Економіка / 3 Фінансові відносини

Жмеренюк А. В.

Науковий керівник: Фабіянська В.Ю.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ПЛАНУВАННЯ ВНУТРІШНІХ ПЕРЕВІРОК В АУДИТІ

Ринкова система господарювання надає організаціям, підприємствам свободу вибору напрямків їх розвитку, що зумовлює пошук можливостей підвищення результативності їх діяльності з використанням сучасних інструментів контролю і управління, зокрема, таких як оперативне і стратегічне планування, система внутрішнього контролю, наукова організація діяльності, економічний аналіз і багато іншого.

Проблеми контролю господарської діяльності в управлінні економікою підприємства пов’язані з інформаційною підготовкою прийняття управлінських рішень і контролем за ходом її реалізації [1].

Планування – це визначення головної стратегії і конкретних методів та термінів проведення аудиту, що допомагає належно розподілити роботу та наглядати за нею. Призначення планування полягає [3] :

· У розробці загального плану аудиту з визначенням очікуваного обсягу, графіків і термінів проведення аудиту.

· Підготовці аудиторської програми зі встановленням обсягу, видів і послідовності проведення аудиторських процедур, достатніх для збору аудиторських доказів і формування обґрунтованої думки про достовірність бухгалтерської звітності підприємства.

Серед загальних проблем варто виділити теорію і практику внутрішнього контролю, стандартизацію внутрішнього аудиту без чого важко домогтися ефективної аудиторської діяльності усередині підприємства.

Серед наших сучасників значні внески у дослідження цієї проблеми внесли такі вчені : Ф.Ф. Бутинець, Н.Т. Білуха, А.Г. Загородній, Н.І. Дорош, О.В. Озерна, Б.Ф.Усач, В.Д. Андрєєв, С.М. Бичкова, Ю.А. Данилевський, П. І Камишанов тіа інші.

У термінах, та визначеннях, що використовуються у стандартах аудиторської діяльності, подаються визначення, які практично рівнозначно можна використовувати як у плануванні зовнішнього, так і внутрішнього аудиту. Стосовно внутрішнього аудиту їх можна трактувати в такій редакції [4].

· Загальний план аудиту – логічний опис передбачуваного обсягу і характерне проведення внутрішнього аудиту, особливостей економічного суб’єкта і специфіки передбачуваної аудиторської перевірки і використовуваних в процесі внутрішнього аудиту методів і технічних прийомів .

· Обсяг аудиторської перевірки – оцінка внутрішнім аудитором кількості і глибини проведення аудиторських процедур, витрат часу, кількості і складу фахівців, що потрібно для проведення повноцінної аудиторської перевірки і підготовки обґрунтованого змісту.

· Програма аудиту – сукупність методів і прийомів аудиту, оформлена документально в затвердженій на підприємстві формі.

· Аудиторська процедура – визначений порядок і послідовність дій внутрішнього аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту.

· Знання діяльності – сукупність інформації про економіку в цілому і тій галузі, до якої належить контрольований суб’єкт, що підлягає аудитові, а також безпосередньо про особливості функціонування цього суб’єкта, яку аудитор зобов’язаний одержати на етапі планування для належного виконання своїх обов’язків і може доповнювати на інших етапах аудиторської перевірки.

Планування роботи служб внутрішнього аудиту доцільно проводити відповідно до міжнародного стандарту аудиту, який відображає методичні принципи та правила поведінки аудиторів при виконанні перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Планування роботи внутрішніх аудиторів здійснюється також за такими принципами: комплексності, безперервності, оптимальності планування.

Принцип комплексності для цілей внутрішнього аудиту ми можемо використовувати у тому самому вигляді, у якому він міститься в стандарті: як “забезпечення взаємопов’язаності і погодженості всіх етапів планування – від попереднього планування до складання загального плану і програми аудиту ” [4].

Принцип безперервності Принцип безперервності планування зовнішнього аудиту виражається у встановленні взаємопов’язаних завдань групі аудиторів і узгодженні етапів планування за термінами і за суміжними структурними підрозділами, філіями, представництвами, дорічними і залежними організаціями.

Принцип оптимальності планування внутрішнього аудиту полягає в тому, що в процесі планування службі внутрішнього аудиту варто забезпечити варіантність планування для можливості вибору оптимального варіанта загального плану і програми аудиту на підставі критеріїв, визначених керівництвом підприємства, у положеннях служби внутрішнього аудиту і думки аудиторської бригади з урахуванням рейтингу неблагополуччя.

Основне значення процедур планування у внутрішньому аудиті полягає в тому, що їх застосування дає змогу аудиторові зробити висновок про стан фінансово - господарської діяльності суб’єкта, що перевіряється, виходячи з принципу економічності, тобто дає можливість раціонально розподілити матеріальні і трудові ресурси, для того, щоб провести перевірку з мінімальними витратами. Крім того, саме на стадії планування аудитор виявляє можливі ризики, пропуск яких у майбутньому вплине на якість роботи підприємства [2].

Усю процедуру планування внутрішнього аудиту можна розділити на декілька взаємопов’язаних етапів:

1. попереднє планування аудиту;

2. підготовка і складання загального плану аудиту;

3. підготовка і складання програми аудиту.

Для стабільного функціонування служби внутрішнього аудиту доцільно здійснювати стратегічне планування основних напрямків його діяльності.

Стратегічний план служби внутрішнього аудиту необхідний для визначення завдань з досягнення його головної мети. У цьому плані немає від будь-якого іншого стратегічного плану, що скеровує діяльність інших служб, що скеровує діяльність інших служб підприємства. Єдине “але”: проведення внутрішнього аудиту не є стратегічним завданням підприємства. Це послуга керівництву економічного суб’єкта, що сприяє досягненню цілей організації. Виходячи з цього, стратегічний план служби внутрішнього аудиту має розроблятися з урахуванням змін, прогнозованих на найближчі три – п’ять років, а також їх ймовірним впливом на здатність підприємства досягти поставлених цілей.

Література:

1. Бутинець Ф.Ф. Облік і аудит в Україні // Вісник ЖДТУ.-2004,-№1(27).-С.3-12.

2. Ватуля І.Д., Канцедан Н.А., Пономаренко О.Г. Аудит: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007.-304с.

3. Загородній А.Г. Аудит: теорія та практика: Навчальний посібник. - 2-е видання, перероблене і доповнене. – Л.: Львівська політехніка, 2009. – 456с.

4. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики МФБ (в редакції 2006 р.) – К.: ІМУ «Статус», 2007.-1395с.