Лобачева І.Ф., Багдасарян С.О., Обштир В.Г.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Економічний аналіз у стратегічному управлінні підприємством

Сучасні економічні умови, які характеризуються динамічністю та складністю кон’юнктури ринку, посиленням конкурентної боротьби, швидкими та непередбачуваними змінами законодавства, зумовили розвиток стратегічного підходу до процесу управління. Стратегічний підхід до процесу управління дає змогу підприємством своєчасно та адекватно реагувати на зміни в середовищі їх функціонування та формувати конкурентні переваги, що в довгостроковій перспективі забезпечать зростання вартості господарських одиниць та досягнення ними стратегічних цілей.

Питаннями щодо суті стратегічного аналізу і визначення його завдань та ролі у контексті управління підприємством займались такі відомі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Г.А. Азоєв, І.Х. Ансофф, Ю.К. Боумен, О.С. Віханский, М.В. Володькіна, З.І. Галушка, В.Г. Герасимчук, Т.В. Головко, О.В. Демьянова, М.І. Ковальчук, С.В. Оборська, І.М. Парасій-Вергуненко, В.В. Пастухова,   О.М. Скібіцький, А.Дж. Стрікленд та інші.

Стратегічне управління підприємством неможливо уявити без проведення стратегічного аналізу. Стратегічний аналіз – це комплексне дослідження позитивних і негативних факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ, які можуть вплинути на конкурентне становище підприємства у довгостроковій перспективі, а також шляхів досягнення стратегічних цілей підприємства. За допомогою стратегічного аналізу готується комплексний стратегічний план розвитку підприємства, здійснюється науково обґрунтована, всебічна і своєчасна підтримка прийняття стратегічних управлінських рішень .

Предметом стратегічного аналізу слід вважати концептуальні напрями функціонування і розвитку підприємства, його організаційні, економічні та інформаційні ресурси та можливості, які розглядаються з погляду нарощування стратегічного потенціалу підприємства та зміцнення його позицій на ринку у довгостроковому аспекті [1, c. 35 -36].

Метою стратегічного аналізу є формування множини альтернатив для прийняття стратегічних рішень, які забезпечать конкурентні переваги досліджуваного об’єкта та його прибутковість в довгостроковій перспективі з максимальним використанням потенціалу підприємства та змін у зовнішньому середовищі на свою користь.

Об’єкти стратегічного аналізу визначаються відповідно до цілей, які ставить перед собою керівництво підприємства. Більшість дослідників до об’єктів стратегічного аналізу відносять: стратегічні господарські підрозділи, стратегічні зони господарювання, сектори бізнесу, окремі продукти, фінанси, інвестиційні проекти. Інші ж об’єктом вважають лише підприємство загалом [2, c. 175].

У більшості випадків, стратегічний аналіз зосереджується на вирішенні трьох основних питань, важливих для будь-якого підприємства в будь-якій ситуації: якому становищі перебуває підприємство зараз; в якому становищі воно повинно бути, на думку керівництва, через певний проміжок часу (довгострокова перспектива); які існують шляхи досягнення бажаного

становища і якими способами його можна досягнути.

Стратегія підприємства складається з взаємопов’язаних завдань, таких як: визначення сфери діяльності підприємства і формування стратегічних напрямів; постановка стратегічних цілей і завдань для їх досягнення; формування стратегії для досягнення окреслених цілей і результатів діяльності виробництва; реалізація стратегічного плану; оцінка результатів діяльності. За необхідності − зміна стратегічного плану або методів його реалізації. Кожен з п’яти завдань стратегічного управління потребує постійного аналізу і прийняття рішень: чи продовжувати роботу в заданому напрямі, чи вносити зміни? В процесі стратегічного управління ніщо не є закінченим, і всі попередні дії коригуються залежно від трансформації навколишнього середовища або появи нових можливостей, здатних поліпшити стратегію. Стратегічне управління – процес, який перебуває в постійному русі. Зміни обставин як усередині підприємства, так і поза ним, або все разом потребують відповідних коригувань стратегії [3, с.57].

Будь-яке підприємство перебуває і функціонує у певному середовищі. Підприємство знаходиться у стані постійного обміну із зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання. Стратегічний аналіз середовища є початковим етапом формування стратегії діяльності підприємства.

Системна модель – результат стратегічного аналізу складається за допомогою дослідження і зовнішнього (макро), так і внутрішнього (мікро) середовищ підприємства. При цьому відбувається поділ стратегічного аналізу на дві частини: аналіз зовнішнього (макро) середовища; аналіз внутрішнього (мікро) середовища.

Стратегічний аналіз зовнішнього середовища − це комплексне дослідження зовнішнього середовища організації (галузі, конкурентів, споживачів, постачальників) з метою оцінки можливостей та загроз і розробки оптимальної економічної стратегії на основі вибору з-поміж можливих альтернатив.

Стратегічний аналіз внутрішнього середовища − процес комплексного дослідження внутрішніх ресурсів і резервів підприємства з метою системної оцінки його реальних і потенційних можливостей, виявлення внутрішніх стратегічних можливостей та проблем [ 4, с.23].

Роль стратегічного аналізу в системі управління підприємством визначається його перевагами, які дають змогу: створити інформаційну базу для прийняття стратегічних рішень на основі оцінювання внутрішнього та зовнішнього середовища; зменшити їх негативний вплив на результати діяльності підприємства; швидко реагувати на зміни та вносити відповідні корективи до стратегії, яка реалізується на даному етапі діяльності господарюючого суб’єкта; визначити необхідний рівень потенціалу підприємства та дію чинників зовнішнього середовища, які у поєднанні дають змогу досягнути його стратегічних цілей.

Отже, стратегічний аналіз − інструмент формування стратегії для досягнення окреслених цілей і результатів діяльності; стратегічний аналіз є складовою стратегічного управління і має здійснюватися на кожному його етапі. Стратегічний аналіз, використовуючи велику кількість способів і прийомів ведення економічного аналізу з комп’ютерними технологіями, обов’язково зважає на економічне оточення, правові і політичні умови , збір податків, соціальну політику (впливає на зовнішнє і внутрішнє оточення організації), технологічну політику також інші фактори. Він відіграє значну роль у  виконанні такого важливого завдання підприємства як реалізація стратегії. Тобто, виступає основою стратегічного розвитку підприємства. Також при проведенні стратегічного аналізу обов’язково потрібно враховувати особливості середовища, у якому функціонує підприємство, і зважати на рівень невизначеності, з якою доведеться зіткнутися під час дослідження.

Список використаних джерел

1. Редченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навчальний посібник. Видання 2-ге, доповнене. – Львів: “Новий Світ – 2000”, 2007. – 272 с.

2. Левик І. С. Суть стратегічного аналізу та його значення для управління підприємством // Регіональна економіка. – 2009. - №3. – С. 108-114.

3. Вагнер І. Роль стратегічного аналізу у виборі та розробці стратегії управління підприємством / І. Вагнер // Економічний аналіз. – 2010. - №8. – С. 98-104.

4. Гордієнко П. Л. Стратегічний аналіз: навч. посіб. / П. Л. Гордієнко, Л. Г. Дідковська, Н. В. Яшкіна. – [2-ге вид., перероб. і доп.] – К.: Алерта, 2008. – 478 с.