Економічні науки / …

Бабалюк Надія Степанівна

Науковий керівник: Підгірна А.Л.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Сучасні проблеми та напрями вдосконалення проведення інвентаризації як методичного прийому обліку і контролю

В даній статті автор розглядає основні проблеми інвентаризації в сучасній Україні та аналізує ряд факторів, які вдосконалять проведення цього процесу як методичного прийому обліку і контролю. Ключові слова: інвентаризація, інвентаризаційний опис, інвентаризаційна комісія, принципи інвентаризації, податковий тиск, облік, контроль, фінансова звітність, господарська діяльність. В умовах ринкової економіки існує потреба всіх суб’єктів господарювання в отриманні прозорої, повної та правдивої інформації про фінансовий стан підприємства і результати його діяльності. Дана інформація є основою своєчасного прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень. Якісне інформаційне забезпечення дозволяє своєчасно реагувати на зміну внутрішнього та зовнішнього економічного середовища, виявляти і оцінювати сильні та слабкі сторони діяльності підприємства, ефективно використовувати наявні ресурси і можливості. Основним джерелом інформації про діяльність підприємства є дані бухгалтерського обліку та складена на їх основі фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Саме тому, надзвичайно важливим є забезпечення об’єктивності, достовірності та реальності показників бухгалтерського обліку та звітності. Проте, документування господарських операцій, їх подвійний запис на рахунках бухгалтерського обліку не можуть забезпечити повне відображення і реєстрацію всіх процесів та явищ, пов’язаних з рухом активів та зобов’язань. Забезпечити достовірність показників обліку і запобігти можливим відхиленням покликана інвентаризація – один із головних методів обліку і контролю. Її проведення дає змогу з’ясувати розходження між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю, станом і оцінкою активів, власного капіталу і зобов’язань підприємства, перевірити повноту документального оформлення і відображення в обліку господарських операцій, підтвердити реальність показників звітності підприємства. Крім того, інвентаризація є дієвою формою контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, облікових працівників, ефективним засобом підвищення внутрішньої дисципліни на підприємстві[4, с. 320]. Дослідження теоретичних основ інвентаризації, напрацювання нових підходів до практичного здійснення процесу інвентаризації знайшли висвітлення у підручниках, монографіях, статтях та інших наукових працях багатьох вчених, серед яких Бардаш С.В., Бєлов М.Г., Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Грабова Н.М., Дем’яненко М.Я., Дорош Н.І., Калюга Є.В., Крамаровський Л.М., Кужельний М.В., Лінник В.Г., Мурашко В.М., Нападовська Л.В., Нємчинов П.П., Пилипенко І.І., Соколов Я.В., Сопко В.В., Сук Л.К., Цал-Цалко Ю.С., Швець В.Г., Шевчук В.О., Шпиг О.А., Штейнман М.Я. та інші. Основними завданнями інвентаризації є:

1) виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касах, на реєстраційних, бюджетних, валютних та поточних рахунках;

2) забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, плану тощо;

3) виявлення майна, що втратило свої споживчі властивості, зіпсованого, невикористаного і непотрібного у господарстві, а також того, що знаходиться поза обліком;

4) дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей;

5) перевірка реальної вартості обліковуваних на балансі матеріальних цінностей, сум дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі — щодо якої термін позовної давності минув, та інших статей балансу;

6) перевірку дотримання правил і умов збереження майна;

7) контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб;

9) перевірку дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність [6].

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію. В інших періодах періодичність і об’єкти інвентаризації (основні засоби, нематеріальні активи, сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари, готівка, розрахунки тощо) визначаються власником підприємства (крім випадків обов’язкового проведення інвентаризації) [1].

 Відповідальність за організацію інвентаризації несе 

керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для 

її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і 

строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення 

інвентаризації є обов'язковим [2].

При проведенні інвентаризації слід дотримуватися ряду принципів, що формують підґрунтя інвентаризаційної роботи. До загальних принципів проведення інвентаризації слід віднести принципи раптовості, всебічності, повноти охоплення об’єктів, гласності, ефективності, оперативності, економічності, об’єктивності, точності, своєчасності, плановості, співставленості, безперервності, доцільності. До спеціальних: обов’язковості виховного впливу, оцінки результатів, дотримання матеріальної відповідальності, юридичного значення результатів, попередження порушень, документального відображення. Принципи інвентаризації визначають порядок її організації і техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної і якісної характеристики майна і його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності [5, с. 18].

На успіх інвентаризації в основному впливають такі чинники:

- правильне рішення власника щодо проведення інвентаризації;

 - підбір кадрів, які здатні втілювати в життя рішення власника щодо об’єктивного проведення інвентаризації;

- контроль виконання - під яким розуміють постійний, груповий аналіз процесу і результатів роботи членів інвентаризаційних комісій. Це дії, які тісно пов’язані між собою [ 7, с. 117].

  Сьогодні, за умов відчутного податкового тиску, який супроводжується відповідним податковим контролем, дуже часто виникають конфліктні ситуації між податковими органами і господарюючими суб’єктами. Однією з причин непорозумінь є недостатня регламентація проведення інвентаризації в ході податкової перевірки. Методика організації і проведення інвентаризації, що застосовується на практиці, є недосконалою, не формує цілісного уявлення про інвентаризацію, призводить до її проведення з багатьма порушеннями. Тому в методологічному аспекті інвентаризацію слід розглядати як процес, що складається із сукупності стадій, які об'єднують впорядковані в часі і просторі взаємопов'язані процедури, виконання яких є необхідним і достатнім для досягнення мети інвентаризації. Виділення в інвентаризаційному процесі таких стадій, як організаційна, підготовча, технологічна і результативна дозволяє представити інвентаризаційний процес у вигляді алгоритму, що суттєво спрощує роботу інвентаризаційної комісії [4,с. 322 ].  

З метою посилення контролю за правильністю внесення до опису матеріалів інветаризаційна комісія зобов'язана здійснювати після закінчення інвентаризацій контрольно-вибіркові перевірки інветаризаційних описів.

Інвентаризаційний опис є відображенням майна, зобов'язань і власного капіталу. Водночас він повинен виконувати три суттєвих завдання:

- письмово відображати наявність майна і зобов'язань підприємства на визначену дату, а також розширити функції поточного контролю;

- утворювати підставу для виведення залишків майна і зобов'язань підприємства на збірних рахунках, на якій формуються статті балансу;

- сприяти розкриттю і коригуванню помилок обліку, а також усуненню недостатньої ретельності обліку і можливих недобросовісних дій працівників бухгалтерії [3,с. 16].

Налагодити проведення інвентаризації можна за рахунок застосування в господарській діяльності автоматизованого обліку, графіку проведення інвентаризації з метою узагальнення та систематизації інформації, що знизить трудомісткість апарату управління, бухгалтерської служби, а також позитивно вплинуть на ефективне використання фінансових ресурсів і майно підприємства.

Таким чином, можна зробити висновок, що в сучасних ринкових умовах інвентаризація є одним з найважливіших методів бухгалтерського обліку і фінансово-господарського контролю. Тому, добре сплановані цілі і засоби, у сформованих структурах, за умови ефективної системи мотивування, можуть призводити інтенсивності інвентаризації як засобу обліку і контролю. Створення правильно функціонуючого інформаційного зв’язку, який забезпечує всі процеси інвентаризації, між запланованими цілями і досягнутими результатами, є тим важливим завданням, чим більш складнішою є організація та технологія проведення інвентаризації. Список використаних джерел:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року.

2. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69.

3. Ковенко М. Інвентаризація майна підприємства/Ковенко М. // Податки та бухгалтерський облік – 2008 - №97 – с.15-20

4. Коритник Л.П. Сучасні погляди на інвентаризацію як методичний прийом обліку і контролю/ Коритник Л.П //Вісник БДФА.Облік, аудит і аналіз. – с.320-325

5.Кузьмін Д.Л. Суб’єкти інвентаризації та порядок їх формування/ Кузьмін Д.Л // Бухгалтерія. - 2009. - №5. - С. 17-19.

6. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. - 3-3 тє вид., перероб.і доп.- Київ: Вид-во "Центр учбової літератури", 2009.-670с.

7. Олійник Т.О. Інвентаризація запасів / Олійник Т.О. // Бухгалтерія. - 2010. - №3. - С. 116-119