Экономические науки / Финансы и банковское дело

Яцкевич І. В., Олєников С. С.

Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова, Україна

Управління ризиками комерційних банків України

Незалежно від економічної системи та способу організації суспільних відносин, банківська система відіграє ключову роль. Банківська система є кровоносною системою економіки держави, адже вона забезпечує економіку необхідним обсягом фінансових ресурсів, забезпечуючи вільний рух капіталу, розрахунки суб’єктів господарювання, кредитування економіки, а також реалізацію цілого ряду інших функцій та завдань. Без розвинутої банківської системи неможливо навіть уявити собі розвинуту економіку держави.

Сьогодні банківська система України – це один із найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її реформування було розпочате раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку. Саме банки відіграють основну роль в утворенні оптимального середовища для мобілізації й вільного переливу капіталів, нагромадженні коштів для структурної перебудови економіки, приватизації й розвитку підприємництва.

Проте, суб’єкти банківської системи у своєї діяльності зштовхуються з ризиками.

Ризики – один з ключових процесів у діяльності комерційних банків, спрямовані на оптимізацію внутрішніх процесів, забезпечення високої якості активів та ефективного використання капіталу. Ефективність діяльності комерційних банків залежить від ефективності процесу управління ризиками яка досягається за допомогою операційних методів і процедур, безперервно супроводжуючих бізнес-процеси. Повний комплекс заходів щодо управління ризиками здійснюється Департаментом ризик-менеджменту, відповідальним за ідентифікацію, оцінку та контроль ризиків на всіх рівнях діяльності комерційних банків.

В комерційних банках управління ризиками повинна здійснюється шляхом розробки, затвердження і впровадження відповідних норм та процедур, направлених на оптимізацію співвідношення рівня ризиків та доходності операцій.

Основні принципи управління ризиками є комплексне управління всіма видами ризиків, централізація процесу управління всіма видами ризиків, делегування повноважень з ухвалення кредитного ризику торговельної мережі банку, ефективна підтримка бізнес-підрозділів.

Діяльність комерційних банків (далі - КБ) України сприяє формуванню таких видів ризиків як валютний, кредитний, географічний, ризик ліквідності та процентний ризик.

Важливе місце у системі управління ризиками займає управління валютним ризиком. Валютний ризик виникає у результаті зміни курсів іноземних валют відносно національної валюти. Джерелом ризику є невідповідність як балансових, так і позабалансових вимог та зобов’язань у розрізі валют.

Управління валютним ризиком в КБ повинна здійснюватися за допомогою системи лімітації валютного ризику, що включає ліміти валютної позиції у розрізі валют, ліміти валютних позицій для бізнес-підрозділів, а також системи нормативів валютної позиції Національного банку України. Система внутрішніх лімітів дозволяє комплексно та адекватно контролювати рівень виникаючого валютного ризику. Щоденний контроль дотримання нормативів НБУ і внутрішніх лімітів валютного ризику здійснює Департамент ризик-менеджменту.

КБ має розвинену систему формування рішень з ухвалення кредитного ризику, в основі якого лежить поєднання принципів колегіальності ухвалення рішення та індивідуальної відповідальності менеджерів, що ухвалюють такі рішення. Основний орган у системі ухвалення рішення - кредитний комітет. Кредитні комітети функціонують на всіх рівнях від торговельної точки до Головного банку і наділені лімітами самостійних повноважень. Головний банк наділяє лімітами кредитні комітети регіональних Департаментів, територіальних управлінь і торговельних точок.

Основними завданнями кредитних комітетів є ухвалення рішень про здійснення активних операцій з клієнтами, реалізація стратегії в області кредитування, формування збалансованого диверсифікованого кредитного портфеля банку. Вирішення кредитних комітетів – підстава для здійснення підрозділами банку дій, пов’язаних з проведенням активних операцій, присвоєння кредитним операціям спеціальних статусів, що характеризують якість активів, резервування і стягнення заборгованості.

КБ повинні здійснювати моніторинг кредитного ризику – комплекс дій банку з отримання та аналізу інформації про клієнта і кредитовану операцію протягом терміну дії кредитного договору. Моніторинг дозволяє передбачати ризики невиконання зобов’язань позичальником з кредитної операції і оперативно реагувати на їх виникнення, тим самим, знижуючи вірогідність виникнення проблемних кредитів.

Географічний ризик визначається специфікою певного адміністративного або географічного району, що характеризується умовами, відмінними від середніх умов країни в цілому. Відмінності можуть стосуватися кліматичних, національних, політичних, законодавчих та інших особливостей регіону, які впливають на стан позичальника і тому стають складником кредитного ризику.

Ризик ліквідності – це ризик фінансових втрат, пов’язаних з нездатністю банку своєчасно та у повному обсязі виконати свої зобов’язання. Джерелом ризику ліквідності є незбалансованість активів та пасивів за термінами погашення. Політика з управління ризиком ліквідності повинна спрямовуватися на оптимізацію співвідношення ризику ліквідності та прибутковості операцій банку. Рішення щодо стратегії управління ризиком ліквідності визначає КУАП на основі оцінки та аналізу ліквідної позиції банку. Безпосереднє щоденне оперативне управління миттєвою ліквідною позицією банку знаходиться у компетенції Казначейського департаменту. Департамент ризик-менеджменту здійснює контроль ризику ліквідності, проводить стрес тестування на різних тимчасових горизонтах, перевіряє адекватність використовуваної методології при оцінці ризику ліквідності.

Діюча система управління та контролю ризику ліквідності дозволяє ефективно управляти ліквідною позицією, як з погляду забезпечення безумовного виконання зобов’язань банку, так і з погляду забезпечення клієнтів КБ необхідними кредитними ресурсами. При коливанні процентних ставок на фінансових ринках банк піддається процентному ризику. Джерелом процентного ризику є дисбаланс активів та зобов’язань, що реагують на зміни процентних ставок за термінами переоцінки. Залежно від напряму зміни процентних ставок позиція дисбалансу потенційно може бути як джерелом додаткового прибутку, так і втрат.

Для управління процентним ризиком в КБ повинна розроблятися комплексна система, яка включає оцінку ризику, лімітацію його параметрів, моніторинг величини ризику, стрес-тестування, оцінку та оперативний моніторинг низки показників, що характеризують рівень процентного ризику до якого схильний банк.

Використовувані внутрішні механізми і процедури дозволяють керівництву КБ ухвалювати своєчасні та адекватні рішення, направлені на дотримання встановлених лімітів процентного ризику та підтримку прийнятної доходності операцій банку.