Психология и социология / 8. Педагогическая психология

Полянська Є.В.

студентка V курсу спеціальності «Практична психологія»

Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького

м. Мелітополь, Україна

УМОВИ ТА ЧИННИКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ психічного ЗДОРОВ‘Я МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Постановка проблеми визначається тим, що збереження психічного здоров’я громадян нашого суспільства є важливим завданням сьогодення. Соціально-економічні перетворення в нашій країні актуалізували проблему збереження психічного та психологічного здоров‘я студентської молоді. Це поставило перед вищими закладами освіти завдання створення таких умов розвитку особистості, які б сприяли утвердженню здорового способу життя особистості.

Проблеми збереження здоров’я і здорового способу життя студентської молоді та умови їх оптимізації стають сьогодні проблемами не тільки соціально-медичними, а й психологічними. Доцільно підкреслити, що професія педагога насичена багатьма стресогенами. Серед найбільш поширених можна вирізнити такі як фрустрованість, підвищена тривожність, роздратованість, невпевненість в собі тощо. Суттєвим стресогенним фактором є психологічні й фізичні перевантаження педагогів, які спричиняють виснаження моральних і фізичних сил, що неминуче позначається як на ефективності професійної діяльності, психологічному самопочутті, так і на стосунках у сім`ї, педагогічних колективах.

Психолого-педагогічні аспекти виховання здорового способу життя дітей і молоді розглянуті в дослідженнях Т.Є. Бойченко, І.Я. Коцан, Т.Ю. Круцевич, С.В. Лапаєнко, Г.В. Ложкін, С.Д. Максименко, М.І. Мушкевич, В.В. Радула, М.С. Солопчука.

Таким чином, проблема психологічного здоров’я майбутніх педагогів є надзвичайно актуальною та гострою саме у сучасному суспільстві, оскільки охоплює різноманітні боки життєдіяльності особистості – від статево-рольової ідентифікації до стратегій побудови життєвих планів та подолання внутрішньоособистісних криз.

Мета статті полягає в актуалізації та популяризації питань щодо збереження психічного здоров’я майбутніх педагогів в період навчання в університеті.

Поняття „психічне здоров’я” не можна вважати сьогодні концептуально визначеним і однозначним.

До сфери психічного здоров’я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров’я пов’язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів [4, с.25-27].

У психологічних словниках психічне здоров’я найчастіше визначають як „стан душевного благополуччя, для якого характерна відсутність хворобливих психічних виявів і який забезпечує адекватну умовам навколишньої дійсності регуляцію поведінки, діяльності”.

Психологічне здоров’я є відносно новим, концептуально не розробленим та не відреагованим поняттям. Необхідність в такому понятті виникла у зв’язку з деякою звільненістю особистості, що настала в результаті демократизації суспільства.

Психологічно здорові люди особистісно активні, прагнуть проявляти свою вдачу, життєрадісні та самодостатні, спостережливі до себе та оточуючого світу, критичні. Саме психологічне здоров’я, на думку низки дослідників, є головною умовою самоактуалізації особистості, її повноцінного розвитку та функціонування [1, 2]. Психологічно нездорові люди залежні від будь-яких авторитетів, слабовільні та безініціативні.

Світова наука розробила цілісний погляд на здоров’я як феномен, що інтегрує чотири його сфери або складові – фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід’ємні одна від одної, вони тісно взаємопов‘язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров‘я людини.

Психологічно здорова людина в моделі К. Роджерса це – людина, що знаходиться в процесі руху, причому напрям і особливості цього процесу визначені усім організмом людини. Концепції психологічно здорової людини, що центруються навкруги ідеї віддачі себе, як запоруки здоров’я, представлені в роботах Е. Фромма, В. Франкла, А. Адлера. Е. Фромм визначає психологічно здорову людину як людину, що має певний характер, до якого здатен будь-хто, якщо у нього немає емоційних або психічних відхилень [5, с.299].

Одна з ідей, що лежать в основі моделі психологічно здорової людини, запропонованою В. Франклом, полягає в необхідності служіння справі або любові, як невід’ємної умови психологічного здоров’я. Психологічно здорова людина в концепції А. Адлера представлена соціально-корисним типом особистості. Це особистість, в життєвому стилі якої є дві базові установки: установка на соціальний інтерес та установка на високий рівень активності. Вчений Р. Ассаджолі описує психологічне здоров’я як баланс між різними аспектами особистості; С. Фрайберг – між потребами індивіда та суспільства. Психологи О. Хухлаєва, Г. Нікіфоров розуміють психологічне здоров’я як динамічну рівновагу між індивідом та середовищем. Модель психологічного здоров’я побудована на ідеї розширення уявлень людини про життя і про себе до трансперсонального рівня та представлена в роботах С. Грофа і А. Минделла.

Очевидно, що відчуття задоволення собою, своєю діяльністю, своїм місцем в житті, стосунками з оточуючими людьми позитивно впливають на душевний стан цієї людини, це допомагає їй швидше адаптуватися до оточуючого світу, краще долати стреси, бути здоровшим і працездатнішим.

Внутрішні психологічні проблеми і міжособистісні конфлікти призводять не лише до глибоких внутрішніх переживань, але й можуть стати причиною різних психічних захворювань, апатії, пияцтва, наркоманії і навіть суїциду.

Розглядаючи причини появи психологічного дискомфорту у студентів необхідно звернути увагу на їхню, на перший погляд, об’єктивну обумовленість, пов’язану з віковими змінами, які мають місце в даній віковій групі. В них зафіксована складність і важливість процесів розвитку, які відбуваються в цьому віці, пов’язаних з переходом від однієї „епохи” життя до іншої (учень-студент). Перехід до зрілості містить основний зміст і специфічну відмінність усіх сторін розвитку у цей період – фізичної, моральної, розумової, соціальної. На всіх напрямах відбувається становлення якісно нових утворень та стосунків: професійного самовизначення, самосвідомості, саморозвитку, самоствердження, стосунків з викладачами і товаришами, оточуючим світом. Це досить непрості перетворення, які можуть обумовлювати появу серйозних психологічних проблем [3, с.28].

До чинників, що провокують стан емоційного неблагополуччя, зрушення в психічному здоров’ї, слід віднести насамперед особливості дисгармонійного спілкування студента з викладачами, однокурсниками, товаришами; з найближчими людьми – батьками, рідними, друзями.

Доцільно підкреслити, що причини, які викликають психологічне нездоров’я, різноманітні: об’єктивні та суб’єктивні.

По-перше, деперсоналізація молодіжної свідомості, що нав’язується масовою і скаженою пропагандою споживацького способу життя. Адже молодь вважає свій вибір вільним, а насправді „купується“ на хибне відчуття власної дорослості й самостійності. Друга проблема: нагнітання чужого нашій культурі духу індивідуалізму, особистісної відокремленості. Роз’єднаність, внутрішня самотність, емоційна напруга від невпевненості у собі і в майбутньому призводить до втрати взаєморозуміння не тільки з батьками, а й з однокурсниками. При такій емоційній нестабільності студенту важко відмовитись від поганих звичок та не піддатися на якусь із негативних приманок, яких навколо чимало. Третя проблема – соціальна незахищеність і бідність (у студентів, які не отримують стипендію, виникають матеріальні питання). Четверта і головна проблема – втрата традиційних моральних цінностей і орієнтирів, примітивізація соціального мислення.

Ці та багато інших зовнішних факторів викликають численні невротичні і душевні розлади серед молоді.

Звичайно викладачам необхідно орієнтуватися в основних психологічних проблемах студентів, щоб випадково не образити, щоб підтримати, схилити на свій бік, відстоюючи норми та ідеали людської гідності, високого сумління та професіоналізму.

У проблемі психічного здоров’я питання про критерії оцінки останнього є ключовими. Якимось одним критерієм не вичерпати всієї суті питання, тому ідея комплексного підходу до оцінки психічного здоров'я людини є більш перспективною.

Таким чином, сукупність критеріїв основних проявів здорової психіки, що найчастіше наводиться в літературі, можна розподілити відповідно до форм прояву психічного (психічні стани, процеси, властивості, ступінь саморегуляції та ін.). Найчастіше перелічують такі критерії психологічного здоров’я :

- серед психічних процесів: адекватне сприйняття самого себе; здатність до логічної обробки інформації; критичність мислення; креативність; знання себе; дисципліна розуму (управління думками);

- серед психічних станів: стійкість, зрілість почуттів, володіння негативними емоціями (страх, гнів, жадоба, заздрість та ін.), вільний природний прояв почуттів та емоцій, здатність радіти, збереження звичного оптимального самопочуття;

- серед властивостей особистості: оптимізм, зосередженість, урівноваженість, етичність, адекватний рівень вимог (домагань), почуття обов’язку, впевненість у собі, невразливість до образ (уміння позбавлятися образ), працелюбство (не лінивість), незалежність, безпосередність (природність), відповідальність, почуття гумору, доброзичливість, терпимість, самоповага, самоконтроль.

Особливого значення серед критеріїв психологічного здоров'я особистості надається мірі інтегрованості особистості, її гармонійності, врівноваженості, а також таким складовим її спрямованості, як духовність, пріоритет гуманістичних цінностей (добра, справедливості, любові, краси та ін.), орієнтація на саморозвиток, збагачення своєї особистості.

Поведінка є однією з основних детермінант психологічного здоров’я, ступінь впливу якої значно перевищує вплив багатьох інших чинників.

На першому етапі в дослідженні прийняло участь 57 студентів ІІ курсу природничо-географічного факультету Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Для визначення чинників, що впливають на психічне студентів-майбутніх педагогів нами було використано стандартизовану діагностичну методику „Самооцінка психічних станів” (за Айзенком). За первинними результатами дослідження можна визначити, що для більшості студентів (52,6%) характерний середній рівень тривожності, у 36,8% студентів спостерігається низький рівень, для десятої частки (10,6%) – високий рівень. За шкалою фрустрації ми отримали наступні показники: 28,1% студентів мають низький рівень, 49,1% – середній рівень, 22,8% – високий рівень фрустрації. Для більшості студентів природничо-географічного факультету характерний середній рівень агресивності (56,1%), для 28,1% – низький, для 15,8% – високий. Показники ригідності наступні: 26,3% – низький рівень, 63,1% – середній, 10% – високий рівень ригідності. На жаль, представлені результати вказують не те, що вже сьогодні потрібно звернути увагу на збереження психологічного здоров’я студентів.

Таким чином, університет залишається одним з основних соціальних інститутів, який надає фахову освіту, вирішує завдання розвитку та виховання студентів, але ВНЗ не в змозі створити всі умови для ефективного формування здорового способу життя, оскільки цей процес має низку специфічних особливостей та відмінностей. Аналіз методологічних, теоретичних, прикладних робіт вітчизняних і зарубіжних авторів дозволив встановити, що важкою для молоді може стати будь-яка життєва ситуація, пов’язана з блокуванням базових потреб віку: у самоствердженні, в незалежності, в самореалізації, в соціальній компетенції і в самовизначенні в теперішньому часі і майбутньому. Кожна людина, визначаючи проблеми формування власного здорового способу життя, має усвідомити просту істину: ніхто не може зробити здоровим іншого; стати здоровим можна лише доклавши зусиль, навчившись цього особисто.

Отже, сьогодення вимагає від науковців-практиків розробки програм оздоровлення, різноманітних освітньо-оздоровчих послуг; ефективних форм і методів сполучення та взаємодії всіх служб університету для проведення навчальних та виховних занять, заходів, психолого-розвивальних, корекційних, оздоровчо-реалібітаційних тренінгів, метою яких є становлення та розвиток особистості, покращення стану здоров’я та спосібу життя студентів.

Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо у дослідженні ціннісних уявлень студентів про здоров’я та здоровий спосіб життя, у виявленні мотивів та стереотипів поведінки, що спрямовані на підтримання, збереження та покращення психічного та психологічного здоров'я.

ЛІТЕРАТУРА

1. Буякас Т.М. Личностное развитие в условиях работы самопонимания, опосредствованной символами / Буякас Т.М.// Вопросы психологии. – 2000. – №1. – С. 23-38.

2. Васильева О.С. Психология здоровья человека / Васильева О.С. – М.: Наука, 2001. – 356 с.

3. Козлов А.А. Молодой человек: становление образа жизни /Козлов А.А., Лисовский А.В. – М.: Политиздат, 1986. – 168 с.

4. Коцан І.Я. Психологія здоров’я людини / Коцан І.Я., Ложкін Г.В., Мушкевич М.І. / За ред. І.Я. Коцана. – Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. – 352 с.

5. Фромм Э. Гуманистический психоанализ / Фромм Э. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.

Домашня адреса:

Україна,

72312

Запорізька область,

місто Мелітополь,

вулиця Паркова,

будинок 5, квартира 3

Фалько Наталі Миколаївні