Литвіцька Наталія ФК-24

Науковий керівник: Попадюк О.О.

Буковинська державна фінансова академія

Фінансові ресурси підприємства, особливості їх формування

Проблема ефективності використання фінансових ресурсів підприємств на сьогоднішній час в Україні є досить актуальною. Від того, наскільки ефективно та доцільно вони трансформуються в основні та обігові кошти, залежить фінансовий добробут підприємства в цілому, його власників та робітників, а отже і держави в цілому. Фінансові ресурси в цих умовах набувають найважливішого значення, оскільки це єдиний вид ресурсів, що трансформується безпосередньо в будь-який вид ресурсів.

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. До власних належать: статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовий дохід та прибуток. До залучених – отримані кредити, пайові та інші внески, кошти мобілізовані на фінансовому ринку[1, c. 279].

Формування фінансових ресурсів на підприємствах відбувається під час формування статутного капіталу, а також у процесі розподілу грошових надходжень у результаті повернення авансованих коштів у основні та оборотні фонди, використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду накопичення. У зв’язку з цим поняття “формування” та “розподіл” доцільно розглядати як єдиний процес у суспільному виробництві. Утворення грошових фондів завжди передбачає розподіл валових доходів[2, c. 384].

Фінансові ресурси відіграють важливу роль в забезпеченні діяльності кожного без винятку підприємства, тому проаналізуємо динаміку складу та структури фінансових ресурсів підприємств в Україні.

В 2010 році загальна сума фінансових ресурсів в порівнянні з 2009 роком зросла на 166845,9 млн. грн., а проти 2008 роком зменшилась на 452113,0 млн. грн. Значне скорочення суми фінансових ресурсів підприємств України в 2010 році проти 2008 року пов’язане з початком наприкінці 2008 року фінансової кризи в Україні, яка негативно вплинула на діяльність всіх підприємств, багато з яких були змушені припинити свою діяльність або зменшити свої фінансові ресурси. Більшість підприємств почали працювати збитково, що також суттєво вплинуло на формування їх фінансових ресурсів[5].

Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів підприємств показав досить позитивну тенденцію в формування фінансових результатів діяльності підприємств України. Так збиток в 2009 році в розмірі 42414,7 млн. грн. змінив прибуток – 46494,9 млн. грн. Про позитивну тенденцію в цьому напрямі свідчить і зростання показника фінансових результатів операційної діяльності підприємств та скорочення витрат операційної діяльності, що позитивно вплинуло на рівень рентабельності суб’єктів господарювання. Так, рентабельність фінансових ресурсів підприємств України в 2010 році становила 4,8%, що на 0,9 % більше, ніж у 2008 році та на 1,5% більше, ніж у 2009 році[5].

Отже, результати проведеного аналізу дали змогу зробити висновки про позитивну тенденцію в порівнянні з 2009 роком в динаміці складу, структури, а також ефективності використання фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні підприємств України. Але, наслідки фінансової кризи ще довгий період впливатимуть на їх рівень і ефективність, тому важливо дослідити основні проблеми в формуванні і використанні фінансових ресурсів та напрямки їх усунення.

Проблему управління формуванням та використанням фінансових ресурсів слід розглядати від первинного суб’єкта господарювання до безпосередньо держави. Виходячи із ситуації, що склалася, можна стверджувати, що для ефективної не тільки господарської, але й фінансової діяльності підприємства в цілому, кожний суб’єкт господарювання повинен сформувати власну стратегію управління фінансами[3, c. 184].

З метою підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами на підприємствах необхідно:

- повнота та своєчасність покриття потреби підприємства в капіталі для фінансування операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

- підтримання прийнятного рівня платоспроможності й ліквідності;

- оптимізація інвестиційних грошових потоків з урахуванням того, що вихідний інвестиційний потік зменшує вартість підприємства, а його генерування зорієнтоване на компенсуюче збільшення вхідних та/або зменшення вихідних грошових потоків у таких періодах;

- узгодження політики управління грошовими потоками з потребами операційної діяльності підприємства, зокрема в частині управління робочим капіталом та управління прибутком;

- організація фінансових грошових потоків із метою оптимізації структури капіталу та зменшення середньозваженої вартості капіталу;

- забезпечення ефективності використання такого обмеженого ресурсу підприємства, яким є грошові кошти в його розпорядженні;

- підтримання балансу між формуванням резерву ліквідності та альтернативними можливостями використання грошових ресурсів підприємства;

- скорочення витрат підприємства, пов’язаних з організацією управління грошовими потоками[4, C. 133-134].

Ефективне управління формуванням та використанням фінансових ресурсів підприємства дасть змогу забезпечити зростання достатку акціонерів (власників) підприємства як фундаментальної цілі фінансового менеджменту, що проявляється в зростанні вартості підприємства та створенні грошової вартості доданої.

Список використаної літератури:

1. Азаренкова Г.М. Фінанси: практикум: навч. посібник / Г.М. Азаренкова, І.І. Борисенко - К.: Знання, 2008. – 279 с.

2. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємств. / О.М. Бандурка, М.Я. Коробов, П.І.Орлов, К.Я. Петрова.  – К.: Либідь, 2010. – 384 с.

3. Мартюшева Л.С. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: конспект лекцій. / Л.С.Мартюшева, Л.О. Меренкова. – Х.: ИНЖЭК, 2007. – 184с.

4. Панченко А. І. Узагальнення моделі статистичної оцінки основних показників діяльності підприємства / А. І. Панченко // Фінанси України. – 2005. – № 3. – С. 133–134.

5. www.ukrstat.gov.uа – Державний комітет статистики.