Економічні науки / 14. Економічна теорія

К.п.н. Лобачева І.Ф., Ісайко Н.С., Яворська А.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Економічний аналіз при оцінці ризику інвестиційних проектів

Основним фактором економічного розвитку будь-якої країни є інвестиції. Прийняття рішень щодо доцільності вкладення інвестиційних коштів має базуватись на відповідних аспектах, тобто моделях оцінки ефективності, спрямованих при впровадженні довгострокових проектів, забезпечення максимального захисту інтересів та  соціального ефекту при здійснені операцій з їх впровадження.

Сучасний стан розвитку економіки України свідчить про низьку інвестиційну активність суб’єктів господарювання, та, як наслідок, відсутність можливості стабільного розвитку економіки країни. Реалізація інвестиційних проектів потребує залучення значного обсягу фінансових ресурсів з високим рівнем ризиків. Наявність фактора невизначеності при оцінці різноманітних тверджень обумовлює високий рівень інформаційного ризику для користувачів інформації, пов’язаної з такими проектами.

В умовах фінансово-економічної кризи оцінка ризику інвестиційних проектів залишається надзвичайно актуальним завданням. Теоретичні та практичні аспекти інвестування знайшли відображення в наукових роботах вітчизняних та зарубіжних економістів: І. О. Бланка, Л. Гітмана, А. П. Градова, А. Г. Загороднього, В. І. Карсекіна, Б. Коласса, С. Естріна та ін. Дослідженню проблеми проектних ризиків присвячені численні наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема: Дж. Б. Вільямса, Б. А. Волкова, В. Л. Диканя, В. В. Ковальова, Ю. Ф. Кулаєва, Г. Марковиця, Ф. Модильяні, В. В. Новожилова, В. А. Сокольского, Дж. Тобіна, И. Фішера, Т. С. Хачатурова, У. Шарпа, Г. М. Шахунянця, В. Г. Шинкаренка та ін.

Однак, незважаючи на пильну увагу вчених до даної проблеми, питання аналізу та оцінки ризику інвестиційних проектів не втратило своєї актуальності і потребує подальшого дослідження. Зокрема, існує потреба в удосконаленні існуючих методик аналізу та оцінки ризику інвестиційних проектів, враховуючи сучасні умови інвестування.

Нашою метою є вивчення механізму аналізу інвестиційного проекту з урахуванням міжнародної практики, а також удосконалення методичних підходів з оцінки ризику з метою забезпечення ефективного управління інвестиційними процесами.

У процесі дослідження застосовувалися такі методи, як аналіз, синтез, методи експертних оцінок, математичного моделювання. Об’єктом дослідження є показники ефективності інвестиційних проектів, проектні ризики та механізм їх виявлення та оцінки.

Розробка інвестиційних проектів здійснюється в умовах невизначеності. Це пов’язано з недосить повною інформацією, на основі якої він розробляється. Дана проблема, частково усувається у подальшій роботі над проектом шляхом отримання додаткової інформації та внесення змін у розроблену інвестиційну документацію. Тому, поки інвестиційні розрахунки здійснюються в умовах невизначеності, існує вірогідність настання несприятливих ситуацій, які можуть призвести до зниження ефективності проекту, або до виникнення додаткових витрат [1, с.203].

Враховуючи це, для прийняття правильного інвестиційного рішення необхідно не тільки визначити розмір очікуваного прибутку, а й оцінити ризиковість шляхом встановлення та кількісного визначення проектного ризику, характеру його впливу на результати впровадження інвестиційних проектів та ступеню покриття очікуваного прибутку передбачуваного ризику.

Проектний ризик пов’язують  із загрозою того, що результати реалізації інвестиційного проекту будуть збитковими, та мета інвестування не буде досягнута в повному обсязі.

Основною метою оцінки ризику інвестиційного проекту є надання потенційним інвесторам необхідної інформації для прийняття рішення щодо доцільності участіу ньому та передбачити заходи щодо захисту від можливих фінансових втрат. Зменшення ризику можливе у разі проведення ефективного аудиту, основною метою якого є висловлення об’єктивної думки щодо ефективності проекту та обґрунтування доцільності його інвестування в умовах невизначеності та ризику.

Аналіз (оцінка) проектних ризиків здійснюється за двома підходами – кількісним та якісним.

Якісний аналіз передбачає встановлення ризикових ситуацій, що можуть відбутися за реалізації інвестиційних проектів, їх обґрунтування та встановлення причин їх виникнення. Дана процедура носить назву «ідентифікації проектних ризиків». Якісний аналіз передбачає оцінку можливих втрат (збитків) компанії за настання ризикових ситуацій, та розробку пропозицій щодо їх мінімізації. Даний вид аналізу дозволяє найбільш повно виявити ризикові ситуації, а також надає необхідні дані для проведення кількісного аналізу проектних ризиків.

Кількісна оцінка впливу ризикових ситуацій на показники ефективності реалізації інвестиційних проектів дозволяє здійснити кількісний аналіз проектних ризиків.

Оцінка та аналіз проектних ризиків здійснюється як на стадії розробки проектів, так і на стадії проведення аудиторської експертизи [1, с.350].

Розглянемо методику оцінки проектних ризиків, який має встановити існування ризикових ситуацій за допомогою здійснення якісного аналізу, кількісно оцінити ризик інвестиційних проектів, застосовуючи метод коригування, визначити механізм зниження ризиків та характер їх впливу на основні показники ефективності цих проектів. Порядок розрахунку загального ризику інвестиційного проекту () передбачає, крім експертної оцінки (в балах від 10 до 100), визначення долі кожного виду ризику в загальному проектному ризику . Дана методика розроблена міжнародними рейтинговими агентствами та дозволяє стандартизувати долі проектних ризиків.

 - технологічний ризик та ризик будівництва (0,2);

 - ризик невідповідності ринкової позиції проекту (0,25);

 - ризику дій контрагентів, учасників проекту (0,1);

 - ризик надходження грошових коштів та фінансові ризики (0,35);

 - ризику правової структури проекту (0,1).

Загальний проектний ризик можна розрахувати таким чином:

(1)

Наступним етапом оцінки ефективності інвестиційних проектів є інтегрування ризику до методів оцінки ефективності через застосування методів коригування [3, с.39].

Сутність методів коригування полягає в тому, що деякі вихідні дані інвестиційних проектів, зокрема вартість капіталу, поточні та капітальні витрати, вигоди, економічний термін життя, коригуються (зменшуються або збільшуються) з метою врахування ризику окремого проекту .

У запропонованій методиці з метою здійснення кількісного аналізу проектних ризиків та оцінки ефективності проекту, застосуємо метод скоригованих на ризик ставок дисконту. Даний метод передбачає коригування ставки дисконту за інвестиційним проектом () на фактор ризику, який дозволяє визначити чисті грошові потоки за проектом за визначений інтервал планування проекту. 

Пропонується використовувати для розрахунку ставки дисконту за проектом () з урахуванням премії за ризик, модель CAMP (capital assetspricing model):                        

(2)

Дана формула розрахунку загальної ставки дисконту за проектом враховує дисконтний поділ на безризикову та ризикову складові.  Безризикова складова відповідає нормі доходу безризикових інвестицій, до яких можна віднести короткострокові державні облігації. Ризикова складова пов’язана із коливанням цін на ресурси та зміною дохідностей фінансових інструментів [4, с.54].

Отже, складаючи інвестиційний бізнес-план на підприємстві, необхідно передбачити премію за ризик, розмір якої має збільшуватися пропорційно зростанню ризиків за певним інвестиційним проектом. 

Показник розрахований на базі накопичених статистичних даних, означає, що при зростанні середньоринкової дохідності на 1 %, дохідність даної інвестиції збільшиться на .

Головною проблемою практичного застосування даного методу є визначення коефіцієнта для досліджуваного проекту. Значення коефіцієнту залежить від поведінки учасників ринку й проекту протягом всього терміну його реалізації.

Методика розрахунку -коефіцієнта буде мати такий вигляд:

(3)

де,  - загальна величина проектного ризику.

Таким чином, ми отримуємо коефіцієнт ризику в діапазоні від 1 до 2, що відповідає вимогам моделі CAPM.

Розраховуючи загальну ставку дисконтування за проектом , під ринковою ставкою доходу () прийматимемо необхідну норму дохідності за інвестиційним проектом. Це дозволить визначити чистий приведений дохід за проектом (NPV) з урахуванням необхідної норми доходу та оціненого ризику.

 Визначаючи доцільність інвестування коштів у відповідний проект, аудитор має розрахувати величину чистого приведеного доходу за проектом, позитивне значення якого свідчить про дохідність цього проекту, враховуючи фактор ризику, негативне – про збитковість проекту. Тому, розрахована за даною методикою величина чистого приведеного доходу, а також співвідношення прибутковості та ризиковості проекту, дозволить оцінити привабливість інвестиційних рішень з позиції потенційного інвестора. 

Оцінюючи ризик інвестиційних проектів на підприємстві, необхідно визначати шляхи зниження ризикових ситуацій, за допомогою резервування коштів, страхування, розподілу ризику між учасниками проекту тощо. Тобто, на етапі оцінки доцільності реалізації інвестиційних проектів, аудитор має оцінити додаткові затрати, розмір яких залежить від умов реалізації проекту та ризику зміни основних його параметрів. Дані витрати доцільно враховувати під час оцінки ефективності проекту в процесі проектування бізнес-плану [5, с.70].

Формуючи висновки, необхідно відзначити, що запропонована методика розрахунку ризику інвестиційних проектів включає якісний та кількісний підходи до оцінки ризику, враховує положення інвестиційної теорії щодо визначеної ролі ризику та дохідності під час прийняття інвестиційного рішення. Така методика є нескладною у розрахунках та дозволяє прийняти об’єктивне управлінське рішення з реалізації інвестиційного проекту. 

Література:

1. Бардиш Г.О. Проектний аналіз: Підручник. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 415с.

2. Петренко С.М. Сучасні підходи до визначення ефективності інвестиційних проектів // Держава і регіони. Серія. Економіка і підприємництво. – 2006. - № 5. – С. 397-400.

3. Хасанов Р.Х. Оценка рисков инвестиционных проектов // Управление риском. - 2009. – №2. - С.34-43.

4. Слатвінський М.А. Сучасні підходи до оцінювання інноваційно-інвестиційних проектів // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. - №1. – С. 53-56.

5. Першин В. Управління мотивацією в процесі здійснення інвестиційних проектів // Інтелектуальна власність. – 2006. - № 2. – С. 70-75.