УДК: 331.5(477)

ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Зубко О.Д., Дунаєв В.С.

Науковий керівник: Дюк А.А.

асистент кафедри аграрної економіки ВНАУ

Розглянуто підходи до визначення сутності ринку праці в умовах змін економіки. Висвітлено сучасні проблеми глобалізації економіки та їх зв'язок з ринком праці.

Ключові слова: економічна глобалізація, робоча сила, трансформація, трудова міграція, зайнятість.

Постановка проблеми. Процеси глобалізації сучасної світової економіки є дедалі інтенсивнішими та відчутнішими. На сьогодні немає держави, спроможної уникнути впливу цього процесу на ті чи інші сфери суспільного життя. Глобалізація справляє потужний вплив на всі грані життєдіяльності суспільства загалом і на ринок праці зокрема. Стрімка глобалізація та інтелектуалізація виробництва, ринку й економічної діяльності докорінно змінюють соціально-економічну структуру суспільства, виробничих відносин і, відповідно, ринку праці.

Аналіз останніх публікацій. Даній проблематиці присвячено багато наукових праць. Розробкою питань, пов'язаних з ринком праці, його змінами у процесі глобалізаційних тенденцій економіки займалося багато видатних зарубіжних вчених, серед яких варто виділити Р.С. Піндайка, С. Фішера і таких вітчизняних науковців як: А.Р. Горілий, Л.В. Лісогор, О.Г. Чувардинський, М.І. Гуць та багато ін. Проте, на сьогодні проблеми ринку праці все ще залишаються актуальними і саме тому потребують наукового і систематизованого підходу до їх вивчення.

Мета дослідження. Полягає в дослідженні поведінки молоді на ринку праці України та обґрунтуванні напрямів підвищення її зайнятості, а також дослідити особливості державного стимулювання створення робочих місць.

Виклад основного матеріалу. Економічний розвиток будь-якої країни створює передумови для збільшення зайнятості, доходів населення та підвищення продуктивності його праці. Важливе значення у регулюванні трудових відносин та забезпеченні механізму мотивації праці має ринок праці.

Ефективність функціонування ринку праці визначається не лише відповідністю попиту та пропозиції або подолання безробіття. Щоб оцінити ефективність ринку праці, необхідно враховувати досить широкий спектр факторів: економічних, політичних, соціальних тощо. Таке явище, як безробіття обумовлено великою низкою причин і має багато форм, які не дозволяють розглядати рівень безробіття як єдиний і універсальний. Тому, ефективне функціонування ринку праці як соціальноекономічної системи неможливе також і без розв’язання протиріч, що йому притаманні.

Вплив економічної глобалізації на ринок праці проявляється через такі

параметри як склад і структуру робочих місць, їх динаміку, якісні характеристики робочої сили та її мобільність. За своєю суттю вона має об'єктивний вплив на світовий ринок праці, а також на національні ринки праці, які дедалі більше втрачають свою замкненість та відокремленість. Між ними виникають транснаціональні потоки робочої сили, котрі набирають постійного, систематичного характеру. Для формування і функціонування міжнародного ринку праці потрібні певні стартові умови, зокрема високий рівень міждержавних господарських взаємозв'язків, які зумовлені активізацією глобалізаційних процесів. Становлення міжнародного ринку праці є свідченням того, що глобалізаційні процеси світової інтеграції відбуваються не тільки в економічній та технологічній галузях, а й дедалі ширше охоплюють сфери соціально-трудових відносин, які стають глобальними [1].

У сфері зайнятості можна виділити чотири області, де в умовах глобалізації відбулися великі зміни. Це, насамперед, обсяг наявної роботи; умови, на яких цю роботу пропонують; доходи, що дає ця робота, а також гарантії зайнятості й доходу. Інформаційна складова процесу глобалізації дає можливість удосконалити організацію праці й домагатися необхідної гнучкості робочої сили. Виступаючи об'єктивним чинником світового розвитку і усуваючи обмеження на переміщення праці й капіталу через кордони, глобалізація відкриває нові можливості для розвитку економіки, а відповідно і ринку праці України через зростання контактів і зв'язків у сфері економіки, торгівлі, технологій, культури, інформації. Водночас загострення міжнародної конкуренції, зміна економічної ситуації у країні внаслідок поширення інтеграційних процесів впливає на розвиток соціально-трудових відносин [3].

Особливо гостро проблема безробіття постає зараз перед Україною, що не дивно, оскільки економіка України зараз знаходиться в кризі. Величезний економічний спад, деформувавши промисловість, не міг не торкнути ринок праці.

Сучасний стан розвитку економіки характеризується трансформаційними процесами. І ці процеси не можуть мати позитивний результат без виходу на якісно новий рівень конкурентоспроможності робочої сили. Слід відзначити, що в державі відсутній комплексний підхід до потреб кадрового забезпечення виробництва як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях. Це пояснюється тим, що структура національного ринку праці формується в умовах регіональної диференціації розвитку економіки держави. А це суттєво впливає на розбіжності попиту і пропозиції робочої сили, зокрема за професійно-кваліфікаційними ознаками [2].

Сьогодні на ринку праці попит набагато перевищує пропозицію. Причому головним чином на робочі професії. Фахівці ж становлять не більше, ніж 15 – 20 % від загальної кількості вакансій. Навантаження на одне вакантне робоче місце з боку зареєстрованих безробітних у середньому по Україні на 1 квітня 2010 р. становило 26 осіб, зокрема в Івано-Франківській області – 172, тут найвищий рівень безробіття – 7,6 %; у Чернігівській – 7, Волинській – 6,58, Житомирській – 6,43, Львівській – 6,67, Київській та Одеській – менше, ніж 1 %) [5].

Сучасний рівень зайнятості населення характеризується зростанням питомої ваги молоді серед безробітних до 45 %. У структурі безробітної молоді найбільша питома вага належить віковій групі від 21 до 28 років – 35%.

Никифоренко дослідив, що пріоритетною сферою зайнятості для молоді є фінансова діяльність і торгівля. За даними Держкомстату України, у зазначених галузях на кінець 2010 р. працювало відповідно 53,1 та 49,4 % працівників віком до 34 років включно. А найменш привабливою для молоді є освіта (24 %), сільськогосподарська діяльність (24,6 %), рибальство (25,8 %), надання 3 комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту

(27,2 %), охорона здоров'я та соціальна допомога (28 %) [3].

Проблема працевлаштування молоді полягає сьогодні не стільки у відсутності робочих місць, як у нездатності держави, роботодавців і самих молодих спеціалістів знайти спільну мову.

Збалансувати цей очевидний конфлікт інтересів мала б насамперед держава, представники якої не втомлюються проголошувати, що молодь – її, держави, майбутнє. Звідси постає доконечна необхідність напрацювання ефективної державної політики щодо працевлаштування молоді. Особливо з огляду на ті негативні тенденції, які протягом тривалого часу спостерігаються в економіці України.

Необхідно також зазначити, що існує значна кількість вакансій із-за дефіциту робочої сили деяких категорій. Це пояснюється недоліками у підготовці кадрів; низькою трудовою мобільністю, яка необхідна для адаптації робочої сили до зміни виробничих умов та значними масштабами зайнятості некваліфікованою працею тощо.

Основними причинами, що створили вище перелічені проблеми ринку праці, є: відсутність національних соціально-трудових відносин; неврахованість їх в економічних реформах; відсутність національних соціально- трудових стандартів і моніторингу; невідповідність національного трудового законодавства концепціям і рекомендаціям МОП та іншим міжнародним вимогам; недорозвиненість соціально-трудових відносин між власниками і працівниками.

Висновок. Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що економічна глобалізація має подвійний вплив на ринок праці України. До позитивних наслідків глобалізаційного впливу належать створення і підтримання нових робочих місць, внаслідок чого підвищиться рівень зайнятості, і відповідно – знизиться безробіття. Негативним є зменшення чисельності потенційної робочої сили, що має згубний вплив на економіку. Втягнення України до глобалізаційного процесу – додатковий стимул прискорення системних реформ у країні, що дасть змогу певною мірою протистояти негативним наслідкам глобалізації.

Список використаних джерел.

1. Кравченко В. Л. Сучасні тенденції розвитку молодіжного сегменту ринку праці України / В. Л. Кравченко // Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки. – К., 2009. – Т. 2. – С. 732–429.

4. Никифоренко В. Г. Про сучасні підходи до працевлаштування фахівців з вищою економічною освітою / В. Г. Никифоренко // Вісник СНУ ім. В. Даля. – № 1 (71). Частина 1. 2004. – С. 167–170.

2. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор'єва М.І. Економіка праці й соціально-трудові відносини: Навч. пос. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 440 с.