Економічні науки / 4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Юрій С.М., Тимочків В.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сучасні реалії залучення іноземних інвестицій в

економіку України

Створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій в розвиток вітчизняної економіки завжди знаходились в центрі уваги як політиків, так і вчених. Зацікавленість дослідників цією проблемою пов’язана з тим, що саме інвестиції є тією рушійною силою, яка здатна допомогти державі вийти з фінансово-економічної кризи та підвищити її світовий економічний рейтинг. Створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій та відновлення довіри іноземних інвесторів – один з найважливіших механізмів розвитку країни. На даний час ключовим моментом активізації іноземного вливання капіталу у економіку України залишається формування сприятливого інвестиційного клімату.

Дослідженням залучення іноземних інвестицій в економіку країни займались такі вітчизняні вчені, як О. Барановський, А. Гайдуцький, Б.Губський, М. Денисенко, А. Музиченько, В. Федоренко, А. Бланк, Є. Величко, Т. Майорова, А. Пересада, В. Савчук та ін.

Процес залучення інвестицій став останнім часом найбільш актуальним питанням для економіки України. Держава на даний час не в змозі забезпечити надходження фінансових ресурсів, необхідних для стимулювання росту валового внутрішнього продукту. Інвестиційний потенціал вітчизняного приватного сектору ще дуже низький для здійснення великих інвестиційних проектів. Це стосується як українських банків, так і інших фінансових організацій. На сьогодні, більшість з них згодна фінансувати короткострокові проекти, вартість яких відносно низька. Реально ж, більшість українських підприємств потребують докорінної реконструкції та переобладнання, однак вартість таких інвестиційних проектів сягатиме десятків і сотень мільйонів доларів.

Залучення інвестицій може здійснюватись різними способами, в залежності від відносин між інвестором та об`єктом приватизації, загальним економічним середовищем. Головні способи - це створення спільних підприємств, додаткова емісія акцій, залучення коштів міжнародних фінансових організацій та проведення конкурсів, які б передбачали зобов`язання щодо розвитку підприємств.

Досить привабливою є перспектива залучення додаткових коштів за допомогою вторинної емісії акцій. Щоправда, це може стосуватися лише стабільно працюючих підприємств, які можуть емітувати свої цінні папери для поповнення власного оборотного капіталу, проте даний спосіб залучення інвестицій ще не досить поширений в Україні [1, c.4].

Потенціальні іноземні інвестори, приймаючи рішення про доцільність інвестицій у тій чи іншій країні, звертають увагу на наявність достатніх ознак привабливості інвестування, якими є:

- характеристика місцевого ринку (місткість, купівельна спроможність населення);

- доступність ринку з погляду сприятливого законодавчого середовища;

- наявність у достатньої кількості кваліфікованої робочої сили;

- ступінь валютного ризику (стабільність курсу національної валюти);

- можливість вивезення інвестованого капіталу і прибутку;

- захист інтелектуальної власності;

- торгова політика, яка впливає на вартість і масштаби експорту та імпорту продукції;

- державне регулювання економіки, яке є важливим для захисту інтересів виробників і споживачів;

- політична стабільність;

- сприятливий економічний клімат [2].

Сфера іноземного інвестування знаходиться у прямій залежності із загальними макроекономічними тенденціями української економіки, хоча і з певною затримкою. А загальні макроекономічні тенденції зовсім не втішні, навіть якщо не звертати уваги на ситуацію на фінансовому та валютному ринку (де емоційна та спекулятивна складова відіграє не останню роль), то проблеми у сфері вітчизняної економіки очевидні. Про це свідчать дослідження Всесвітнього економічного форуму, результати якого викладені у Звіті про глобальну конкурентоспроможність 2010-2011 рр. [3].

Погіршення макроекономічної ситуації стало одним із чинників, що катастрофічно погіршив позицію України у рейтингу (погіршення на 26 позицій). За фактором «Макроекономічна стабільність» Україна посіла 132 позицію (106 у 2009), що є другим найгіршим її результатом серед 12 складових Індексу глобальної конкурентоспроможності. При цьому значний негативний внесок спричинило погіршення ситуації у сфері державних фінансів (дефіцит бюджету - 134 місце або погіршення на 66 позицій та державний борг - 52 місце або погіршення на 25 позицій) та рівень національних заощаджень (96 місце або погіршення на 24 позиції). Низьку оцінку отримала також ситуація з інфляцією в Україні (134 місце) [3].

Не оцінюється позитивно ситуація і на фінансових ринках України (119 місце, 106-у 2009). Результати за складовими групи «Розвиненість фінансового ринку» є низькими: надійність банківської системи (138 місце - найнижчий показник серед всіх країн у рейтингу), легкість отримання кредиту (130), регулювання фондового ринку (127), обмеження на рух капіталу (125), доступність (за ціною) фінансових послуг (122) тощо [3].

У Звіті зазначається, що теперішній уряд поставив перед собою амбітні завдання - провести необхідні реформи, які, серед іншого, мають бути також спрямовані на підвищення ефективності товарних ринків, де досягнення України є незначними (129 місце, 109-у 2009).

Найгірших результатів у цьому блоку питань Україна досягла за такими показниками як: ефективність податкової системи (136 місце), витрати на аграрну сферу (135), застосування торгівельних бар'єрів (126), домінування ринкових відносин (128), ефективність антимонопольної політики (126), тягар митних процедур (131), вплив ринкових правил на ПП (128), кількість процедур, необхідна для початку бізнесу (99) тощо [3].

Негативну оцінку розвитку економіки нашої держави подали також Американська дослідницька організація Heritage Foundation та газета «Wall Street Journal», які опублікували «Індекс економічної свободи в світі - 2011». Україна посіла в ньому 164-те місце, опустившись порівняно з минулим роком на дві сходинки. За цим показником Україна є на останньому місці в Європі [4].

Індекс економічної свободи складається із 10-ти показників. У рейтингу 2011 р. наша держава покращила свою позицію у трьох показниках, погіршила – в чотирьох, і ще три показники залишилися без змін. Зазначимо, що позитивні зрушення відбулися у сфері ведення бізнесу, торгівлі та монетарній політиці, однак погіршилися позиції у сфері державних видатків, свободи робочої сили, свободи від корупції і фіскальної свободи [4].

Враховуючи вкрай негативні реалії, для формування сталої інвестиційної політики необхідно підвищити рівень конкурентоспроможності і економічної свободи, що незмінно призведе до покращення добробуту держави та її міжнародного рейтингу.

З метою подолання негативних тенденцій та стимулювання іноземного інвестування в економіку України необхідно:

- використовувати диференційований підхід до податкових та інших пільг іноземним інвесторам з огляду на обсяги іноземних інвестицій, їх види, форми та сфери інвестування з урахуванням пріоритетних напрямків розвитку регіонів України;

- зменшити кількість податків та спростити процес їх адміністрування, забезпечити стабільність податкового законодавства, розв’язати питання відшкодування податку на додану вартість;

- створити доступне та оперативне інформаційно-методичне забезпечення залучення і здійснення іноземних інвестицій;

- спростити реєстраційні, ліцензійні, сертифікаційні, митні та інші процедури, знизити рівень бюрократизації економічної діяльності;

- забезпечити захист інтересів та прав інвесторів у судах, підвищити ефективність судової системи, створити систему контролю за ухваленням судами відверто не правочинних рішень;

- усунути корупційну складову, що крім відверто кримінального вимагання хабара, нерідко набуває форм добровільно-примусових внесків для розвитку населених пунктів;

- провести лібералізацію ринку землі, визначити прозорі процедури її викупу та оренди для ведення господарської діяльності.

Література:

1. Драган І.В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україну / І.В. Драган // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №18. – с.3 – 6.

2. Потапенко Ю. Заучення іноземних інвестицій та управління ними для забезпечення економічного росту України [Електронний ресурс] : Економічний вісник ДонНТУ. – 2009. – № 9. – Режим доступу : http://masters.donntu.edu.ua.

3. Конкурентоспроможність України: оцінка Всесвітнього економічного форуму 2010-2011 рр. [Електронний ресурс] : Аналітична записка. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua

4. Індекс економічної свободи – 2011: Україну гальмують неефективність видатків і корупція [Електронний ресурс] : Голос Америки. – 12.01.2011 р. – Режим доступу : http://www.voanews.com