Филологические науки/ 6.Актуальные проблемы перевода

Піддубний А.С.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту,Черкаси, Україна

Інтернет-меми в аспекті парадигми перекладу

Значну частку всесвітньої інформаційної мережі Internet, як віддзеркалення людського соціуму, на сьогодні займають знаряддя комунікації – форуми, блоги, твіттери, соціальні проекти тощо, де співрозмовники використовують для спілкування не тільки мовний узус, а й девіації на кшталт «аффтор жжот», різного роду візуальні ряди, безглузді на перший погляд відео- та аудіозаписи. Такі семантично і за формою несхожі одне на одне явища отримали на початку 21 сторіччя назву «інтернет-меми».

Власне мем (англ. meme, з давньогрецької «подоба») – одиниця культурної інформації, що розповсюджується від однієї особи до іншої за допомогою імітації, навчання тощо, а також це будь-яка інформація, скопійована від однієї особи до іншої – звички, навички, пісні, історії та ін.

Поняття мема і його концепція були розроблені Ричардом Докінзом в 1976 році. Він вперше запропонував концепцію реплікатора у застосуванні до соціокультурних процесів, описуючи одиницю людської культурної еволюції аналогічно гену у генетиці.

Якщо поставити питання про найбільш сприятливе середовище для еволюції ідей на цей момент, то першим претендентом на цю роль буде Internet. Така монополізація сфери застосування мемів спричинила по-перше, додавання префікса «Інтернет-» до цього терміна (англ. Internet meme), а по-друге, появу вузькоспрямованого визначення існуючого феномену. Отже, інтернет-мемом можна назвати інформацію в ЗМІ та побутовій лексиці, що спонтанно стала популярною в інтернет-середовищі за допомогою поширення в Internet усіма можливими способами (по електронній пошті, на форумах, у блогах та ін.). Спонтанно та неконтрольовано від одного інтернет-користувача до іншого поширюється не всяка інформація, а тільки та, що яким-небудь чином викликала небайдужість багатьох користувачів. Подібним чином через Internet поширюються анекдоти, жарти, посилання на контент та файли з медиа-об'єктами переважно розважального характеру, популярні фрази, як з реального життя, так і ті, що виникають в блогосфері. Цим же способом може поширюватися й інша інформація, у тому числі провокаційного або зловмисного характеру.

Класифікація інтернет-мемів ґрунтується на базових відчуттях сприйняття людини, що користується комп'ютером:

1. відеофайли:

- фрагменти й пародії з фільмів;

- фрагменти й пародії з реклами;

- відеоролики.

2. аудіофайли.

3. медіафайли:

- анімація;

- фрагменти й пародії ігор;

- зображення.

4. лексеми та фразові одиниці (ФО) – найцікавіші для перекладознавства приклади інтернет-мемів, які часто входять до складу вищевказаних одиниць.

Наступні фактори спричиняють появу лексем та ФО, як інтернет-мемів:

1. випадкове спотворення (наприклад, Донкі-хот – безграмотно написане ім’я Дон Кіхот, яке функціонує як ідентифікація байдужої до власної освіченості особи);

2. навмисна еративізація (наприклад, лексеми мови «LOLspeak» в англійському та «олбанської» мови в російському інтернет-просторах);

3. скорочення та абревіація (наприклад, AFK (away from keyboard), HAND (have a nice day!) в англійській мові «digispeak»);

4. екстралінгвістичні фактори (наприклад, Internets – штучно утворена множина від слова «Internet», наслідок відомого виразу Дж. Буша-молодшого, яку вживають для позначення блогів, іміджбордів, ICQ, соціальних мереж та ін.).

Для перекладу інтернет-мемів можна використовувати деякі способи перекладу одиниць фонової інформації або реалій:

1. калькування (наприклад, англ. IMHO (in my humble/honest opinion) – рос. ИМХО (имею мнение хочу озвучить));

2. транслітерація, транскрипція (наприклад, японські іменні суфікси -сан, -кун, -тян);

3. пошук найближчого еквівалента (наприклад, англ. LOL (laughing out loud) – рос. ржунимагу).

Причиною виникнення труднощів при перекладі такого мовного феномену як інтернет-меми є в першу чергу культурні розбіжності національних інтернет-співтовариств. Через це у деяких випадках повний перенос терміна в цільову мову без змін латиниці на кирилицю, особливо в спілкуванні на форумах і в блогах, залишається найбільш продуктивним засобом. Така продуктивність спричинена, по-перше, домінуючою позицією англійської мови, як мови інтернаціонального спілкування та комп'ютерного програмування, а по-друге, тенденцією економії часу, у рамках якої англійська мережна мова digispeak, що складається з абревіатур, перевершує будь-яку іншу по лаконічності.

Література:

1. Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. – М.: Международные отношения, 1986. – 416 с.

2. Докинс Р. Эгоистичный ген / Докинс Р. – М.: Мир, 1993. – 318 с.

3. Томахин Г. Д. Реалии-американизмы / Томахин Г. Д. – М.: Высшая школа, 1988. – 239 с.