Виконавець: Чорна Н.В., Чорний А.В.

Науковий керівник: Божеску М.Г.

Буковинська державна фінансова академія

Семантичні групи запозичень в українській мові з сучасної англійської мови

Процес запозичення з однієї мови до іншої є природним, а іноді й необхідним явищем, що впливає на розвиток мови в цілому. Запозичення безпосередньо пов’язане з виникненням нового терміну, який позначає певне явище або називає певний предмет. Проникнення запозиченого терміну до іншої мови є результатом потужного розвитку зв’язків між країнами, впровадження новітніх технологій на іноземному ринку, що і позначається водночас і перетинанням через кордони термінів, за допомогою яких з’являється можливість охарактеризувати новітнє, ще не вивчене, іноземне, те, чого не було, не називалося раніше.

Зміна історичних умов, розширення міжнародних контактів та інтенсивність інформаційних процесів зумовлюють появу великої кількості нових слів у лексиці української мови. Це відбувається, як правило, за рахунок запозичення із інших мов, а особливо з англійської. Запозичення з'являються як у загальнонародній, так і в термінологічній лексиці української мови.

Українська мова має багатий словниковий склад, досить диференційований за сферами використання та функціонально-галузевими ознаками, має належним чином розвинену термінологію, яка в цілому задовольняє вимоги сучасної науки і техніки, хоча й потребує ще вдосконалення у концептуальному плані та належного термінологічного облаштування. З отриманням статусу державної мови українська мова обслуговує всі сфери життя і діяльності українського народу (економічна, політична, культурна та ін.). З розширенням функціональних можливостей відбулись (і продовжують відбуватися) позитивні процеси в структурній системі сучасної української мови, однак збільшення кількості структурних засобів призводить до зниження культури мови в окремих сферах комунікації. Тому виникає потреба у нормативній стабілізації мови [1].

У процесі появи нових термінів-слів виникає потреба пристосувати їх до мовного оточення, в яке вони потрапили, або знайти у своїй мові такі терміни-слова, які б змогли замінити у повній мірі (у першу чергу за семантикою) іноземні.

Кінець ХХ – початок ХХІ століття характеризується великим надходженням іншомовних слів до складу української мови і, за словами дослідників, англіцизми становлять близько 70-80% усіх запозичень (частіше американський варіант, а іноді, лише невелика група, сленг).

Cучасна українська мова змінює свій соціальний статус. Вона вживається досить інтенсивно в різних функціональних стилях і підстилях.

Найбільш продуктивною з погляду запозичень є група лексики, що обслуговує сфери економічної діяльності (зокрема, бухгалтерський облік, банківська справа, маркетингова діяльність та ін.), а також найбільш некерованою, оскільки мовознавча наука не встигає дати аналіз новим термінам-словам, що потрапили до мови, що призводить до калькування та варваризації мови, до запозичення термінів, які вже мають свою історію в українській мові (бренд-менеджер – спеціаліст певної торгової марки; топ-менеджер – головний менеджер, екаунт-менеджер – бухгалтер-менеджер тощо). Тенденція до утворення таких „штучних” термінів-назв пов’язана з модою та естетичними смаками людей, що користуються даною групою лексики, бо засоби масової інформації, комп’ютерні технології користуються цими термінами, не розраховуючи на високу мовну культуру споживачів (більшість бізнесменів та бізнес-леді – це люди віком від 25 до 40). Більш престижно (незнайомо) звучить мерчандайзер, ніж спеціаліст з продажу; екаунтент, ніж бухгалтер; хед-хантер, ніж кадровик тощо. До цієї ж категорії слів належать такі: супервайзер, франчайзер, ритейлор, ріелтор, рекрутер(дуже цікаве слово, яке отримало друге життя у мовному просторі України: від Шевченкового рекрута до рекрутера приватної фірми), креативний директор, андеррайтер, коучер, ПР-менеджер (Public Relation manager), конвент-менеджер, лід-менеджер, солід-менеджер, копірайтер. З іншого боку залучення цих слів до словникового складу забезпечує „мінімізацію” мовного потоку, що спричинено збільшенням вартості кожного слова у засобах масової інформації. До цієї ж семантичної групи можна віднести і таке слово як gate keeper, що в газеті „Бізнес” вживається замість слова „сторож, охоронець, вартовий”, графічно передається англійською мовою, оскільки автори публікації впевнені, що навіть учні середніх класів здатні зрозуміти його зміст без перекладу. Судячи з першого слова gate  (з англ. ворота ), йдеться не про велику фірму, а про мега-фірму, що зачиняється не дверима, а щонайменше воротами, отже через деякий час це слово може отримати українську оболонку і зайняти належне місце в нашій мові. (До речі, така доля спіткала слово хейдж (hedge), яке й досі зустрічається у пресі як в англійському, так і в українському написанні) [2].

Значення деяких лексем мови економіки набувають похідних значень шляхом метафоризації. Наприклад, словосполучення „звести належного стану речей, думок, сімейного бюджету”. Завдяки суворій податковій політиці слово „аудитор” вживається не тільки у значенні „людина, яка перевіряє, контролює, консультує”, але й у негативному значенні, емоційно-експресивному „цербер, наглядач, дармоїд”. У газетних статтях – „політичний аудит”; інфляція – „знецінення, падіння”: „Інфляція духу, інфляція слова”; здевальвований – „знецінений”: „Здевальвовані символи соціалізму”. Тобто відбувається переміщення певної частини спеціальної лексики до розряду широковживаної.

Помітним стало порушення вимовних норм, передусім  у наголошенні іншомовних слів: марк′етинг – замість м′аркетинг, ринк′овий – замість р′инковий, фінанс′овий – замість фін′ансовий.

У газетних статтях нерідко зустрічаються англійські слова, вжиті без перекладу, що, перш за все, пояснюється зростаючою кількістю людей в Україні, які володіють англійською мовою (в першу чергу люди, задіяні у різних сферах бізнесу): cost-killing, gate keeper, executive search and head hunting, hi-tech, smart-технології, smart- картка, road show, big board, cash [2].

Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське “скелет у шафі (буфеті)” (сімейна таємниця) – англійське “skeletion in the cupboard”; англійське “To be or not to be” – українське “Бути чи не бути”.

У переважній більшості це слова, що стосуються: техніки (бульдозер, диспечер, сейф, фільм); мореплавства та військової справи: (дрейф, катер, снайпер, танк, яхта); політики, економіки та торгівлі (банкнот, бойкот, бюджет, долар, чек); спорту (аут, бокс, матч, теніс, футбол, хокей); одягу й тканин (джемпер, піджак, піжама, плед, смокінг); харчування (біфштекс, кекс, пунш, сандвіч, торт); культури (гумор, джаз, клоун, фольклор).

Для запозичень з англійської характерні: звукосполучення дж: бюджет, джаз, джемпер; звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей; суфікс –инг(-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг [3].

Сьогодні відкритість українського суспільства приводить до значного розширення кругозору та обсягу знань в області іноземних мов. Зросла необхідність в інтенсивному спілкуванні з людьми, які користуються іншими мовами. А це - важлива умова не тільки для безпосереднього запозичення лексики із цих мов, але й для прилучення носіїв української мови до інтернаціональних термінологічних систем.

Однак, процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток української мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням.

Список використаних джерел:

1. Баранник Д.Х. Українська мова на межі століть // Мовознавство. - 2001. - № 3. - С.40

2. Попова Н.О. Запозичення з англійської мови в лексико -семантичну систему української мови кінця ХХ та початку ХХІ століття // Автореф. дис. канд. філол. наук: Н.О. Попова. - Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2009.

3. Федорець С.А. Англійські запозичення в мові сучасної української реклами // Автореф. дис. канд. філол. наук: С.А. Федорець. - Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2008.