Економічні науки/15. Державне регулювання економікою

Гаврилюк Ю.В.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

Науковий керівник: к.е.н., доцент Чубай В.М.

Реформування житлово-комунального сектору

Житлово-комунальний сектор є складовою частиною національної економіки і важливою соціальною сферою, яка безпосередньо щоденно торкається кожного громадянина. Нажаль, на сьогодні він відноситься до найбільш проблемних в Україні, а основними його недоліками є: низька якість житлово-комунальних послуг; зношеність та застарілість обладнання і технологій; непрозорість формування цін на послуги; незавершеність приватизації житлового фонду; заборгованість населення перед підприємствами житлово-комунального господарства (ЖКГ); недосконалість нормативно-правового регулювання діяльності ЖКГ тощо.

Поки що житлово-комунальний сектор в Україні керується Житловим кодексом української РСР № 5464-X від 30.06.1983 року. Новий проект, який наразі готується ухвалити Верховна Рада, містить ряд суперечливих норм, які викликали обурення громадян України, оскільки значно обмежують їх права, що в свою чергу суперечить Цивільному Кодексу України. Тому у ЗМІ та суспільстві цей документ вже встигли назвати антисоціальним.

Оскільки, по-перше, є можливість втратити житло, по причині його значної зношеності, приналежності до унікальної архітектури чи історичної цінності або ж будинок потрапив в сферу інтересів певних осіб, працюючих в органах влади чи пов’язаних з ними осіб. В проекті викладено правила примусового виселення жителів із будинків, що підлягають реконструкції чи зносу. Причому їх можуть переселяти в будь-який район незалежно від того, де було розташоване попереднє житло та нічого не сказано про компенсацію за незручності [3].

По-друге, суперечливе введення пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг у розмірі 0,1 % за кожен прострочений день. Але якщо раніше розмір пені обмежувався (не більше суми боргу), то тепер всі запобіжники знято. І це при тому, що заборгованість по виплаті заробітної плати на даний час складає близько 2 млрд. грн., а робочі місця скорочуються та зростає безробіття. Згідно ЗУ «Про виконавче провадження» суд може відібрати квартиру, якщо борг її власника перевищує 10 мінімальних зарплат. Більше того, виселення дозволено навіть за відсутності власника [2].

По-третє, всі черговики мають перереєструватися і стати в нову чергу. Причому немає ніяких гарантій, що всі, хто законно стояв в черзі на отримання житла, потраплять в нові списки.

Вищенаведені недоліки є лише малою частиною новацій, які містяться у проекті Житлового кодексу.

Метою реформування житлово-комунального сектору є забезпечення ефективного його розвитку з максимальним врахуванням потреб та можливостей громадян, а також інтересів держави.

Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: відкрите та відверте обговорення із суспільством запропонованої реформи; залучення до реформи науковців та фахових спеціалістів, а також вивчення досвіду європейських держав; забезпечення прозорості дій влади щодо формування цін на комунальні тарифи; чіткий розподіл повноважень між органами влади, що мають керувати реформуванням даної сфери; запровадження всіх можливих видів водо- і теплозбереження, враховуючи при цьому забезпечення комфорту громадян та їх потреб; впровадження ОСББ на обов'язковій основі; зменшення частки старих і аварійних теплових мереж тощо.

Тому, необхідно ввести в Житловий кодекс розділ, присвячений підготовці громадських слухань про розміри плати за житло (надання документації про реальні витрати по кожній їх статті) та щодо прийняття спільних рішень по утриманню будинку методом голосування (з врахуванням більшості голосів). Наступний напрям реформування – це відміна ЖЕКів та скасування плати за їх послуги з наступним створенням ОСББ. Це дасть позитивний ефект, оскільки мешканці краще знають де і що потрібно вдосконалити (встановлення лічильників на воду, укладання договорів на прибирання прибудинкових територій та на вивіз сміття з приватними компаніями тощо), та зроблять це за свій рахунок. Разом з цим слід відмінити санкції за не активність мешканців, бо в таких випадках в основному страждають інваліди та пенсіонери.

Також важливо зі створенням ОСББ запустити механізм, коли люди беруть довгостроковий кредит у держави на капітальний ремонт терміном на 10-20 років. Причому слід врахувати, що після отримання будинку від забудовника, новоствореному ОСББ необхідно зробити повний його огляд та висунути претензії при виявленні недоліків (нерівні вікна, стіни, неякісні труби тощо). Згідно чого забудовник буде зобов’язаний їх ліквідувати власними силами та коштами. Якщо неправомірні дії з боку влади чи приватних осіб, що призвели до руйнації житлового будинку (будівництво доріг та будинків, що знаходяться на невеликій відстані одне від одного тощо), то винуватці зобов’язані виплатити компенсацію та в разі необхідності надати мешканцям рівноцінне житло.

Зараз ситуацію ускладнює і той факт, що більшість тепломереж знаходиться в аварійному стані, що призводить то втрати близько 40% тепла при транспортуванні. Тому, перспективним кроком може бути перехід на автономне опалення будинків, шляхом встановлення водонагрівних або опалювальних котлів у підвалах, оскільки невідомо, скільки часу необхідно владі для усунення цього недоліку.

Зрозуміло, що для проведення реформування ЖКГ необхідні кошти (бюджетні, приватні інвестиції, кредити). Проте, через постійне збільшення комунальних тарифів необхідної цілі також не досягти. Тому, Україні доцільно використати досвід інших європейських держав. Наприклад, уряд Франції не став одразу підвищувати ціни на комунальні послуги, а спочатку громадянам роз’яснили, яку користь зможе отримати кожен платник у разі незначного зростання тарифів, і вже тоді ухвалили програму утеплення житлового фонду та здійснили цінову реформу [1].

Отже, успішне ведення реформи можливе після проведення активної роз’яснювальної роботи серед населення. Лише тоді більшості людей буде зрозуміла логіка та ціль влади, і вони підуть на певні тимчасові незручності, щоб отримати житлово-комунальне господарство європейського зразка.

Доцільність вищезазначеної реформи полягає в удосконаленні нинішньої системи житлово-комунального сектору та впровадженні положень, які з часом зможуть полегшити життя українців та підняти рівень ЖКГ. Перевагами є взяття громадянами власних помешкань під своє ж керівництво шляхом створення ОСББ на обов’язковій основі, що передбачає відміну ЖЕКів з їх неякісним та платним обслуговуванням. Разом з тим, недоцільно створювати управлінські компанії, що наразі пропонує уряд, оскільки вони будуть на свій розсуд встановлювати тарифи. Також необхідно справедливо врегулювати можливість отримання громадянами права на житло від держави в безстрокове користування з подальшою його передачею спадкоємцям та приватизацією.

Варто також створити механізм, який дозволить погасити нинішню заборгованість населення за комунальні послуги та вчасно сплачувати наступне їх використання, шляхом взяття кредитів, зниження тарифів та впровадження енергозберігаючих технологій, що в свою чергу можливе при виплаті державою заборгованості по заробітній платі, а також збільшенні кількості робочих місць.

Тому, новий Житловий кодекс Україні потрібен, однак не з тими умовами та санкціями, які зараз пропонує уряд.

Література:

1. Напрямки реформування житлово-комунального господарства України [Електронний ресурс]/Б.Удовиченко// ГО «Кияни об’єднуємось» – режим доступу: http://blog.i.ua/user/2012313/ 642721/).

2. Про виконавче провадження: Закон України від 04.11.2010 № 2677-VI (остання редакція від 08.03.2011).

3. Проект Житлового кодексу України від 17.03.2009 №2307.