Бенца Н.В.(ФК-25), Туркалевич Т.О.(ФК-22)

Науковий керівник –Лучик Г.М.

Буковинська державна фінансова академія

м.Чернівці

Статистичне дослідження зовнішнього боргу України в 2003-2009 роках

Зовнішній державний борг – сукупність державних боргових зобов’язань держави, що виникли у результаті запозичення на зовнішньому ринку. При цьому держава виконує роль позичальника або гаранта погашення кредитів іншими позичальниками. За ознакою умовності державний зовнішній борг поділяється на прямий і гарантований. До прямого боргу належать кредити, безпосереднім позичальником яких є держава, до гарантованого боргу – кредити, залучені іншими позичальниками під державні гарантії.

Глобальна заборгованість – одна з характерних особливостей сучасних національних економік. У теперішній час неможливо знайти державу, яка була б спроможна обходитися без зовнішніх запозичень. Використання державою зовнішніх позик зумовлено нестачею власних фінансових ресурсів, необхідних для виконання боргових зобов’язань, покриття дефіциту державного бюджету, фінансування проектів, підтримки національної валюти тощо. За умови ефективного використання залучені ресурси можуть стати позитивним чинником економічного зростання. Проте в іншому випадку збільшення заборгованості може призвести до фінансової кризи, порушити макроекономічну стабільність. Проблема зовнішніх запозичень наразі є дуже актуальною і для України[2, с.31].

Аналізом динаміки і структури зовнішнього державного боргу України, а також оцінкою боргового навантаження займалися багато науковців, зокрема: К.М. Філоненко, Ривак О.С., Кравчук Н., Вахненко Т.П., Василик О.Д., Павлюк К.В.,Юрій С. і інші.

Впродовж 2003–2007 рр. в Україні спостерігається дефіцит зведеного бюджету. У 2003р. перевищення видатків над доходами (дефіцит) зведеного бюджету становило 506,7 млн.грн. (0,19% ВВП), у 2004р. – 11009,0 млн.грн. (3,2% ВВП), у 2005р. – 7806,2 млн. грн. (1,8% ВВП), у 2006р. – 3700,8 млн.грн. (0,7% ВВП), у 2007р. – 7701,7 млн.грн.(1,1% ВВП) [5, с.26].

Дефіцит зведеного бюджету на 2008р. становив 1,5% , а в 2009р. – 1,9% ВВП. Частка дефіциту, який існує, коли економіка відповідає своєму індексу розвитку, називається структурним дефіцитом, який відображає тривалий дисбаланс між доходами зведеного бюджету та видатками.

Починаючи з 2003р., спостерігається тенденція до зростання зовнішнього державного боргу. Значні прирости було зафіксовано у 2004р.(1,5 млрд. дол. США, або 13,7%) порівняно з попереднім роком, у 2008р. (4,7 млрд. дол. США, або майже 34%) та у 2009р. (близько 8 млрд. дол. США, або понад 43%). Збільшення заборгованості у 2004р. спричинене, насамперед, залученням зовнішніх кредитних ресурсів під державні гарантії для фінансування реконструкції ділянки автомобільної дороги Київ – Одеса та проектування і будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві. У 2008р. основною причиною зростання боргу став перший транш кредиту МВФ розміром 4,5 млрд. дол. США. У 2009р. зовнішній державний борг України збільшився переважно за рахунок другого (2,8 млрд. дол. США) та третього (3,3 млрд. дол. США) траншів кредиту МВФ. І вже на кінець 2009р. зовнішній державний борг України становив 26518,7 млн. дол. США, або 211751,7 млн.грн.(рис.1, за даними [7]).

Рис.1. Динаміка зовнішнього державного боргу України за 2003-2009рр.

На кінець минулого року Україна заборгувала міжнародним організаціям майже 15 млрд. дол. США (56,3%). Це найбільше значення за останні десять років. Серед країн, яким Україна заборгувала, безперечно лідирує Росія, також нашій країні позичали Німеччина, США, Японія, Італія, Франція, Туркменістан[6, с.84].

Починаючи з 2003р., частка заборгованості за позиками, наданими закордонними органами управління, постійно зменшувалась і на кінець 2009р. становила 5,9%, що у 5,2 рази менше порівняно з 2003р. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками до 2003р. була незначною та не перевищувала 2%, проте з 2004р. вона почала стрімко зростати і на кінець 2007р. сягнула майже 13% з подальшим зменшенням до 2,5% у 2009р. На кінець 2009р. заборгованість, не віднесена до інших категорій, становила 35,3%. незважаючи на те, що її частка у структурі зменшилась на 15 в.п. порівняно з 2007р., абсолютний розмір з кожним роком лише зростає[8].

Варто зазначити, що заборгованість на одну особу протягом останніх десяти років завжди перевищувала критичне значення. При цьому протягом останніх років спостерігається погіршення ситуації, що пояснюється як збільшенням абсолютної величини зовнішнього державного боргу, так і зменшенням чисельності населення України. У 2008–2009 роках цей показник щорічно зростав більше ніж на третину, і на кінець 2009р. заборгованість на одну особу склала 577 дол. США, що майже втричі перевищує критичний рівень[7;8].

В умовах обмеженого доступу до зовнішніх фінансових ресурсів, спричиненою світовою фінансово-економічною кризою, темп приросту зовнішнього боргу України впродовж 2009 року суттєво уповільнився і за рік становив 2,3 проти 27,1 % у 2008 році. Обсяг валового зовнішнього боргу України на 1 січня 2010 року становив 104 млрд. дол. США (88,7% від ВВП) [8, с.79]. Основною валютою зовнішніх запозичень України на 1 січня 2010 року залишається долар США, хоча його частка скоротилася до 70,5 проти 80 % на початок року [3, с.67].

Отже, ситуація щодо зовнішньої заборгованості України досить складна і неоднозначна. Незважаючи на істотне погіршення показників платоспроможності та боргового навантаження на економіку України у 2009р., за міжнародними стандартами борговий тягар не є загрозливим для економічної безпеки країни. Однак, незважаючи на всі сприятливі умови щодо зменшення рівня зовнішнього державного боргу, його значення з кожним роком зростає. Для вирішення цієї проблеми необхідно вдосконалювати організаційні засади управління зовнішнім державним боргом та відповідну законодавчо-нормативну базу, а також посилювати вимоги щодо відповідальності позичальників, які отримують кошти під державі гарантії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Ривак О. С. Державний внутрішній та валовий зовнішній борг України [Текст] / О. С. Ривак // Науковий вісник БДФА. Економічні науки : зб. наук. праць / Міністерство фінансів України, Буковинська державна фінансова академія; гол. ред. В.В. Прядко. – Чернівці, 2008. – Вип. 4. – С. 568–584. – Бібліогр.: с.584.

2.Філоненко, К. М. Зовнішній борг України: аналіз динаміки та структури [Текст] / К. М. Філоненко // Статистика України. -–2010. – №2. – С.31–36.

3.Зовнішній борг України на кінець І кварталу 2009 року [Текст] // Платіжний баланс і зовнішній борг України. –2009. – №1 (І кв. 2009 р.). – С.65–67.

4.Платіжний баланс і зовнішній борг України : аналітично-статистичне видання / НБУ. – 1995 - 2009. – 1(І кв. 2009 р.). –С.78-84

5.Україна у цифрах у 2007 році: Статистичний збірник. – К.: “Консультант”, 2008. – 259с.

6.Зовнішній борг України на кінець І кварталу 2009 року [Текст] // Платіжний баланс і зовнішній борг України. - 2009. - С.79–85

7.Офіційний Web-сайт Міністерства фінансів України [Електроний ресурс]. – Режим доступу: www.minfin.gov.ua. – 2011.

8.Офіційний Web-сайт Державного комітету статистики України [Електроний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua. – 2011.