ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ СУЧАСНОЇ   БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Фаюра Н. Д., к.е.н, доцент, Глушко І. Ю., магістрант

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ СУЧАСНОЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ: США ТА УКРАЇНА

Сучасна банківська система країни — це сфера різноманітних послуг своїм клієнтам: від традиційних депозитно-позикових і розрахунково-касових операцій, що визначають основу банківської справи, до найновіших форм грошово-кредитних і фінансових інструментів, які використовуються банківськими установами (лізинг, факторинг, траст тощо). Сучасна банківська система України як система ринкового типу перебуває в процесі становлення і має перспективи розвитку.

На сьогодні банківська система України стикнулася із серйозними труднощами, що уповільнюють її функціонування. На її розвиток впливають суперечливі політичні, економічні й соціальні перетворення, відсутність обґрунтованої та загальновизначеної концепції розвитку національної банківської системи і, звичайно, відсутність досвіду побудови національної банківської системи в умовах ринкової економіки.

Організація банківської системи вивчалась як вітчизняними (О. Вовчак, Я. Грудзевич, О. Другов, О. Кіреєв, М. Могильницька та ін.), так і зарубіжними вченими (Е. Бернштам, А. Лузанов, В. Климанов, С. Моїсеєв, А. Саркисянц, Г. Фетисов та ін.).

За своєю структурою банківські системи різних країн істотно різняться. Разом із тим є низка ознак, які властиві всім банківським системам, що функціонують у ринковій економіці, — це, передусім, дворівнева побудова.

На першому рівні міститься один або кілька банків (банки США), який виконує функції центрального емісійного банку. Він несе відповідальність за забезпечення сталості національної валюти і всієї банківської системи країни. На другому рівні банківської системи розміщені всі інші банки — універсальні (комерційні) та спеціалізовані, які обслуговують економічних суб'єктів, здійснюючи розрахункові, депозитні та кредитні операції.

Банківська система України є одним з найбільш динамічно розвинених секторів національної економіки, де перехід до ринкових відносин відбувався досить швидко і де реально відбувається процес демонополізації, діє конкуренція, гроші та кредит набувають ринкового змісту. На сьогодні кількість банківських установ в Україні зменшилася на 3 установи порівняно з 2010 роком. (рис.1 )

Рис 1. Кількість банків в Україні за 2010-2011 роки

Варто зазначити, що у даний час на глобальному рівні спостерігається повсюдне скорочення числа банків. Так, перебудова банківського сектору, супроводжуючись скороченням чисельності банків вцілому на 32,2%. Кількість банківських установ в США та Україні станом на 1.01. 2011 року зазначена на рис. 2.

Рис.2 Кількість банківських установ в США та Україні станом на 1.01. 2011 року

За рівнем розвитку банківської мережі Україна значно поступається країнам ЄС, США і Японії. Так, за кількістю філій на 1 млн. населення вона відстає, щонайменше, у 8,5 раз від будь-якої країни.

Сучасна практика показує, що зарубіжним країнам характерна різна структура територіальної організації банківської системи Це залежить від багатьох факторів, до числа яких поряд з історичними, політичними, національними традиціями, слід також віднести рівень розвитку товарно-грошових відносин в країні, загальний економічний розвиток, засоби регулювання грошового обігу та ін. Порівняльна характеристика США та України наведена в табл. 3 .

Таблиця 3

Порівняльна характеристика банківської системи США та України

Країни

пропорційність

регіональної структури банківської системи

розгалуженість

регіональної банківської мережі

розподіл

пропорційно чисельності населення

розподіл

банків пропорційно ВВП

наявність

законодавства, що регулює ТОБС

присутність іноземного капіталу

США

Регіональні банки

присутні у всіх штатах (59,5% банків розміщені у 13 штатах з 50)

62,3%

банківської

мережі припадає на 11 з 50 штатів США

267,6

банків на 1 млн. населення

1199 млрд.

дол. ВВП у розрахунку на 1 банк

розвинена система

законодавчих

актів

972

філії

іноземних

банків (1,1 % від загальної кількості банків)

Україна

Регіональні банки відсутні в 9 областях (61,7% усіх банків розміщені в м. Києві та Київській обл.)

Київ та

Київська,

Одеська,

Дніпропетровська,

Харківська, Донецька, Львівська обл. і АРК і м. Севастополь

31,4 банків на 1 млн. населення

415 млрд. дол. ВВП у розрахунку на 1 банк

недосконалість і нерозвиненість банківського законодавства

47 філій іноземних банків (3,0% від загальної кількості банків)

Однією зі загальних ознак банківських систем є контроль та регулювання діяльності банків другого рівня з боку центрального, що пов'язано з життєво важливим значенням для національної економіки стану та перспектив їх діяльності.

Порівняємо структуру територіальної організації банківської системи США та України в табл.. 4.

Таблиця 4.

Структура територіальної організації банківської системи США та України

Універсальні комерційні банки

Кооперативні банки

Лізингові банки

Регіональні банки

Розрахункові клірингові) банки

Іпотечні банки

Інвестиційні банки

Депозитні банки

Дисконтні і акцептні доми

Кредитні спілки та товариства

Державні банки

Місцеві банки

Кантональні банки

Ощадні банки

Земельні банки

Фінансові холдингові групи

Банки-учасники

Промислово - фінансових груп

Банківські корпорації

Філії іноземних банків

США

Україна

Німеччина

Франція

Австрія

Великобрит анія

Італія

Японія

Росія

Як бачимо, у структурі територіальної організації банківської системи зарубіжних країн провідне місце займають універсальні, регіональні, ощадні, кооперативні банки та філії іноземних банківських установ. Серед країн - лідерів світової економіки немає уніфікованого підходу до класифікації банків. Так, у в рамках британської банківської системи діють універсальні комерційні, ощадні, інвестиційні, депозитні, кооперативні банки, облікові, дисконтні і акцептні доми, іноземні та інші банки. В Японії - місцеві, регіональні, траст-банки, банки довгострокового кредиту, іноземні банки.

Банківська система США також характеризується різноманітністю банківських установ. До складу кооперативного фінансово-кредитного сектору США входить фермерська кредитна система кооперативних банків, яка має державну підтримку та об'єднує місцеві фермерські банки та асоціації.

Російська банківська система представлена універсальними комерційними, регіональними, інвестиційними, державними, ощадними банками та філіями іноземних банків.

Хоча банківське державне господарювання у всіх країнах присутнє, але значна частка банківської діяльності припадає на регіональні кредитні інститути. Серед невеликих банківських структур в США, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Італії і Японії їм належить важлива роль. У Франції і Великобританії вони розвинені менше - за рахунок централізації банківської системи. Регіональні банки традиційно спеціалізуються на роботі з невеликими компаніями і приватними клієнтами, співробітничають з регіональними адміністраціями. Так, в Швейцарії існує 29 кантональних банків, тобто не менше ніж один на кожен кантон. В Японії працює 64 регіональні банки (філій - 7 598), які займаються кредитуванням малих і середніх підприємств, ощадними вкладами населення, здійснюють закордонні операції. А них припадає 52% банківського капіталу і 55% загальної кількості наданих позик .

Як бачимо, в структурі територіальної організації банківської системи наведених зарубіжних країнах обов'язково присутні універсальні, регіональні, кооперативні, ощадні банки, кредитні спілки та філії іноземних банків. Велике значення в зарубіжних країнах надається кооперативним банкам, яких в Україні зовсім немає. Для їх організації і функціонування не створюється умов. За нинішнього стану справ у сільському виробництві цей сектор не є привабливим для комерційних банків. У всьому світі сільгосптоваровиробники самі створюють власні кооперативні установи і самостійно (або з допомогою держави) забезпечують себе необхідними фінансовими послугами. Вважаємо, на це слід звернути увагу і українським сільськогосподарським товаровиробникам.

Таким чином, зважаючи на досвід територіальної організації банківської системи зарубіжних країн, можна зробити висновок про її досконалість (крім Росії), що є одним з важливих чинників, який перешкоджає розростанню кризових явищ і забезпечує рівномірне насичення країни та її регіонів банківськими установами. Спираючись на вивчений досвід та на визначені нами ознаки ефективної територіальної організації банківської системи, Україні варто розробити комплексну систему заходів, що сприяла б її вдосконаленню. Але, перш, ніж приступити до їх розробки, слід виявити фактори, які на неї впливають.

Література:

1. Масленіков В.В. Зарубіжні банківські системи // Економіка, фінанси , право – 2010 - №10 – С. 15-20.

2. Масленіков В. В. Національні банківські системи // Банки та банківські системи – 2010 - №3 – С. 4-12.

3. Омельянович М. Ю. Грошово – кредитні відносини у період фінансової кризи // Фінанси України – 2011 - №6 – С. 20-31.

4. Плужников І. О. Механізм регулювання банківської діяльності // Вісник економічної науки України – 2010 - №6 – С. 182-186.

5. Офіційний веб-сайт ФРС США // Режим доступу: http://www.fibo forex.ru/pages.php?page=534/

6. Офіційний список банків України, включених до Державного реєстру банків // Вісник Національного банку України. - 2011. - № 1 - С. 60-66.