Бринь Ю. М.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Науковий керівник:

Кравчук І. П.

 

Формування мережевої економіки як нової форми

економічного порядку

 

Постановка проблеми.  До кінця двадцятого сторіччя достатьо ясно визначилися риси, які стануть домінуючими ознаками економіки наступного століття. Розвиток глобальних інформаційних і комунікаційних технологій дає можливість формуванню нового глобального електронного середовища для економічної діяльності. Це все дало поштовх для створення нового явища в світовій економіці як «мережева економіка». Вона виступає як новий ринок, представляючи систему нових економічних відносин в принципово новому просторі.

Мережева економіка - це нове поняття в структурі економіки України, тому актуальність даної роботи обумовлена, з одного боку, великою зацікавленістю до теми  в сучасних умовах, з іншого боку, її недостатньою розробленістю.

Огляд останніх публікацій. Дану тематику в іноземній економічній літературі  активно  досліджували  такі  вчені  як:    Н. Абдикеєв,  Б. Бреммер,

А. Воронін, Н. Іванова, Р. Ліпсей, П. Ромер, А. Шлейфера та інші. У вітчизняній науці дана проблема розібрана та проаналізована в загальному плані у               Т. Носова, Д. Русака, І. Бесєдіної, В. Андрусіва, І. Жиляєва, О. Шнипка. У даних роботах проблематика впровадження технологій Інтернету в бізнес процес не обговорюється детально та системно і потребує розгляду в актуальному ракурсі, наприклад, з точки зору підходу до питання перспектив даних технологій в Україні.

Виклад основного матеріалу. Стрімке поширення Інтернету як засобу передачі інформації в економіці стало природним продовженням розвитку нових економічних реалій. Одна з назв цього нового технологічного середовища – «мережева економіка» (networked economy), яка часто згадується в поєднанні із словом «глобальна» [2].

Мережева економіка – економіка як діяльність, що здійснюється за допомогою електронних мереж. Основа мережевої економікимережеві організації. Також середовище, в якому будь яка компанія чи індивид, що знаходиться в будь якому пункті економічної системи, можуть контактувати легко і з мінімальними витратами з будь якою іншою компанією чи індивидом з приводу спільної праці, торгівлі, обміну ідеями або ноу-хау, або ж просто заради задоволення [6].

У деяких наукових колах побутує думка, що в економіці синонімами поняття “мережі” є “стратегічні альянси”, “скупчення”, “спільні підприємства”, “промислові райони” тощо [1]. М.Кастельс в своїй роботі: «Становлення суспільства мережевих структур» розглядає соціальну структуру в глобальному масштабі як мережеве суспільство. Мережа, за його переконанням, - це комплекс взаємопов’язаних вузлів. Конкретний зміст кожного вузла залежить від характеру тієї мережевої структури, про яку йде мова. М.Кастельс виділяє різні види мереж, як-от: мережа глобальних фінансових потоків, мережа засобів масової інформації тощо. Розширюючи свої погляди, вчений формулює специфічний закон мережевих структур, згідно якого відстань (або інтенсивність і частота взаємодії) між двома точками (або соціальними станами) коротша, коли вони обоє виступають в якості вузлів в тій чи іншій структурі, ніж тоді, коли вони не належать до однієї і тієї ж мережі [3].

До основних процесів формування «мережевої економіки» відносять чотири основні процеси, які визначають формування і розширення масштабів мережевої економіки:

1.     Базовою умовою існування networked economy є розвиток й розповсюдження Інтернет-технологій, оскільки мережа економіка може існувати тільки в інформаційно – комунікативному середовищі, створюваним глобальною мережею Інтернет.

2.     Привабливість і ефективність мережевої економіки залежить від наявності в ній критичної маси економічних агентів і відповідної інфраструктури, яка робить можливою їх діяльність.

3.     Нові можливості глобальних комунікацій між людьми дають їм нові інструменти для реорганізації форм їх спільної діяльності.

4.     Різні види економічної інфраструктури стають ефективнішими, коли починають користуватися можливостями Інтернет – технологій.

Звернувшись до статистичних даних можна спостерігати, що станом на 2010р. число інтернет користувачів у світі наближається до 2 млрд. Розмір української аудиторії користувачів Інтернету в Україні перевищило середній показник у Європі – 58%. Такі результати наводяться в звіті порталу Bigmir.net «Глобальна статистика українського Інтернету». Згідно зі звітом, таке зростання зумовлене використанням нової географічної бази IP-адрес, яка дозволила точніше визначити кількість користувачів UA-нету.

За даними Internet World Stats, у 2010 році Інтернетом користувалися 58% населення Європи і 77% - США і Канади. В цілому у світі Інтернетом користуються 28% людей [4].

Недавні дослідження показали, що практично будь яка компанія, що поважає себе, або крупні вітчизняні або зарубіжні підприємства відкривають власні інвестиційні інтернет проекти. За різними оцінками ця сума може складати до 1,5 млрд. доларів. Інтуїтивний підхід передбачає наявність спільної для всіх практики побудови мереженого підприємства, це можна прослідкувати на аналогічному досвіді американських компаній «Google», «Heltheon», «Yahoo», «LUCENT», «AOL», «Netskape», європейських «Siemens» та «Nokia».

Мережева економіка - це якісно нова форма економічного порядку, яка починає витісняти ієрархічні та ринкові форми з обслуговування економічних стосунків у суспільстві. Перевагами використання сегменту «мережевої економіки»  можна назвати   наступні:   

1. Використовувати Web досить просто. Покупцям слід лише освоїти  програму для перегляду, і вони відразу дістають доступ до засобів  електронної торгівлі.    

2. Зменшення часу на доставку про товар споживачеві – одна з необхідних умов ведення успішної торгівлі.   

3. Необмежене зростання числа потенційних замовників. При використання Інтернету можна розширити ринок збуту за рахунок зарубіжних покупців.  

4. Інформацію про товар можна представляти в Інтернеті в різному вигляді. Web дозволяє передавати не лише текст, графіку, а відео і голос.   

5. Мінімізація витрат на персонал і оренду приміщень [5].

Висновок. Вивчення мережевих систем повинно стати центральним на нишньому етапі розвитку економіки, оскільки саме високо інтегровані підприємницькі структури, фінансово – промислові групи тощо є основним двигуном зростання економіки.

Мережений бізнес на відміну від будь-якого іншого вимагає мінімальних вкладень. Завдяки інформаційним технологіям різко підвищився рівень економічний можливостей у сфері промислового виробництва, а так само в різних галузях виробничої  діяльності. Але  ця  же  ситуація з мереженою економікою залишається доволі складною, це відбувається  із за невеликої ділової активності нашого населення. Мережева економіка, а також інші види прояву електронного ведення бізнесу з часом повинні зайняти своє місце в ХХІ столітті.

 

 

 

 

 

Література:

 

1.       Заратьєгу Й.М. Промислові райони Альфреда Маршала. Повторний візит. Частина І // Проблеми й перспективи управління в економіці. – 2004. - №2. – С. 59-68.

2.       Савчук О.В. Мережева економіка в сучасній економічній структурі країни: - Режим доступу з: http://www.sworld.com.ua

3.       Кастельс М. Становление общества сетевых структур: - Режим доступу з: http://www.archipelag.ru

4.       Статистика користування Інтернетом: - Режим доступу з: http://www.internetworldstats.com

5.       Использование Интернет-технологий в маркетинговой деятельности фирмы: - Режим доступу з: http://www.visitus.ru

6.       Вікіпедія: Режим доступу з: http://www.wikipedia.org