Первак І.В.

Донецький державний університет управління

АНАЛІЗ КОНКУРЕНЦІЇ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

У статті розглядаються основні особливості конкуренції на зовнішньому ринку, фактори та категорії чинників формування конкуренції на зовнішньому ринку, етапи здійснення аналізу конкуренції.

В статье рассматриваются основные особенности конкуренции на внешнем рынке, факторы и категории факторов формирования конкуренции на внешнем рынке, этапы осуществления анализа конкуренции.

Актуальність проблеми. В сучасних умовах аналіз конкуренції є невід’ємною частиною виходу на будь-який ринок, в тому числі і зовнішній. Аналіз конкуренції дозволяє спостерігати зміни умов виробництва та визначити характер і міць конкурентних сил.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеммі конкуренції присвятили свої наукові праці такі відомі вчені минулого і сучасності, як А. Сміт, Д. Рікардо, М. Портер, М. Мескон. Серед сучасних вчених вагомий внесок у розвиток проблем конкуренції внесли І. Красюк, О. Костусєв, В. Базилевич, Дж. Траут, А. Чендлер. У роботах вітчизняних і закордонних авторів досліджені теоретичні і практичні проблеми конкуренції, за допомогою цих даних сбудована дана стаття.

Мета статті. Проаналізувати аналіз конкуренції на зовнішньому ринку. Визначити фактори та категорії чинників формування конкуренції на зовнішньому ринку, етапи здійснення аналізу конкуренції.

Основна частина дослідження. Дослідженню процесів конкуренції відводилась значна увага і в давні часи. Так, А. Сміт доводив, що конкуренція, врівноважуючи норми прибутку встановлює оптимальне розподілення праці і капіталу. На його думку, конкуренція мала вигляд «невидимої руки» ринку, вона була ефективним засобом цінового регулювання. Йому вдалось досить вдало обґрунтувати положення про конкуренцію як суперництво, яке підвищує ціни при зниженні пропозиції та знижує їх за умови надлишку пропозиції [2; с. 256].

Конкуренція (від латинського concurro - збігають, стикаюся) - економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас - механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин.

Зовнішній ринок - сукупність закордонних ринків по відношенню до ринку даної держави. Всі зовнішні (по відношенню до даного) національні ринки взаємодіють як між собою, так і з світовим ринком в цілому. Один з наслідків цього - наявність у кожного національного ринку певного імпортного компоненту (частки ринкового попиту, що задовольняється за рахунок імпорту), а у національної економіки - експортного компонента, тобто частки вироблених товарів і послуг, що реалізуються в рахунок експортних поставок.

Аналіз конкуренції починається з виявленням основних економічних особливостей галузі. Галузь виробництва - це група фірм, продукти яких обладають однаковими властивостями та конкурують між собою за одних и тих же споживачів. Для цього використовують стандартний набір факторів: [5; с. 165]

· Розмір ринка;

· Розмах конкуренції (локальний, регіональний, національний або глобальний);

· Темп росту ринку та стадія життєвого циклу, на якому знаходится галузь;

· Число конкурентів та їх відносний розмір;

· Число споживачів та їх відносний розмір;

· Легкість входу на ринок і виходу з ринку (вхідний і вихідний бар'єри);

· Темп технологічних змін;

· Ступінь вираженості економії масштабу у виробництві, перевезенні або масовому збуті;

· Чи є показник використання потужності вирішальним для досягнення низьких витрат виробництва;

· Чи можна побудувати для галузі криву досвіду;

· Потреби капіталу;

· Рентабельність галузі вище або нижче номінальної.

На макрорівні конкуренція йде за всі види ресурсів, які: забезпечують короткострокові умови життя жителів країни (гроші споживачів на зовнішніх ринках) і середньострокові проблеми розвитку національної економіки (гроші інвесторів); можуть дозволити реалізувати національні інвестиційні програми або сприяти їх реалізації; здатні забезпечити тій чи іншій країні довгострокові умови виживання у глобальній конкурентній боротьбі (територія, природні ресурси, насамперед паливні і сировинні, наукові заділи, наукові кадри, дешева робоча сила та ін.) [4; с. 5].

До ключових факторів (показників), що відображає операційну ефективність конкурентоспроможності на макрорівні, можна віднести:

ü Виробництво продукції (ВВП) на душу населення;

ü Продуктивність праці (ВВП на одного зайнятого);

ü Питома оплата праці;

ü Капіталоємність продукції;

ü Транспортоємність (вантажообіг транспорту на одиницю ВВП);

ü Експортна орієнтація економіки країни (обсяг експорту до ВВП);

ü Імпортна залежність (обсяг імпорту до ВВП);

ü Рівень інфляції в країні в порівнянні з основними країнами-конкурентами;

ü Рівень безробіття в країні в порівнянні з основними країнами-конкурентами.

Кожна країна повинна мати свою стратегію розвитку, в рамках якої прораховуються конкурентні переваги та її слабкі сторони (існування або можливість виникнення загроз). Головне завдання - не дати можливість конкурентові зрозуміти, як влаштована діяльність фірми, які комбінації діяльності дають їй головні переваги на ринку. Щось подібне, але в набагато більш складній формі та конфігурації має місце і на макрорівні.

Висновок. Таким чином, конкурентоспроможність країни базується насамперед на її життєздатності, тобто на міцності її національної відтворювальної бази. Існує нерозривний зв'язок між конкурентоспроможністю національного підприємницького сектора і національно-державними інтересами. Держава, з одного боку, забезпечує цей сектор необхідними умовами функціонування, а з іншого - значною мірою живе на його кошти, одержувані в бюджет у вигляді податків. Тому держава в особі органів держуправління і конкретних чиновників об'єктивно завжди повинно бути зацікавлене в підтримці вітчизняних виробників, сприяння їх розвитку і процвітання.

Отже, конкурентоспроможність країни, представляє собою сукупність характеристик країни, що відображають її здатність до збереження національної відтворювальної бази, яка є основою її національної життєздатності, самобутності і незалежності, а також здатність до сталого утримання або розширення її зовнішньоекономічних позицій.

Література

1. Антология экономической классики. В 2-х томах. - Т.1. Предисловие И.А.Столярова. - М.: МП «ЭКОНОВ», 1993 - 475с.

2. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000. – 514с.

3. Красюк І.М. Аналіз конкуренції та конкурентів. // Журнал конкуренція та ринок. – 2007-№4-С.23-25.

4. Гельвановский М.И. Конкурентоспособность стран. // Газета Экономическая философия. – 2010-№2-С.4-6.

5. Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика: Учеб.- практ. пособие. - М., 1998 – 272.