Бондаренко К.Г.

Харківський національний економічний університет

Структура Виробничо-комерційного циклу підприємства

 

Оборотний капітал підприємства знаходиться в безперервному русі, при цьому він послідовно проходить усі стадії процесу відтворення (з сфери звернення він переходить в сферу виробництва, а потім з сфери виробництва - знову в сферу обігу).

Проблеми організації та управління рухом оборотного капіталу підприємства розглядалася у роботах багатьох науковців, таких як Бланк І.О. [1], Возняк Г.В. [4], Ганечко І.Г. [1], Дубовик О.В. [4], Загородній А.Г. [2], Коваль З.О. [2], Корольова-Казанська О.В. [1], Костирко Л.А. [5], Кузенко Т.Б. [3], Кузнєцова А.Я. [4], Кузькін Є.Ю. [3], Сабліна Н.В. [3], Ситник Г.В. [1], Тувакова Н.В. [4]. Проте деякі питання, зокрема – пов’язані із необхідністю визначення послідовності і особливостей етапів виробничо-комерційного циклу підприємства, до цього часу залишаються остаточно нез’ясованими.

Метою дослідження у роботі є узагальнення та структуризація виробничо-комерційного циклу підприємства.

Безперервність технологічного потоку підприємства призводить до того, що оборотний капітал увесь час знаходиться в усіх стадіях кругообігу фондів і покриває витрати на виробництво, що утворюють собівартість продукції (за винятком витрат на амортизацію основних фондів).

Для стабільно працюючого підприємства гуртова ціна, по якій реалізується продукція, вище за витрати на її виготовлення (собівартість), тому одночасно з відновленням оборотного капіталу в процесі його звернення утворюється прибуток підприємства. Залишок прибутку після розрахунків з бюджетом, банками разом із засобами на заробітну плату працівників підприємства утворює дохід, що поступає в його розпорядження.

Діяльність підприємства включає розподіл доходу, у тому числі виділення тих його частин, які йдуть на заробітну плату, розвиток виробництва і соціальної сфери та ін., а також на відновлення і раціональне використання оборотних фондів і фондів звернення.

Час, впродовж якого оборотні кошти здійснюють повний кругообіг, тобто проходять період виробництва і період звернення, називається періодом обороту грошових коштів, або виробничо-комерційним циклом. У деяких джерелах це поняття має назву операційного циклу [5].

Виробничо-комерційний цикл – це термін, використовуваний для позначення зв'язку між припливом і відпливом оборотного капіталу і грошових надходжень. Цей параметр зазвичай вимірюється в днях або місяцях [4].

Період обороту грошових коштів, або виробничо-комерційний цикл, - це час між: придбанням сировини і матеріалів і надходженням грошей за продані товари від дебіторів; сплатою грошей за сировину і матеріали і надходженням грошей від дебіторів. Цей цикл подій, що повторюються, можна показати одним з наступних способів (рис.1). Горизонтальна лінія (рис. 1-а) означає плин часу. Виробничо-комерційний цикл (операційний цикл) починається з моменту придбання матеріалів і закінчується надходженням грошей від дебіторів. У момент придбання матеріалів в даному випадку гроші не виплачуються, оскільки постачальники надали кредит.

Логіка представленої на рис. 1-а схеми полягає в наступному. Операційний цикл характеризує загальний час, впродовж якого фінансові ресурси омертвлені в запасах і дебіторській заборгованості. Оскільки підприємство оплачує рахунки постачальників з певним часовим лагом, тривалість періоду, впродовж якого грошові кошти приймають абстрактну з точки зору обороту форму (тобто, власне фінансовий цикл), буде меншою на середній час звернення кредиторської заборгованості. Скорочення операційного і фінансового циклів в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Слід зазначити, що для фінансового стану підприємства сприятливе некритичне збільшення періоду оборотності кредиторської заборгованості, тобто отримання відстрочень платежу від постачальників (комерційний кредит), від працівників підприємства (якщо має місце заборгованість по зарплаті), від держави  (якщо  в  короткостроковому періоді є заборгованість по сплаті податків) і так далі.



а)
 
 



б)                                                               

                                     

 

Рис.1. Період обороту грошових коштів або виробничо-комерційний цикл

а) структура фінансового і операційного циклів

б) структура виробничо-комерційного циклу.

 

ТПКЦ = ПГА + ППЗ + ПНП + ПГП +ПДЗ                              (1)

 

ТФЦ = ППКЦ - ПКЗ                                                   (1.2)

 

де  ТПКЦ  - тривалість виробничо-комерційного циклу, в днях;

ТФЦ - тривалість фінансового циклу, в днях;

ПГА - період обороту грошових активів;

ППЗ - період обороту виробничих запасів (матеріалів, сировини), в днях;

ПНП - період знаходження оборотних активів у формі незавершеного виробництва продукції, в днях;

ПГП - період обороту запасів готової продукції, в днях;

ПДЗ - період інкасації дебіторської заборгованості, в днях;

ПКЗ - період обороту кредиторської заборгованості, в днях.

 

Відстрочення платежів дають джерело фінансування оборотного капіталу. Несприятливим в діяльності підприємства є збільшення періоду оборотності запасів (відбувається заморожування певної частини коштів в запасах сировини і готової продукції) і періоду оборотності дебіторської заборгованості (надання відстрочень платежу клієнтам), в результаті зростає загальна вартість готівкових запасів і загальна сума дебіторської заборгованості, тобто збільшується розмір оборотного капіталу. Це породжує потребу підприємства у фінансуванні.

Виходячи з того, що величина оборотного капіталу, необхідного для діяльності підприємства, залежить від тривалості виробничо-комерційного (операційного) циклу, завданням управління оборотним капіталом є визначення оптимальної тривалості періоду обороту грошових коштів і оптимальної величини оборотного капіталу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Бланк І.О., Ситник Г.В., Корольова-Казанська О.В., Ганечко І.Г. Фінансова стратегія підприємства : монографія / За заг. наук. ред. І.О. Бланка – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 147 с.

2.     Загородній А.Г., Коваль З.О. Управління взаємозв'язками підприємства зі споживачами продукції: Монографія. - Львів: ЗУКЦ, ПП НВФ БІАРП, 2008. - 364с.

3.     Кузенко Т. Б., Кузькін Є. Ю., Сабліна Н. В. Фінанси підприємств. — Х.: ВД ІНЖЕК, 2007. — 168с.

4.     Кузнєцова А.Я., Возняк Г.В., Дубовик О.В., Тувакова Н.В. Фінансове стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності малого і середнього бізнесу в Україні : монографія. – Львів: ЛБІ НБУ, 2006. – 367 с.

5.     Костирко Л.А. Диагностика потенциала финансово-экономической устойчивости предприятия: Монография. – 2-ге вид-ня, перероб. і доповн. – Х.; Фактор, 2008. – 336с.