Карачун В.В., Мельник В.М.
Національний технічний університет України «КПІ»
ГЕТЕРОГЕННО – КАТАЛІТИЧНІ БІОРЕАКТОРИ
Відмінною рисою гетерогенно-каталітичних реакторів слугує
наявність твердого каталізатора. Розрізняють реактори з нерухомим, рухомим та з
киплячим шаром каталізатора. Як ті, так і інші реактори можуть бути двофазними
або трифазними. Двофазні реактори розділяються на газофазні й рідиннофазні. За
цих умов, процес протікає відповідно в системі газ – тверда фаза, або рідина –
тверда фаза. У трифазних реакторах процес звичайно відбувається в системі газ -
рідина – тверда фаза.
Існує два типи гетерогенно-каталітичних реакторів з нерухомим
шаром каталізатора: реактори зі зрошуємим каталізатором і реактори із
затопленим каталізатором.
Робота хімічних реакторів і опис методів їхнього
розрахунку є змістом численних підручників і монографій. Проте, якщо взяти за вихідне
класифікацію хімічних реакторів, наведену вище, легко переконатися, що в усіх
без винятку підручниках і монографіях розглядається лише кілька типів хімічних
реакторів. Основна увага звичайно приділяється гомогенним і двофазним
гетерогенно-каталітичним реакторам. Слід також зазначити, що, хоча деякі автори
і окреслюють різницю між газофазними й рідинними реакторами, особливості
гомогенних і гетерогенно-каталітичних рідиннофазних реакторів на теперішній час
спеціально не обумовлюється.
Рідше за інші розглядаються гетерогенні й трифазні гетерогенно-каталітичні
реактори. Апарати цих типів у загальній номенклатурі хімічних реакторів
зустрічаються досить часто. Звернутися, наприклад, до процесів гідроформилювання,
гідродесульфування, рідиннофазного окислення, рідиннофазного гідрирування,
синтезу багатоатомних спиртів, синтезу ізопрена тощо. Цей перелік можна було б
значно розширити. Однак в підручниках і монографіях методам розрахунку
реакторів для проведення реакцій у двофазних системах рідина - рідина або
рідина - газ і в трифазних системах газ - рідина - тверда фаза приділяється неприпустимо
мала увага.
Проаналізуємо специфічні
особливості реакторів розглянутих типів і зіставимо їх з відмітними ознаками
інших типів реакторів. Насамперед, очевидним стає наявність принципових розходжень між
гетерогенними й гетерогенно-каталітичними реакторами. При цьому трифазні
гетерогенно-каталітичні реактори в певній мірі сполучають властивості
гетерогенного й гетерогенно-каталітичного реакторів за деякої переваги
властивостей останніх. Які ж основні відмінні риси гетерогенного процесу.
По-перше, у гетерогенному рідиннофазному
реакторі процес проходить в рідинній фазі, що найчастіше слугує необхідності
врахування особливості кінетики реакцій цього класу.
По-друге, у гетерогенному реакторі
одна із транспортних фаз є одночасно й реакційною фазою, що обмежує час
перебування цієї фази в апараті.
По-третє, в реакторах для проведення гетерогенних і
гетерогенно-каталітичних процесів має місце відмінний характер границі поділу
фаз, тип масопередачі й, отже, її механізм, хоча у всіх випадках хімічній
реакції передує перенос речовини крізь границю поділу фаз.
Роботу гетерогенного хімічного
реактора можна охарактеризувати в такий спосіб. В апарат надходять дві фази:
суцільна й диспергована, кожна з яких містить один або кілька реагентів. Для того щоб вступити в хімічну взаємодію,
реагенти, які надходять в апарат із транспортною фазою, повинні спочатку
перейти в реакційну фазу. Продукти, що утворюються в ході реакції,
розподіляються між фазами.
Якщо проаналізувати різні фактори, які
впливають на роботу гетерогенного реактора, то можна їх об'єднати в п'ять груп:
-термодинамічні фактори. До них належать сталі
хімічної й фазової рівноваги.
Термодинамічні фактори окреслюють напрямок реакції, технологічні параметри її
проведення, впливають на швидкість і селективність процесу;
- кінетичні фактори. Ця група включає сталі швидкості
й енергії активації всіх основних та побічних реакцій, що протікають в системі,
а також дійсні й уявні порядки реакції;
- масообмінні фактори. До цієї групи належать коефіцієнти масопередачі вихідних і проміжних
речовин, а також кінцевих продуктів реакції;
-теплообмінні фактори. Дана група складається з
коефіцієнтів теплопередачі між фазами й коефіцієнта теплопередачі між
середовищем і теплообмінними пристроями. Крім того, до цієї групи можна віднести також
площу поверхні зовнішнього теплообміну;
-гідродинамічні фактори. Формально до цієї групи входять
характеристики міжфазної поверхні й перемішування у суцільній та дисперсній
фазах. Однак роль гідродинамічних факторів
значно ширша, бо гідродинамічна обстановка в реакторі визначає остаточно не
тільки інтегральну швидкість тепло- і масообміну, але й інтегральну швидкість
хімічної реакції.
Можна було б виділити в особливу групу конструктивні
фактори, але, як вже відзначалося, вони не грають самостійної ролі.
Конструктивні особливості апарату є лише знаряддям впливу на фізичні процеси в
реакторі. В першу чергу, на гідродинамічні фактори.
Основною стадією у виробництві
будь-якого продукту мікробного синтезу, від якої багато в чому залежить
ефективність технології, є стадія культивування мікроорганізмів в аеробних або
анаеробних умовах. В промисловості використовуються глибинні й рідше поверхневі способи
культивування. Відповідно до умов і способів культивування, всі промислові
ферментери й установки можна розділити на три групи: ферментери для глибинного аеробного культивування, ферментери для
глибинного анаеробного культивування, установки і апарати для поверхневого
культивування.
Принцип глибинного культивування популяцій
мікроорганізмів в аеробних умовах полягає в постійному надходженні у
ферментаційне середовище вмістилища кисню - повітря за одночасного інтенсивного
перемішування живильного середовища При
цьому у ферментері протікають процеси на мікро- і макрорівнях. До макрорівня
умовно відносять біохімічні і фізико-хімічні явища, що протікають на рівні
кліток і залежать від морфологічних і фізіологічних особливостей
мікроорганізмів. До макрорівня належать гідродинамічні, теплові й інші явища,
які багато в чому визначають конструктивні особливості ферментерів. Однак такий
поділ умовний, бо процеси, що протікають у ферментері, мають тісний
взаємозв'язок. Явища, які мають місце на мікро- і макрорівнях, мають велику вагу
при моделюванні, масштабуванні й створенні високоінтенсивних ферментерів.
Ферментаційне середовище являє собою складну багатофазну
систему, стан якої залежить від природи мікроорганізмів, їх морфологічних і
фізіологічних особливостей, субстратів, ступеню та інтенсивності аерації,
перемішування тощо. Складність математичного опису протікаючих у ферментері
процесів заважає створенню строгої математичної моделі. Означення близьких до
реальних моделей, дозволила б з найменшими затратами обчислювати на ЕОМ
оптимальні промислові зразки.
В той же час,
масштабний перехід від лабораторного до промислового ферментатору без проміжних
етапів на теперішній час став можливим
лише для окремих його вузлів. Створена безліч спрощених і складних структурних
математичних моделей ферментерів.
Існує значна кількість монографій і навчальних
посібників, присвячених фізико-хімічним основам розрахунку хімічних реакторів та
їхньому математичному моделюванню. Однак питання розрахунку реакторів для рідиннофазних
процесів освітлені в них або фрагментарно, або зовсім не порушені. У першу
чергу це стосується гетерогенних реакторів для проведення реакцій у двофазних
системах рідина - рідина або рідина - газ, а також у трифазних системах газ -
рідина - твердий каталізатор. Тим часом, розрахунок подібних реакторів досить
специфічний і в більшості випадків істотно відрізняється від обчислення
апаратів для гомогенних процесів.
Незважаючи на зростаючу роль багатофазних рідинних
реакторів у хімічній і нафтохімічній промисловості, ступінь розробки питання
залишається поки недостатньою. Це пояснюється не тільки загальною складністю
завдання, але й певними недоліками в методах вивчення й опису окремих сторін
процесу, таких як закономірності формування та гідродинаміка двофазних систем,
умови масообміну між фазами тощо. Отже, ступінь обґрунтованості й надійності
розрахунку виявляється різною для відмінних варіантів процесів і конструкцій
реакторів.