Кашубіна Ю.Б., ст. викладач, Купченко І.В., магістр

Криворізький технічний університет, Україна

Необхідність страхування діяльності сільськогосподарських підприємств

Сільське господарство – найбільш ризикова галузь економіки. Господарювання та залучення інвестицій у розвиток сільськогосподарського виробництва перебуває у прямій залежності від вирішення проблем зменшення та розподілу ризиків суб’єктів господарювання на землі.

У роки централізованої, планової економіки в Україні захист радгоспів і колгоспів від негативного впливу стихійних явищ забезпечувався фінансуванням витрат із державного бюджету, пролонгацією на тривалі строки сплати заборгованості за кредитами Державного банку СРСР, перерозподілом коштів підприємств через фонди міністерств, відомств та об’єднань. Крім того, діяла система обов’язкового страхування всіх сільськогосподарських підприємств.

Від початку 90-х років такий страховий захист сільськогосподарських товаровиробників значно послабився. Різко скоротилася реальна бюджетна допомога. Негативну роль відіграв також високий рівень інфляції. Комерційним банкам не вигідно покривати збитки, спричинені природними катаклізмами.

Прибуток сільськогосподарського підприємства, як основний фінансовий результат його діяльності, дуже сильно залежить від таких самих катаклізмів. Фінансовий результат сільськогосподарського підприємства є найбільш непередбачуваним, тому що прямо залежить від природних умов, які є дуже мінливими. Основна діяльність сільськогосподарських підприємств, а саме вирощування зернових культур, має високий рівень ризику втрати посівів.

В умовах ринкової економіки почався швидкий розвиток страхової справи в аграрній сфері, що дало можливість сільськогосподарським підприємствам зменшити ризик втрати урожаю і ,як наслідок, дані підприємства почали отримувати майже всю заплановану суму операційного прибутку, тому що більшість сільськогосподарських підприємств займаються тільки операційною діяльністю.

Так, дійсно і сьогодні існують державна допомога сільським господарствам, та все ж таки вони не покривають більшості витрат, які спричинені несприятливими погодними умовами. Тому на даний момент сільськогосподарське страхування досить актуальне для тих підприємств, які дбають про майбутню діяльність, а саме про операційний прибуток та відшкодування за втрачені посіви (якщо вони були застраховані).

На даний момент страхові компанії дбають про свій імідж і тому дійсно виплачують страхові відшкодування підприємствам, які постраждали від певних погодних умов, які вказані в договорі страхування.

Сільськогосподарські підприємства можуть застрахуватися від таких страхових випадків:

- посуха, вимерзання, заморозок, град, злива, буря, повінь, сель, пожежа;

- вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом;

- зниження якості продукції окремих сільськогосподарських культур.

Як правило, страхові компанії сплачують не більше 70% вартості втраченого врожаю, яку можна визначити множенням планової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну урожайність за останні 5 років і на погоджену зі страховиком ціну на одиницю продукції.

Розмір загального збитку в разі загибелі або пошкодження врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень внаслідок настання страхового випадку визначається після оприбуткування врожаю, виходячи з вартості неотриманого чи недоотриманого врожаю.

На даний момент все більше сільськогосподарських підприємств користуються послугами зі страхування сільськогосподарських культур, тому що це один із методів отримати весь запланований прибуток, який є основним мотивом діяльності більшості підприємств.

Кожне сільськогосподарське підприємство після настання форс-мажорних обставин має можливість отримати державну допомогу з державного бюджету. Та враховуючи особливості виплат коштів із бюджету можна сказати, що не відомо чи отримає підприємство цю допомогу в звітному році чи може виплати затримаються на невизначений термін. А сільськогосподарському підприємству, яке отримало значні збитки, ці кошти необхідні в той момент, коли відбулася форс-мажорна обставина. В іншому випадку, підприємство не має коштів, щоб надалі ефективно функціонувати.

Ті підприємства, які дбають про свій врожай та про подальше функціонування, можуть застрахувати своє сільськогосподарське майно, тим самим отримати впевненість у тому, що якщо відбудеться щось непередбачуване, то підприємство отримає відшкодування. Сільськогосподарське страхування, як і будь-яке інше страхування, потребує спочатку виплати страхових внесків, які потім відображують у витратах, та все ж таки вразі настання страхового випадку страхова компанія виплатить підприємству страхове відшкодування.

Отже, сільськогосподарське підприємство як і інші підприємства має на меті отримання прибутку. Однак на діяльність підприємства аграрної промисловості впливає більше факторів. Для аграрних підприємств особливе значення відіграють погодні умови, які впливають на основний їх продукт – зернові культури, реалізація яких приносить прибуток від операційної діяльності.

Слід зазначити, якщо сільськогосподарські підприємства застрахують свої посівні площі, то вони перенесуть частину свого ризику на страхову компанію, яка в разі настання страхового випадку зможе відшкодувати частину втрат. Звісно хотілося б щоб держава більше приділяла уваги саме сільському господарству, адже наша країна є аграрним краєм. Але на сьогоднішній день сільськогосподарські підприємства в більшій мірі довіряють страховим компаніям, ніж обіцянкам державних органів.