Коробов Є.Т.
Дніпропетровський
національний університет
Основні параметри розуміння
Які основні параметри розуміння виділяють глибину, чіткість, повноту та обгрунтованість.
Повнота розуміння передбачає максимальне виявлення змісту засвоєного обсягу інформації і визначається як взаємозв`язки зрозумілих людиною елементів, зв’язків і відношень між ними до всіх існуючих в об”єкті розуміння таких
елементів та зв’язків.
Залежно від повноти можна говорити про повне нерозуміння, часткове розуміння й
повне розуміння. Зрозуміло, говорити про повне розуміння можна лише стосовано
досить великих обсягів інформації. Немає сенсу говорити про повне розуміння
окремого слова чи словосполучення.
Чіткість розуміння – це ступінь
осмислення властивостей, зв’язків та відношень об’єкта, що сприймається.
Якою-небудь кількісною характеристикою чіткість наділена бути не може. Чіткість
розуміння багато в чому носить суб’єктивний характер. Людина
з недостатньою критичністю розуму і слабо розвинутим почуттям сумніву може
думати, що який-небудь предмет (явище, процес і под.) цілком зрозумілий. Але об’єктивно це може бути зовсім не так. Недостатньо чітке
розуміння ми звичайно називаємо невиразним, туманним, неясним.
Обгрунтованість розуміння - це усвідомлення основ, які зумовлюють
упевненість у правильності розуміння. Ці основи впевненості формуються
комплексом аргументів, які людина використовує для доведення власних гіпотез у
ході процессу розуміння. Чим вищий рівень логічності мислення, тим вища суб’єктивна й об’єктивна обгрунтованість
розуміння. Недостатня обгрунтованість розуміння, як правило, викликає почуття
сумніву в істинності, правильності розуміння. Правда, у самовпевненої людини
такого почуття може й не виникати.
Глибина розуміння
характеризується ступенем проникнення в сутність того, що сприймається. Глибину
розуміння звичайно пов’язують з розумінням
законів, принципів, правил, думок, афоризмів, тобто з тим, що може мати
глибокий смисл. Знов таки, немає рації говорити про глибину розуміння окремого слова
і навіть окремого поняття. Будь-яке пояснення, викладене усно чи письмово,
спирається на цілу піраміду понятть, які випливають один з одного. Тому
випадання з ходу міркування хоча б одного поняття призводить до нерозуміння
всього ланцюга пояснення. Особливо сильно відбивається на процесі розуміння
випадання важливих понять, які правлять за опору не для одного, а для декількох
подальших понять. Чим протяжніші ланцюжки піраміди понять якого-небудь явища,
тим глибший зміст цього явища. Отож, глибину розуміння, з певним ступенем
припущення, можна схарактеризувати кількісно: чим більша кількість понять і
зв’язків між ними зрозуміла в глибину піраміди понять, тим глибше розуміння.
Залежно від глибини розрізняють глибоке й поверхове розуміння. Глибина розуміння
текстів великою мірою залежить від інформаційної ємкості відповідних
підтекстів.
Спробуємо коротко
сформулювати, що все-таки значить зрозуміти явище, процес, закон, правило,
будову чого-небудь і принцип роботи.
Для явищ: знати зовнішній прояв ; зуміти за зовнішніми ознаками
даного явища відрізнити його від схожих чи споріднених ; уміти визначити істотні й неістотні ознаки
явища; розбиратись у внутрішніх механізмах явища (які закони або закономірності лежать у його основі);
зуміти виділити кількісні характеристики (якщо вони існують) і дати їм
математичну або графічну інтерпретацію; знати причини виникнення і можливі
наслідки явища, що відбувається; бачити практичне значення і сферу можливого
використання.
Для процесів: розуміти умови здійснення; знати зовнішні ознаки
протікання; вміти виділити основні параметри процесу і встановити
співвідношення між ними; розбиратися в математичних характеристиках; зуміти
знайти співвідношення з аналогічними процесами; розуміти графічні
характеристики; бачити можливості керування процесом і можливості його
практичного застосування.
Для законів : розуміти сутність формулювання закону і фізичний
(хімічний, біологічний тощо) його зміст; розбиратися в суті понять, які
створюють закономірний зв’язок, і математичних співвідношень між ними; розуміти
графічну інтерпретацію закону; вміти визначити сферу дії закону і вивести
наслідки з даного закону; зуміти вказати можливе практичне використання.
Для величин: розуміти визначення величини і сутність зв’язків між підпорядкованими величинами; бачити місце даної
величини в системі споріднених величин; знати одиниці виміру і прилади для
вимірювання даної величини.
Для різноманітних установок, приладів, машин і т.д.: розбиратися в
конструктивних особливостях; знати й розуміти фізичні та інші явища, що лежать
в основі роботи окремих блоків і частин машини (установки); розбиратися у
взаємодії і функціонально-конструктивних зв’язках окремих частин та деталей;
передбачити можливі неполадки; знати способи діагностики неполадок і шляхи їх
усунення; вміти визначити шляхи покращення енергетичних, економічних та інших
показників; розпізнавати відмінність і схожість, порівняно з однотипними
моделями.
Для правил: з’ясувати суть формулювання
правил; вміти навести приклади на використання цього правила; зуміти вказати
винятки з правил.
Для доказів: чітко усвідомити, що відомо, а що потрібно довести;
вміти повторити хід доведення; вміти пояснити, чому такий висновок випливає з
попереднього; бачити альтернативні аргументи; вміти навести можливі наслідки з
результату доведення.
Для понять: осмислити визначення поняття; виявити суттєві
властивості; визначити об’єм поняття; виділити основні характеристики поняття;
зрозуміти характер зв’зків між підпорякованими поняттями, які утворюють дані
поняття; визначити місце даного поняття в системі інших понять; вміти знайти
схожість і відмінність порівняно з однотипними поняттями.