Шахраюк-Онофрей С.І.

асистент кафедри загальноекономічних дисциплін Буковинської фінансової академії, Україна.

Лакуста Г.Ю.

студентка І-го курсу фінансово-економічного факультету Буковинської державної фінансової академії, Україна.

Проблеми та перспективи комплексного розвитку економіки Карпатського регіону

Особливо актуальним є дослідження проблем та перспектив розвитку господарства Карпатського регіону. Адже цей регіон безпосередньо межує з країнами ЄС, іншими регіонами України, через нього проходить низка важливих магістралей, які забезпечують транзит та зв'язок з багатьма державами.

Об’єктом дослідження даної роботи виступає Карпатський економічний регіон та його територіально-галузева структура господарського комплексу Карпатського економічного регіону (у складі Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької областей). Предметом дослідження даної роботи є проблеми та перспективи розвитку національної економіки даного регіону. Метою дослідження даної роботи є проведення перспективного аналізу проблем розвитку Карпатського регіону та аналізування перспективних змін розвитку національної економіки даного регіону.

Кожний регіон має ярко виражену специфіку вирішення проблеми сталого розвитку. Карпатський регіон відноситься до одного із найбільш цікавих в цьому відношенні регіонів України, природно-ландшафтні умови яких потребують ретельного вивчення та всебічної охорони. Проблеми і перспективи комплексного розвитку Карпатського регіону пов'язані з наявним потенціалом соціально-економічних та природних ресурсів, екологічною ситуацією, тенденціями розвитку економіки в державі. Недоліки та проблеми існують у будь-якій сфері розвитку регіону.

Проблеми виробничої сфери та шляхи розв’язання. Звертаючи увагу на географічне положення Карпатського регіону, а саме вигідне прикордонне положення, для Карпатського економічного району необхідна структурна перебудова тих галузей економіки, які мають найбільш швидкий обіг фінансових коштів, а також експортних галузей промисловості та сільського господарства. Тому у найближчій перспективі доцільним є реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств легкої і харчової промисловості, а також агропромисловий комплекс району. Карпатський регіон є одним з найбільших по забезпеченістю мінеральними та паливно-енергетичними ресурсами. Важливим завданням комплексного розвитку є зростання ефективності паливно-енергетичного і мінерально-сировинного комплексів за рахунок повторної геологічної розвідки і розширення ресурсної бази. Карпатський регіон найбільш забезпечений лісовими ресурсами в Україні. Стратегія розвитку лісового господарства, лісової, целюлозно-паперової промисловості Карпатського регіону повинна враховувати обмеженість власних ресурсів деревини і поглиблювати її переробку на рівні кращих світових стандартів.

Розвиток рекреаційних послуг в регіоні є першочерговим завданням. В окремих районах Карпат насиченість територій рекреаційними об'єктами досить висока, але це не говорить про високий рівень рекреаційного освоєння, оскільки якість нашого сучасного обслуговування та інших сервісних умов є далекою від світових стандартів. Тому тільки комплексний підхід до оцінки рівня рекреаційного освоєння буде найбільш правомірним та об'єктивним. Зростання обсягу рекреаційного виду послуг посилить надходження до місцевих і державних бюджетів, зниження рівня безробіття, а це сприятиме розвитку інших галузей економіки. [2]

Екологічні проблеми. Важливою проблемою є наявна екологічна ситуація, яка пов’язана з багатьма чинниками. Основними чинниками погіршення екології Карпатського регіону є: незбалансованість розвитку окремих галузей економіки та промисловості, неналежне ставлення до природних ресурсів та довкілля. Все це призвело до інтенсивного природокористування, нераціонального природокористування, погіршення природного середовища загалом. Забрудненість середовища безпосередньо залежить від дії забруднюючих джерел та факторів, які негативно впливають на стан здоров’я населення, на показники смертності та дитячої захворюваності. Електроенергетичні викиди хімічної, гірничорудної промисловості, автомобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в Карпатському регіоні. [7], [8]

До погіршення стану, деградації та виснаження навколишнього природного середовища призводять недостатні екологічно обґрунтовані використання природно-ресурсного потенціалу, освоєння територій і корисних копалин, спеціалізація і форми ведення господарської діяльності тощо. В цьому ж напрямі діють і такі чинники, як порушення генетичної цілісності ландшафтів, екологічна незбалансованість структури сільгоспугідь, ігнорування екологічної місткості та ерозійної стійкості ландшафтів, надмірна розораність території, нераціональне ведення лісового господарства без урахування екологічних функцій лісів.

Водні ресурси використовуються вкрай нераціонально, неекономно, і крім того, відбувається значне їх забруднення як промисловими, так і сільськогосподарськими стоками та відходами. Найбільшими забруднювачами поверхневих та підземних вод слід вважати населені пункти, а також тваринницькі ферми і комплекси, оскільки на них, як правило, відсутні очисні споруди та каналізація. [7]

Карпатський регіон залишається найнебезпечнішим із точки зору таких процесів, як паводки. Загроза паводків найближчими роками має тенденцію до збільшення. Щорічно внаслідок затоплень страждають всі області Карпатського регіону. Тому основним шляхом створення безпечних умов функціонування даного регіону є проведення протипаводкових робіт для утримання ґрунтів, укріплювання дамб та інших захисних споруд.

Проблеми соціального розвитку регіону. Головним напрямом розвитку Карпатського економічного району повинна бути його соціальна спрямованість одночасно з дотриманням екологічної рівноваги навколишнього середовища. Проблема безробіття на сучасному етапі характерна для багатьох регіонів і для Карпатського регіону також. Економічно та історично обґрунтованим і вигідним для району є розвиток народних промислів – килимоткацтво, вишивання, виготовлення художніх виробів з лози, дерева, різьблення по дереву, гончарство. Цей напрямок створить умови для зайнятості і отримання доходу місцевим жителям, особливо в тих районах, де є надлишок трудових ресурсів.

Однією з важливих проблем Карпатського регіону є недостатній рівень соціально-економічного розвитку гірських та передгірських районів, а також сільської місцевості. Тому необхідно особливу увагу звертати на ці території, покращувати їх розвиток та підвищувати їхнє значення для Карпатського регіону.

Проблеми зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічна діяльність Карпатського регіону визначає його роль для інших регіонів, для країни, та для інших країн. Подальший напрямок покращення зовнішньоекономічної діяльності – це вдосконалення структури експорту, підвищення її конкурентоспроможності.

Враховуючи наявний в Карпатському регіоні природний, економічний, науковий і технічний потенціал, його історичні та географічні особливості, стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального використання природних, матеріально-технічних, трудових, інтелектуальних ресурсів створити ефективну економічну систему ринкового типу, яка забезпечить матеріальний добробут населення та екологічну безпеку регіону. Досягнення поставленої мети вбачається в поетапній реалізації першочергових завдань. На найближчий період основними пріоритетами регіонального розвитку повинні виступати:

1. Рекреаційний комплекс;

2. Агропромисловий комплекс;

3. Лісопромисловий комплекс;

4. Машинобудування;

5. Невиробнича сфера, особливо в гірській частині;

6. Охорона навколишнього середовища;

7. Збереження і відновлення історико-культурної спадщини.

Створення необхідних умов розвитку цих галузей і сфер людської діяльності забезпечить піднесення загального соціально-економічного рівня, який повинен визначитись не тільки загальнодержавними інтересами, а й зумовлюватись потребами та інтересами самого регіону, а також суб'єктами господарювання, які тут розміщені, і населенням, яке тут проживає.

Отже, для Карпатського регіону як і для інших регіонів характерно багато проблем розвитку виробничих і невиробничих сфер. Тому необхідно проводити ретельні дослідження розвитку галузей регіону для того, щоб вчасно усунути недоліки та удосконалити структуру. Проблеми розвитку Карпатського регіону мають комплексні рішення, впровадження яких якщо не знищить проблему то хоча б частково припинить її функціонування. Так необхідно удосконалювати кожну галузь виробничої та невиробничої сфери, впроваджувати заходи щодо покращення їх розвитку, що загалом покращило б розвиток регіону. Ускладнює задачу те, що всі проблеми розвитку Карпатського регіону взаємодіють між собою, а це означає, що необхідно негайно їх вирішувати, оскільки від одного фактору може залежати декілька галузей чи сфер. Попри всі недоліки даний регіон має великі перспективи, перспективи в багатьох галузях, а особливо в рекреаційній. Для того, щоб досягти даних можливостей розвитку регіону необхідно здійснювати зміни та удосконалення тих галузей, на яких зорієнтовані перспективи Карпатського регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гаман, П. І. Впровадження принципів логістики у регулювання рекреаційного потенціалу Карпатського регіону України (теоретико-методологічні засади)/ П. І. Гаман // Економіка та держава. – 2008. – №10. – С. 64-66

2. Гаман, П. І. Формування механізмів прискореного інноваційного розвитку рекреаційного потенціалу Карпатського регіону України (Теоретико-методологічні засади) / П. І. Гаман // Економіка та держава. – 2008. – №11. – С. 82-83

3. Карпатський регіон та роль у забезпеченні безпеки і співробітництва в Європі: матеріали міжнародної конференції за сприйняття Міністерства закордонних справ Швеції, (Ужгород, 11 – 12 червня 2008 р.) /Ален Панов – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/Uzhgorod/index.htm

4. Карпатський регіон та роль у забезпеченні безпеки і співробітництва в Європі: матеріали міжнародної конференції за сприйняття Міністерства закордонних справ Швеції, (Ужгород, 11 – 12 червня 2008 р.) /Світлана Мітряєва – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/Uzhgorod/index.htm

5. Карпатський регіон та роль у забезпеченні безпеки і співробітництва в Європі: матеріали міжнародної конференції за сприйняття Міністерства закордонних справ Швеції, (Ужгород, 11 – 12 червня 2008 р.) / Sophia Glazunova – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/Uzhgorod/index.htm

6. Кифяк, В. Ф. Конкурентні переваги перспективного розвитку територіальної рекреаційної системи Карпатського регіону/ В. Ф. Кифяк // Формування ринкових відносин в Україні. – 2011. – №1. – С. 199-204.

7. Манів З. О., Луцький І.М., Манів С. З. Регіональна економіка. Навчальний посібник. «Магнолія 2006» // Львів – 2007 с. 561

8. Тодосійчук В.Л. Регіональна економіка: Підручник. «ВДАУ» // Вінниця – 2008 с. 434