Біологічні науки / Структурна ботаніка

Пюрко О.Є., Сидорова В.М.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Б.Хмельницького

Гістологічна характеристика вегетативних органів евгалофіту Halochenium strobilaceum| (Pall|.)

В наш час питання солестійкості рослин привертають все більше уваги вчених всього світу, бо різний ступінь засолення мють величезні площі земної кулі - близько 25% всіх грунтів планети [1,7]. Третина земель в світі, що піддалися іригації, вже змінені у бік надлишку солей унаслідок поганого дренажу. Проблема солестійкості| надзвичайно актуальна і для нашої країни, оскільки велика частина|частка| зрошуваних земель|грунтів|, особливо півдня України, засолена [3-6]. Тому, метою|ціллю| даного дослідження було виявлення пристосувань вегетативних органів евгалофіту Halochenium| strobilaceum| (Pall|.) Bieb|. до існування на засолених грунтах. Вивчення гістологічних особливостей розкриє|розтинатиме| ті потенційні захисно-пристосувальні реакції, завдяки яким здійснюється виживання рослин в умовах надмірного засолення грунту.

Наші дослідження показали, що пагони|паростки| Halochenium| strobilaceum||, вирощеного в сприятливих умовах (контроль) зверху покриті епідермою, яка складається з таких типів клітин [2]|клітин|: I тип - 5, 6 кутові клітини, контури яких прямолінійні, кути|роги| в суміжних межах|кордонах| тупі, проекція багатокутна, кількість на 1 мм2 - 50-60 шт.; II тип – 6 кутові клітини, обриси яких прямолінійні, кути|роги| в суміжних межах|кордонах| тупі і прямі, проекція багатокутна кількість штук на 1 мм2 – 80-90 шт.; III тип – 4 кутові клітини з прямолінійними контурами, кути|роги| в суміжних межах|кордонах| тупі і прямі, проекція багатокутна, кількість штук 1 мм2 - 70-80 шт. Продихові комплекси занурені|типа|, аномоцитного типу|. Засолення (варіант 1) діє своєрідно на клітини|клітини| епідерми: |викликає|спричиняти| збільшення розмірів основних клітин|клітин| на 12-15%, а також замикаючих - на 5-7%. Під епідермою розташовується шар паренхіми, що виконує асиміляційну функцію. Під хлоренхімою| знаходиться|перебуває| могутній подвійний шар водозапасаючої паренхіми, що складається з великих тонкостінних клітин|клітин|, що містять|утримують| залози, що утримують воду. Ближче до хлоренхіми| клітини|клітини| подовжені, більш витягнуті, а ближче до стебла| овальнішої форми і меншого розміру. У середній частині|частці| стебла|стеблини| два шари розділені провідною системою листкового сліду, лежачою серед клітин|клітин| паренхіми| і представленою|уявляти| судинами|посудинами| кільчастого| типу|типа|. Такий розвиток водоносної запасаючої паренхіми свідчить|засвідчує| про суккулентність| галофиту|, що пов'язане з впливом хлоридного| типу|типа| засолення грунту. При розгляді будови|споруди| як стебла|стеблини|, так і кореня, було відмічено наявність характерного|вдача| для цих органів осьового (центрального) циліндра, який є системою провідних, основних і механічних тканин, розташованих|схильних| до центру від первинної кори і відмежованих від неї ендодермою|. Встановленим є|з'являється| наявність перициклу| в    стеблі,|стеблині| розташованого вузькою лінією в 1-2 ряди клітин паренхімного типу в зовнішньому шарі центрального циліндра. Ця первинна латеральна меристема формує механічні тканини центрального циліндра - пластинчасту колленхіму і склеренхіму. Між механічними тканинами і серцевиною симетрично розташовані шість колатеральних відкритих судинно-волокнистих пучків (СВП). Між СВП, на межі склеренхими і серцевини розташований міжпучковий камбій. Таким чином стебло має, властиве більшості дводольних рослин, флоемное кільце, роз'єднане паренхімними кліинами з утворенням відкритих колатеральних пучків. Добре розвинена ендодерма - самий внутрішній шар кори, що межує з центральним циліндром, представлена безперервним шаром в 3-4 ряди клітин, які щільно прилягають одна до одної і мають потовщені оболонки, на всій внутрішній поверхні яких відкладається суберин.

Структурно-анатомічне дослідження кореня показало, що його гістологічна будова відрізняється великою своєрідністю - СВП розташовані кільцями, що чергуються, за типом однодольних деревинних. Завдяки цьому відбувається швидке одеревіння і утворення перидермы, що є пристосуванням   до умов існування. Перідерма - це захисна тканина вторинного походження, що виникає у всіх багаторічних рослин на зміну первинної покривної тканини, - епідермі. Це складна багатошарова тканина, утворена комплексом клітин: пробка|корок| (розмір - 26,5 ± 1,4 мкм|, що складає 54,2%), пробковий|корковий| камбій (розмір - 1±0,1 мкм|, що складає 2%), пробкова|коркова| паренхіма (21,4 ± 2,3 мкм|, що складає 43,8%).

Отже, дослідна рослина відноситься до справжніх галофітів|. Як пристосування до захисту від проникнення надлишку солей|соль| завдяки особливостям внутрішньої будови|споруди| кореня відбувається|походить| швидке одеревіння і утворення перидерми|; добре розвинена ендодерма|, що бере участь в регулюванні транспорту солей|соль| і води. З|із| порівняльної структурно-функціональної характеристики рослин, що вирощуються на засоленому (до 1,5%) грунті і на незасоленому доведено, що||висновки| продихові комплекси Halochenium| strobilaceum занурені, аномоцитного типу|типа||. Відсутність солей|соль| в грунті викликає|спричиняє| зменшення розмірів основних клітин|клітин| на 10-15%, замикаючих - на 5-7%. Площа|майдан| продихової| щілини протягом дня більше у|біля| рослин, що вирощуються на засоленому грунті в порівнянні з контролем. Засолення викликає|спричиняє| кращий розвиток провідної системи як стебла|стеблини|, так і кореня. СВП відкриті|відчиняти|, колатеральні і в корені розташовані|схильні| кільцями, що чергуються, за типом однодольних деревинних.

Література

1.       Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомия рослин. – К.: Вища школа, 1992. – 272 с.

2.       Захаревич М.Ф. К методике описания эпидермы листа //Вест. Ленингр. ун-та. – 1954. - №4. – С. 65-75.

3.       Еленевский А.Г. и др. Ботаника высших или наземных растений. – М.: Наука, 2000. – 427 с.

4.       Казаков Е.О. та ін. Посухостійкість рослин та проблеми її вивчення//В зб. Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя, 2000. – Вип. 5. – С. 3-12.

5.       Казакова С.М., Пузанова К.Ю. Особливості будови листка Atriplex prostrata Boucher //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова – 2003” (16-30 червня, Дніпропетровськ – Харків, 2003 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 12-14.

6.       Казакова С.М., Миндова Л.В. и др. Анатомо-морфологические особенности листа Taraxacum bessarabicum //Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень-2004” (21-30 червня. Дніпропетровськ, 2004 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 20-22.

7.       Эзау К. Анатомия семенных растений. – М.: Мир, 1980. – Т. 2. – 326 с.