Колокольцев О. В., Усова Ю. О.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського

Стратегічний облік і контроль у формуванні

фінансових результатів

Удосконалення оперативного та стратегічного управління підприємством є одним із шляхів економічно стабільної діяльності господарюючих суб’єктів у цілому і залежить від багатьох чинників, одними із яких є впровадження, розвиток й удосконалення управлінського обліку і контролю за формуванням і використанням фінансових результатів.

Метою управлінського обліку є мінімізація витрат на виробництво продукції та отримання максимально можливого рівня рентабельності чи норми прибутку на основі планування стану об’єктів обліку за нормами, відстеження відхилень від норм і зміни норм витрачення ресурсів. Сферою управлінського обліку є деталізація витрат на виробництво, створення контрольної системи формування собівартості продукції в деталізованому вигляді (цехи, дільниці, зміни, бригади, види продукції, технологічні процеси тощо). За своєю методологією управлінський облік наближається до інженерних розрахунків визначення собівартості продукції, використовує статистичний і математичний апарати для прийняття рішень [1, с. 297].

Сьогодні питання вдосконалення фінансового та управлінського обліку фінансових результатів постійно перебувають у центрі уваги науковців і практиків. Значний внесок у дослідження теоретичних і методологічних підходів зробили вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема Ф. Бутинець, С. Голов, П. Друкер, К. Друрі, Є. Калюга, В. Костюченко, Н. Малюга, П. Каблук, Н. Ткаченко та інші.

Метою статті є встановлення концептуальних підходів стратегічного обліку і контролю у формуванні фінансових результатів та їх ролі в управлінні сільськогосподарськими підприємствами.

Сьогодні українські нормативні акти з бухгалтерського обліку не мають рекомендацій з ведення управлінського обліку і не приділяють уваги поясненню функцій і завдань обліку взагалі, а також трактуванню понять, що застосовуються у професійній бухгалтерській мові. На цьому етапі традиційний бухгалтерський облік перестає задовольняти потреби управління підприємством. Це пов’язано з тим, що прийняття управлінських рішень стосується майбутніх подій і відповідно потребує інформації про можливі наслідки таких подій, їх вплив на майбутні результати діяльності. Таку інформацію не можна отримати в системі обліку за національними стандартами. Теоретично в окремій системі розрахунків можна відобразити лише заплановані операції та скласти прогнозні фінансові звіти [2, с. 306].

Слід ураховувати те, що фінансовий, управлінський та податковий облік, що мають місце в практичній діяльності підприємств, тісно пов’язані між собою, однак цілеспрямоване та ефективне використання їх інформації в управлінському процесі беззаперечно спрямовано на перспективний розвиток підприємства. Враховуючи процеси реформування системи бухгалтерського обліку та прийняття П(С)БО, зокрема П(С)БО 30 «Біологічні активи», який стосується сільськогосподарських товаровиробників і потребує певного часу для адаптації , вважаємо доцільно виділити адаптивну систему обліку, яка потребує дослідження та додаткового аналізу.

З огляду на економічну нестабільність держави та кризові явища при побудові облікової системи підприємства слід враховувати вплив макросередовища. Такий підхід можна реалізувати на основі концепції стратегічного обліку та контролю, які потрібно розглядати як єдине ціле.

Фінансовий результат (прибуток, збиток) у цих системах обліку займає основне місце, оскільки від нього залежить перспектива діяльності як підприємства, так і працюючого в ньому колективу.

Слід зазначити, що при цьому мають місце як статичні, які визначають ресурсний потенціал розвитку підприємства, так і динамічні операції, націлені на визначення фінансових результатів від використання таких ресурсів.

На важливість управлінського обліку вказує П. Друкер, який зазначає: щоб успішно діяти на сучасному глобальному ринку, який характеризується безперервним посиленням конкурентної боротьби, компанії потрібно, по-перше, знати свої витрати на всьому економічному ланцюжку та, по-друге, разом з іншими учасниками економічного ланцюжка регулювати ці витрати й прагнути оптимізації кінцевого результату. Тому бізнес дедалі частіше переходить від обчислення витрат тільки власної внутрішньої діяльності до калькуляції всього економічного процесу, в якому навіть дуже велика компанія являє собою лише одну ланку [3, с. 155-156].

Наявність двох форматів звітів про прибутки та збитки зумовлена існуванням різних моделей бухгалтерського обліку. Всі облікові моделі –британо-американська (англосаксонська), континентальна, південноамериканська ґрунтуються на загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку, але мають суттєві відмінності, які зумовлені різними правовими системами, соціально-економічними чинниками, історичним розвитком тощо.

Для порівняння особливостей формування інформації у звіті про прибутки та збитки і порядку визначення фінансового результату розглянемо англосаксонську та континентальну (європейську) системи.

Більшість підприємств англосаксонської грипу використовують інтегровану систему обліку, яка передбачає отримання інформації для зовнішніх і внутрішніх користувачів у межах однієї системи рахунків, що забезпечує поєднання рахунків, які використовують у фінансовому та управлінському обліку. Інтегрована система обліку ґрунтується на безперервному обліку запасів, незавершеного виробництва і готової продукції.

Для континентальної (європейської) моделі обліку характерним є виділення двох автономних систем рахунків для цілей фінансового обліку та управлінського обліку відповідно.

У системі рахунків фінансового обліку здійснюють періодичний облік запасів, витрати групують за елементами (матеріали, заробітна плата, амортизація тощо), а доходи – за видами діяльності (основна, фінансова, надзвичайна), а також відображають розрахунки з дебіторами та кредиторами і визначають загальний фінансовий результат.

У системі рахунків управлінського обліку ведуть постійний облік запасів, здійснюють калькулювання собівартості продукції та облік за центрами відповідальності , визначають фінансовий результат основної діяльності підприємства. Рахунки фінансового та управлінського обліку не кореспондують між собою.

Головна різниця між наведеними методиками полягає в тому, що за англосаксонською методикою витрати наводять за видами діяльності, а за континентальною методикою – за елементами.

У процесі господарської діяльності будь-яке підприємство вступає у відносини із суб’єктами внутрішнього та зовнішнього середовища. Ці відносини ґрунтуються передусім на фінансовій інформації. Тому саме інформації відводиться провідне місце в управлінні підприємством, метою якого є досягнення високого або постійно зростаючого прибутку. Отже інформаційне забезпечення є визначальним при здійсненні управління підприємством з метою забезпечення ефективності його господарської діяльності.

Користувачі фінансових звітів зацікавлені в трьох типах інформації:

1. Інформація про діяльність в минулому. Інформація щодо таких питань, як прибуток, обсяг реалізації, виняткові статті, переміщення грошових коштів, дохід від інвестицій в минулому дає змогу оцінити успішність діяльності підприємства та ефективність управління. За такою інформацією можна також порівнювати підприємства між собою.

2. Інформація про поточний стан підприємства. Маючи такий вид інформації, можна відповісти на низку запитань: які типи активів перебувають у власності підприємства? Скільки заборгувало підприємство і коли потрібно сплатити борг? Яка касова позиція? Скільки прибутку спрямовано на розширення підприємства? Якими є прибуток на акцію, показник прибутку від інвестицій і відношення заборгованості до власного капіталу підприємства? Який стан запасів?

3. Інформація про діяльність підприємства в майбутньому. Менеджери, що приймають рішення, вибирають один із альтеративних варіантів. Кожне рішення передбачає певні результати. Всі рішення орієнтовані на майбутнє, оскільки вони не можуть вплинути на минуле. Проте при прогнозуванні можливого майбутнього впливу рішення важливу роль відіграють достовірні оцінки того, що відбулося в недавньому минулому.

Деякі рішення приймають інтуїтивно і без значної інформативної підтримки. В таких випадках систематичний збір необхідних даних не провадять. Отже, практично неможливо впорядкувати, виміряти і оцінити кожне альтернативне рішення. Для прийняття більшості ділових рішень фінансові звіти містять достатню фінансову інформацію.

Для забезпечення ефективної діяльності підприємства та отримання інформації за третім типом, тобто інформації про діяльність підприємства в майбутньому, необхідно використовувати стандартну форму бухгалтерського балансу з додатковою графою «прогноз».

Прогнозний баланс може бути використаним під час аналізу результатів діяльності як підприємства в цілому, так і у великих корпораціях у межах материнських і дочірніх підприємств. Такий спрощений підхід забезпечується принципом мінімізації термінів, що характеризують віртуальну економіку (тобто відбувається передача ризиків і вигід).

Дослідження наукових підходів вітчизняних і зарубіжних економістів дали можливість визначити складові, які впливають на прибутковість сільськогосподарських підприємств, зокрема конкурентна ситуація, виробнича структура, ринкова ситуація.

Конкурентна ситуація визначається часткою підприємства на ринку і відносною якістю продукції. Дослідження показали, що існуюча система обліку , побудована за П(С)БО, а також організація управлінського обліку у сільському господарстві вкрай недостатньо створюють умови виявлення й точного бачення конкурентної ситуації на ринку.

Виробнича структура характеризується відношенням суми вкладеного капіталу та обсягу продаж і доданої вартості. Застосування інструментарію якісного інформаційного забезпечення стратегічного менеджменту на вітчизняних сільськогосподарських підприємствах на основі перенесення зарубіжного досвіду вирішення цих питань є нереальним і неперспективним [4, с. 132].

Ринкова ситуація визначається зростанням ринку, капіталомісткістю галузі, відношенням витрат на маркетинг до суми продажу, а також загальним обсягом закупок, який згубно впливає на норму прибутку.

З метою адаптації підприємств, особливо сільськогосподарських, до ринкового середовища і змін, що відбуваються внаслідок проведених реформ (земельних, економічних, системи обліку тощо), потрібно крім економіко-планових процедур та ведення бухгалтерського обліку здійснювати цілу низку аналітичних і контрольних заходів. Вважається, що в системі внутрішньої звітності необхідно робити акцент на прибуткову діяльність у розрізі замовників за ринками збуту, видами виробництва продукції, галузями основного, допоміжного та промислового виробництва.

Важливо зазначити, що основною метою облікової інформаційної системи є надання інформації для планування, контролю, оцінки діяльності підприємства, до складу якого входять певні структурні підрозділи.

Складні зовнішні умови, в яких більшості виробничих підрозділів сільськогосподарських підприємств доводиться діяти сьогодні, роблять централізований контроль для них неможливим. Підприємства створюють децентралізовані центри відповідальності.

Центр відповідальності – це сегмент бізнесу, менеджер якого відповідає за конкретний набір видів діяльності. Існують чотири основні типи центрів відповідальності:

· центр витрат;

· центр доходів;

· центр прибутку;

· центр інвестицій.

Створення центрів відповідальності – важлива характерна

особливість системи управлінського контролю, тому потрібно розуміти відмінності між ними.

Висновки

1.Взаємозв’язок форм фінансової звітності залежить від часового діапазону. Баланс і звіт про фінансові результати подають станом на кінець кожного кварталу, тоді як звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до фінансової звітності – станом на 31 грудня звітного періоду.

2. Користувачі фінансових звітів зацікавлені в трьох типах інформації: інформація про діяльність в минулому, інформація про поточний стан підприємства, інформація про діяльність підприємства в майбутньому.

3. З метою забезпечення ефективної діяльності підприємства та отримання інформації за третім типом, тобто інформації про діяльність підприємства в майбутньому, необхідно використовувати стандартну форму бухгалтерського балансу з додатковою графою «прогноз». Прогнозний баланс може бути використаним в аналізі результатів діяльності як підприємства в цілому, так і у великих корпораціях у межах материнських і дочірніх підприємств.

4. Дослідження наукових підходів вітчизняних і зарубіжних економістів дали можливість визначити складові, які впливають на прибутковість сільськогосподарських підприємств, зокрема конкурентна ситуація, виробнича структура, ринкова ситуація.

5. З метою адаптації сільськогосподарських підприємств до ринкового середовища управлінському персоналу потрібно здійснювати низку аналітичних і контрольних заходів. Вважається, що в системі внутрішньої звітності необхідно робити акцент на прибуткову діяльність у розрізі замовників за ринками збуту, видами виробництва продукції, галузями основного, допоміжного та промислового виробництва.

Список літератури

1. Пушкар М. С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні (теоретико-методологічні аспекти): монографія/ М. С. Пушкар. – Тернопіль, 1999. – 424с.

2. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік в Україні: міфологія. Ч.2/ Ф. Ф. Бутинець. – Житомир, 2003. – 524с.

3. Друкер П. Ф. Задачи менеджмента в XXI веке: учеб.пособие / П. Ф. Друкер – М., 2001. – 272с.

4. Карлофор Б. Деловая стратегия / Б. Карлофор; науч.ред. и авт.послесл. В.А. Приписнов. – М.,1991. – 239с.