Історія/3. Іñòîðіÿ íàóêè і òåõíіêè

Зубець М.М.

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН (м. Київ)

СТУДІЇ З ГІГІЄНИ УТРИМАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН У ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ ТВАРИННИЦТВА «ТЕРЕЗИНЕ»

У становлення та розвиток комплексних наукових досліджень з зооогігієни значний внесок здійснили вчені Київської дослідної станції тваринництва «Терезине». У її структурі в 1928 р. створено спеціалізовану лабораторію з гігієни утримання сільськогосподарських тварин, яку очолив талановитий учений, професор А. К. Скороходько [3].

На базі дослідного господарства «Терезине» ученим проведено перші досліди з привчання підсвинків до мінусових температур. З цією метою дві аналогічні групи молодняку до 3-місячного віку знаходилися за однакового температурно-вологісного режиму, після чого одну групу залишали в тому ж приміщенні, іншу переводили до холодної дерев’яної будівлі з глибокою підстилкою. За результатами дослідження підсвинки, яких утримували в холодному приміщенні при середній температурі –6°С (в окремі дні вона знижувалася до –21°С), споживали на 18 % більше корму, ніж тварини, яких вирощували у теплій будівлі при температурі повітря, рівній у середньому 8°С. Тварини першої групи вирізнялися вищими середньодобовими приростами і в результаті нижчою (у середньому на 36 %) собівартістю отриманої продукції. Це давало всі підстави стверджувати, що холодний та сухий мікроклімат приміщень більш сприятливий для росту та розвитку підсвинків, ніж теплий і вологий [1].

За керівництва лабораторією зоогігієни К. О. Бахметом проводили дослідження з порівняння функціонального стану ретикуло-ендотеліальної системи у телят при різних температурних режимах їхнього вирощування. У результаті було встановлено, що здатність клітин ретикуло-ендотеліальної системи у телят адсорбувати із крові фарбу конгорот знаходиться у безпосередньому зворотному зв’язку з їхнім віком, тобто чим старше теля, тим її вміст нижчий [2].

Співробітниками лабораторії зоогігієни доведено ефективність вакцинації корів на 7½ – 8½ міс. тільності формолвакциною паратифу з метою зростання імунних сил у новонароджених телят. Було встановлено, що в останні дні тільності корів аглютиніни крові акумулюються молочною залозою і передаються з молозивом новонародженому теляті у перші дні його життя. Доказом цьому є той факт, що в день отелення у корів титр аглютинінів крові знижувався, а в молозиві він був значно вищим, ніж у крові. У даному випадку спостерігали явище перерозподілу захисних речовин в організмі корів [1].

Значної уваги надавали вивченню впливу активного моціону корів на перебіг отелення і живу масу телят при народженні. Дослідами К. О. Бахмета, М. П. Чайки, Т. С. Шоманського було доведено, що активний моціон корів сприяє нормальному перебігу отелення і своєчасній інволюції матки, підвищує газоенергетичний обмін організму, при цьому на збільшення маси новонароджених телят не впливає [2].

У 1968-1970 роках М. П. Чайкою у господарстві Київської дослідної станції тваринництва «Терезине» проведено науково-господарський дослід із вивчення впливу режиму годівлі на ріст і розвиток тварин, їхній фізіологічний стан, перетравність кормів та обмін речовин. Встановлено, що безприв’язне вирощування телят по 35-50 голів у групі, починаючи з 10-денного віку, сприяє їх кращому росту та розвитку. Така система вирощування телят дає можливість добитися збільшення їх живої маси на 6-7 %, поліпшення оплати корму, зменшення кількості випадків захворюваності та зниження затрат робочої сили в 2-3 рази порівняно з існуючою прив’язною системою утримання [4].

Ученими лабораторії розроблено зоогігієнічні нормативи та практичні рекомендації з удосконалення системи безприв’язного утримання корів. У результаті спеціальних дослідів, проведених у 1961-1962 роках у господарствах станції, було доведено, що за умов Лісостепу України будувати приміщення полегшеного типу для безприв’язного утримання дійних корів недоцільно. Теплотехнічні властивості будівельних матеріалів і конструктивні особливості приміщень для безприв’язного утримання корів повинні забезпечувати в зимовий період підтримання в них плюсових температур і можливість штучної вентиляції приміщень за низьких температур зовнішнього повітря [1].

К. О. Бахметом та І. В. Смирновим розроблено та запроваджено метод цілодобового безприв’язного утримання бугаїв-плідників на огорожених вигулах у літній період. Доведено, що даний метод сприяє зростанню якості сім’я.

Ученими Київської дослідної станції тваринництва «Терезине» здійснено значний внесок у поліпшення санітарно-гігієнічного стану тваринницьких приміщень, зокрема розроблено систему вентиляції, що забезпечує оптимальний температурно-вологісний режим у тваринницьких приміщеннях, збереженість дерев’яних конструкцій, знижує концентрацію вуглекислоти.

Переведення тваринництва на промислову основу пов’язували з будівництвом великих тваринницьких комплексів, що потребувало немало часу та коштів. У зв’язку з цим співробітниками дослідної станції розроблено рекомендації з реконструкції та переобладнання наявних будівель. Такий досвід заслуговував на увагу і був використаний господарствами, що спеціалізувалися на вирощуванні ремонтного молодняку великої рогатої худоби [5].

Особливої уваги надавали поліпшенню санітарно-гігієнічних умов утримання бугаїв на державних станціях штучного осіменіння. У результаті проведення спеціальних дослідів К. О. Бахметом було встановлено, що внаслідок порушення відтоку сечі у приміщеннях значно зростала концентрація аміаку, негативно впливаючи на загальний стан бугаїв. Окрім того, постійний контакт з сечею викликав руйнування ратичного рогу тварин. Для вирішення зазначеної проблеми на Київській дослідній станції тваринництва «Терезине» влаштували експериментальну підлогу з двома каналізаційними лотками, що сприяло доброму відтоку сечі та забезпеченню сухості підлоги. Проект такої підлоги було рекомендовано для широкого запровадження на інших державних станціях штучного осіменіння сільськогосподарських тварин [1].

Таким чином, вченими Київської дослідної станції тваринництва «Терезине» здійснено істотний внесок у становлення та розвиток комплексних наукових досліджень з гігієни утримання сільськогосподарських тварин. Професору А. К. Скороходьку належить пріоритет у розробці питань фізіології, теплорегуляції та теплообміну у сільськогосподарських тварин за різних умов утримання, особливостей газообміну і теплопродуктивності у високопродуктивних корів, пов’язаних з різним рівнем годівлі й утримання. Лабораторією зоогігієни також розроблено нормативи та практичні рекомендації з удосконалення системи безприв’язного утримання корів, реконструкції та переобладнання будівель, запропоновано ряд технологічних рішень, спрямованих на поліпшення санітарно-гігієнічних умов утримання плідників.

Література

1. Буркат В. П. Нариси з історії інституту: монографія / В. П. Буркат, І. С. Бородай. – К.: Аграрна наука, 2008. – 556 с.

2. Киевская опытная станция животноводства «Терезино» /В. М. Дзюбанов, Л. Д. Алексеенко, А. С. Артюх и др. – М., 1965. – 247 с.

3. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. – Ф. Р-27. – Оп. 10. – Од. зб. 528. – 32 арк.

4. Чайка М. П. Ріст і розвиток телиць у зв’язку з різним режимом годівлі / М. П. Чайка // Молочно-м’ясне скотарство: респ. міжвід. тем. наук. зб. – Вип. 30. – К.: Урожай, 1972. – С. 62-68.

5. Щербаков В. М. Безприв’язне вирощування ремонтних телиць у боксах / В. М. Щербаков, М. П. Чайка. // Молочно-м’ясне скотарство: респ. міжвід. тем. наук. зб. – Вип. 39. – К.: Урожай, 1975. – С. 82-87.