Ст.викл. кафедри фінансів Павленко О.П.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Порядок нарахування амортизації на основні засоби виробничих підприємств АПК та його законодавче регулювання

Проблеми фінансового забезпечення відтворення основних засобів аграрії тісно пов’язані з нарахуванням амортизації в агропромислових підприємствах України. Згідно з діючим чинним законодавством нарахування амортизації в підприємствах АПК відбувається протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж встановлено в пункті 145.1. Податкового кодексу і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів із експлуатації). При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори. Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання, але він не може бути меншим ніж це визначено у пункті 145.1 статті Податкового кодексу України для окремої групи основних засобів. Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації).

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості. Зараз амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: 1) прямолінійного, 2) зменшення залишкової вартості, 3) прискореного зменшення залишкової вартості, яке застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби); 4) кумулятивного, 5) виробничого. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися за рішенням господарства в першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

Нарахування амортизації для оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності та може переглядатися у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Амортизація об’єктів груп 9,12,14,15 (тобто інші основні засоби , тимчасові (нетитульні) споруди, інвентарна тара та предмети прокату) нараховується за прямолінійним та виробничим методами. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості. Не нараховується амортизація на основні засоби груп 1 та 13.

Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь - яких податків та зборів.

До продажу або іншого відчуження основних засобів та нематеріальних активів прирівнюються: операції із внесення таких основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи; передача основних засобів у фінансовий лізинг (оренду); до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі: внесення основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду (капіталу) платника податку; отримання основних засобів у фінансовий лізинг (оренду) з подальшим їх включенням до відповідних груп, якщо придбані таким чином основні засоби відповідають вимогам, визначеним в першому розділі Податкового кодексу України; отримання в оренду основних засобів та нематеріальних активів у складі цілісного майнового комплексу відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від державних органів приватизації або органів місцевого самоврядування; отримання в господарське відання основних засобів, що не підлягають приватизації, за рішеннями центральних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень, у разі зарахування на баланс.

Виведення з експлуатації будь-якого об’єкта основних засобів здійснюється за результатами ліквідації, продажу, консервації на підставі наказу керівника платника податків, а у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.

У разі коли договір оперативної оренди/лізингу зобов’язує або дозволяє орендарю здійснювати ремонти/поліпшення об’єкта оперативної оренди/лізингу, частина вартості таких ремонтів/ поліпшень у сумі, що перевищує віднесену на витрати згідно з абзацом другим пункту 146.14 та пункту 146.15 статті Податкового кодексу , амортизується орендарем як окремий об’єкт. При цьому орендарем не враховується балансова вартість об’єктів оперативної оренди/лізингу, за якою вони обліковується на балансі орендодавця.

У випадку повернення орендарем об’єкта оперативного лізингу/оренди орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового/орендного договору, а також у разі знищення, викрадення або зруйнування об’єкта оперативного лізингу/оренди такий орендар користується такими правилами, для заміни основних засобів. Якщо здійснюється ліквідація основних засобів за рішенням платника податку або в разі, коли з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об’єкта основних засобів. При цьому орендодавець не змінює вартість, яка амортизується, основних засобів або витрати на суму витрат, здійснених орендарем для поліпшення такого об’єкта.