Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Алексеєва Н.І., Шипіло К.І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Оптимізаційне моделювання як одне із напрямків науково-технічного прогресу

Характерною рисою сучасності є стрімкий науково-технічний прогрес, що вимагає від менеджерів, економістів і бізнесменів значного підвищення відповідальності за якість ухвалених рішень. Це основна причина, яка обумовлює необхідність наукового ухвалення управлінських рішень. Одним з напрямів науково-технічного прогресу стало математичне програмування, яке тісне пов'язане з практичними проблемами оптимального розподілу ресурсів в різних галузях виробництва і сфери послуг.

Оскільки різні аспекти оптимізації займають дуже важливе місце в бізнесі і діяльності сучасних організацій і підприємств, то саме цьому необхідно приділяти значну увагу. Дослідженням і аналізом оптимізаційного моделювання займалися такі вчені-економісти, як: А. Г. Аганбегян, А. Брудно, Е. Г. Гольштейн, Л. В. Канторович, А. Л. Лур’є, В. С. Немчинов, В. В. Новожилова, Б. Эгервари, Д. Б. Юдин тощо.

Теорія оптимізації є сукупністю математичних результатів і чисельних методів, орієнтованих на знаходження найкращих варіантів з безлічі альтернатив і що дозволяють уникнути повного перебору і оцінювання можливих варіантів.

Проблеми оптимізації присутні в самих різних процесах виробництва: постачання сировини, оптимальний випуск продукції, оптимальне управління запасами, оптимальний  розподіл ресурсів, планування інвестицій, оптимальний раціон (суміш, сплав), призначення на посаду, оптимальна заміна устаткування тощо. Вирішення завдань оптимізації полягає в пошуку оптимального плану з використанням математичних моделей і обчислювальних методів, які реалізуються за допомогою комп'ютерів і спеціальних програм-оптимізаторів [1].

Класичні моделі ухвалення рішень завжди є оптимізаційними, оскільки націлені на максимізацію вигоди або прибутку. Вони побудовані так, щоб можна було використовувати оптимізаційний алгоритм і отримати оптимальну практичну рекомендацію. Їх недолік полягає у вимушеному спрощенні дійсності, оскільки визначення параметрів моделі має бути орієнтоване на забезпечення можливості вироблення рішень. Тому отримані рекомендації часто втрачають практичну цінність. Проте оптимізаційні моделі в порівнянні з інтуїтивними моделями менеджерів мають значні переваги [2]:

· не допускають логічних помилок, оскільки можуть бути математично перевірені на наявність порушень логіки;

· є безкомпромісними і не містять нічого зайвого, зводять проблему до її суті і сприяють вираженню основоположних взаємозв'язків цілей і засобів.

Математичні моделі забезпечують систематичне осмислення проблем і дозволяють одночасно враховувати всі чинники, що впливають на них. В той же час, розкриваючи всі передумови, вони стають більш уразливими для критики в порівнянні з умоглядними моделями, де вихідні пункти міркувань формулюються їх творцями [3].

Все ж близькі до практики рекомендації можуть бути отримані, якщо при побудові моделі ухвалення рішень спочатку відмовитися від вживання оптимізаційних алгоритмів і надати більше значення обліку істотних структурних елементів спостережуваного фрагмента реальності. В результаті формується імітаційна модель ухвалення рішень. Вона вирішується не аналітично, а експериментально або евристично, що унаслідок різкого збільшення розрахунків вимагає використання електронно-обчислювальної техніки [4]. Завдяки комп'ютерним технологіям несподівано для багатьох відроджується і математичне модельне мислення. За допомогою імітації можуть бути знайдені задовільні вирішення складних проблем, тоді як оптимізаційні моделі дозволяють отримати оптимальні рішення лише для проблем з простою структурою.

Моделі ухвалення рішень можуть лише обмежено відобразити дійсність не лише із-за дефіциту даних і недосконалості теорій, але перш за все зважаючи на величезну різноманітність явищ і зв'язків в реальному господарському житті. Багато дослідників бачать в цьому їх істотний недолік і привід для критики.

Таким чином, в цілому моделі і теорії, які формулюються і вирішуються за допомогою математичних методів, є невід'ємною складовою діалогу між теорією і практикою. В умовах швидкозмінних постановок проблем, коли сьогоднішні рішення завтра вже не придатні, потрібні не лише готові до безпосереднього використання знання, але і розумова динаміка, кругозір, компетентність, а також готовність постійно критично оцінювати свої знання.

Список літератури:

1. Преимущества и недостатки математических моделей в экономических следованиях [Электронный ресурс]: – Электронные текстовые данные (34 кб). – Режим доступа <http://www.masters.donntu.edu.ua/2008/fvti/ zaytseva/library/3%E0.htm>.

2. Задачи оптимизации в Excel [Электронный ресурс]: – Электронные текстовые данные (325 кб). – Режим доступа <http://exsolver.narod.ru/>.

3. Оптимизационные и имитационные модели [Электронный ресурс]: – Электронные текстовые данные (612 кб). – Режим доступа <http://www.market-journal.com/metodyjekonomiki/8.html>.

4. Моделирование как метод исследования [Электронный ресурс]: – Электронные текстовые данные (543 кб). – Режим доступа <tkach.h18.ru/otp/mod1.doc >.