищення матеріального добробуту і відповідає принципам мінімізації витрат.

Розрізняють два типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний тип – тип економічного зростання, при якому зростання обсягів виробництва відбувається за рахунок залучення до виробництва дедалі нових і нових ресурсів (матеріальних, трудових фінансових) при незмінній продуктивній силі праці. Характерною і найбільш специфічною рисою екстенсивного типу є те, що в його умовах залежність результатів виробництва від затрат виробництва оцінюється як одиниця, тобто для додаткового виробництва одиниці певного результату потрібно збільшити витрати всіх ресурсів виробництва також на одиницю.

Інтенсивний тип – тип економічного зростання, при якому нарощування обсягів виробництва здійснюється за рахунок раціональнішого використання всіх видів ресурсів, що пов’язано із зростанням продуктивної сили праці.

Екстенсивний тип здійснюється за рахунок: зростання кількості виробників; збільшення капіталовкладень; зростання обсягів сировини, що споживається.

Інтенсивний тип здійснюється за рахунок: підвищення кваліфікації робітників, вдосконалення праці і виробництва, підвищення якості продукції, що в цілому зумовлює зростання продуктивності праці.

Виділяють ще третій тип економічного зростання, який називають детенсивним. Детенсивний – це такий економічний розвиток, за якого для виробництва одиниці додаткової продукції необхідно збільшення обсягів ресурсів більш як на одиницю.

У дійсності в економіці відсутні чисто інтенсивний, або чисто екстенсивний типи економічного зростання . Вони поєднуються, однак може переважати або інтенсивна складова, або екстенсивна. Тому доцільно говорити про переважно інтенсивний тип економічного зростання, чи переважно екстенсивний тип. Про взаємозв’язок обох типів свідчить такий приклад: для забезпечення інтенсивного типу економічного зростання необхідно впроваджувати досягнення сучасної НТР. Однак на початковому етапі це зводиться до заміни старої техніки на нову. При цьому нову техніку не можна вводити без екстенсивного шляху: тобто без нарощування її обсягу.

Факторами економічного зростання називають явища та процеси, які впливають на обсяги реального виробництва і якість продукції. Фактори економічного зростання за способом впливу можна поділити на прямі не непрямі.

Прямі фактори безпосередньо впливають на економічне зростання: удосконалення технології та організації виробництва, збільшення кількості та поліпшення якості природних ресурсів, зростання чисельності й професіоналізму трудових ресурсів, збільшення обсягу і поліпшення якісного складу основного капіталу, розвиток підприємництва.

Непрямі фактори – впливають на можливість реалізації потенціалу прямих факторів: рівень цін на виробничі ресурси, рівень податків, норма позичкового процента, ступінь монополізації ринку.

Економічне зростання для розвинених країн ринкової економіки має як позитивні, так і негативні наслідки. До позитивних наслідків належать: підвищення рівня життя населення, покращання умов праці, техніки безпеки, більше можливостей для розвитку освіти, культури та ін., підвищення загального рівня доходів, розв'язання проблеми захисту навколишнього середовища шляхом часткового вдосконалення засобів виробництва.

Серед негативних наслідків вирізняють: брак гарантій для працівників, які мають певні знання та досвід, у зв'язку зі швидким "старінням" навиків у міру впровадження досягнень науково-технічного прогресу, промисловий шум, транспортні затори, забруднення навколишнього середовища, порушення архітектурних комплексів населених пунктів, задоволення несуттєвих потреб при зростанні загрози економічної кризи, проблема бідності, що не вирішується шляхом економічного зростання, оскільки в основному це проблема розподілу, а не виробництва.

Список використаних джерел

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581с.

2. Дзюбик С.Д. Основи економічної теорії: Навч. посібник/ С.Д. Дзюбик, О.С. Ривак. – К.: 2006

3. Білецька Л.В. Економічна теорія. Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Підручник/Л.В. Білецька, О.В. Білецький, В.І. Савич. — К.: Центр учбової літератури, 2009. - 688 с.

4. Степура О. С. Політична економія : навч посіб. / Степура О. С. – К. : Кондор, 2008. – 405с.