Право / Конституційне право
Студент групи
ПРЦс_51 Гара В.П.
Тернопільський національний економічний університет, Україна
Гарантії місцевого самоврядування
Конституція проголошує, що
Україна за формою правління є демократичною республікою. Демократизм політичного
режиму визначається зокрема тим, що державна влада здійснюється на підставі її
поділу на законодавчу, виконавчу та судову, виключно у межах повноважень,
закріплених Конституцією і чинним законодавством. Важливою ознакою демократії є
також розвиток в Україні місцевого самоврядування як недержавної форми участі
місцевого населення (територіальних громад - жителів сіл, селищ і міст) у
розв'язанні питань місцевого значення, які регулюються Законом України «Про
місцеве самоврядування в Україні».
Актуальність проблеми
визначається нагальною потребою введення в дію Концепції адміністративної
реформи в Україні, утвердження нової «філософії» державного та муніципального управління, тобто втілення в життя принципово нової парадигми
відносин між державою та людиною, згідно з якою влада - це, насамперед,
реалізація обов'язків перед громадянином, а не тільки реалізація
правомочностей, що зобов'язують громадянина. Зазначимо, що для успішного
здійснення реформи муніципального управління потрібно, щоб діяльність
органів публічної адміністрації була
підпорядкована завданням неухильного забезпечення прав і свобод людини та
громадянина. [3, 59-62] Адже рівень забезпеченості прав і свобод людини, їх
обсяг і характер свідчать про рівень демократизації громадянського суспільства
та правової держави, якою є Україна за Конституцією.
Місцеве самоврядування в
Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної
громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого
самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та
законів України [4, 55].
Місцеве самоврядування
здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і
через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через
районі та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних
громад сіл, селищ, міст [2].
Метою цієї роботи є дослідження
системи гарантій місцевого самоврядування під якими розуміють економічні,
політичні, правові умови. При дослідженні користувався роботами таких
науковців: Горбатенко В., Снігур І.Й., Колісник В.П., Барабаш Ю.Г., Соврига О.В., Шукліна Н.Г. Тодика
Ю.М., Журавський В.С.
Реалізація місцевого
самоврядування в Україні забезпечується системою гарантій, під якими розуміють
економічні, політичні та правові умови і засоби повної і ефективної реалізації
територіальними громадами, органами місцевого самоврядування завдань та функцій
місцевого самоврядування. Найважливіші правові гарантії місцевого
самоврядування отримали закріплення в Конституції України та Законі «Про
місцеве самоврядування в Україні» [7, 515-518].
Механізм правового забезпечення
місцевого самоврядування:
I. Правові гарантії захисту
Територіальні громади, органи
та посадові особи місцевого самоврядування самостійно вирішують надані їм
повноваження
- Конституційні
гарантії.
- Судові
гарантії.
II. Державний і громадський контроль
(Державний нагляд,
політико-правовий контроль у формі депутатських запитів, парламентських
слухань, судовий контроль, контроль в особі засобів масової інформації,
політичних партій і громадських організацій)
III. Юридична відповідальність
(конституційно-правова відповідальність, майнова або цивільно-правова).
Гарантіями організаційної
самостійності місцевого самоврядування є:
- положення Конституції України про те, що органи місцевого
самоврядування не входять до єдиної системи органів державної влади (ст. 5), а
служба в органах місцевої о самоврядування виступає самостійним видом публічної
служби (ст. 38);
- віднесення питань обрання органів місцевого самоврядування,
обрання чи призначення посадових осіб місцевого самоврядування до повноважень
місцевого самоврядування;
- встановлена Законом «Про
місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71) заборона органам виконавчої влади та
їх посадовим особам втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб
місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією та
законами України до повноважень органів та посадових осіб місцевого
самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень та в
інших випадках, передбачених законом;
- встановлена Законом «Про
місцеве самоврядування в Україні» (ст. 21) заборона обмежувати права
територіальних громад на місцеве самоврядування за винятком умов воєнного чи
надзвичайного стану [6, 619-625].
Гарантіями
фінансово-економічної самостійності місцевого самоврядування є:
- встановлення Конституцією
України (ст. 142) матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування;
- положення Конституції України щодо захисту законом права
комунальної власності на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів (ст.
13);
- закріплення обов'язків
держави фінансувати здійснення окремих повноважень органів виконавчої влади,
наданих органам місцевого самоврядування (ст. 143 Конституції України) та компенсувати
витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів
державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами
(ст. 67 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»);
передбачена Законом «Про
місцеве самоврядування в Україні» (ст. 61) заборона втручання державних органів
у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів, за винятком
випадків, передбачених законом;
передбачений Законом «Про
місцеве самоврядування в Україні» (ст. 62) обов'язок держави фінансово
підтримувати місцеве самоврядування, брати участь у формуванні доходів місцевих
бюджетів, здійснювати контроль за законним, доцільним, економним, ефективним
витрачанням коштів та належним їх обліком, гарантувати органам місцевого
самоврядування доходну бачу, достатню для забезпечення населення послугами на
рівні мінімальних соціальних потреб;
передбачене Законом «Про
місцеве самоврядування в Україні» (ст. ст. 68-70) право органів місцевого
самоврядування мати позабюджетні кошти, встановлювати місцеві податки і збори,
випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери тощо.
Гарантіями захисту прав
місцевого самоврядування є:
передбачені Конституцією
України обов'язковість до виконання на відповідній території актів органів
місцевого самоврядування (ст. 144) та судовий порядок захисту права місцевого
самоврядування (ст. 45);
передбачене Законом «Про
місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71) право органів та посадових осіб
місцевого самоврядування звертатися до суду щодо визнання незаконними актів
місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад,
повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
- встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.
72) підзвітність і підконтрольність місцевих державних адміністрацій районним,
обласним радам;
- передбачена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.
75) відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед
територіальними громадами [5, 402-404].
Усе це, безумовно, сприяло
позитивним зрушенням в розбудові системи місцевого самоврядування, що значно
наблизило Україну до демократії. Разом з тим іще залишається ряд проблем, які
необхідно розв'язати в подальшій реалізації принципів самоврядування. На жаль,
до управління місцевими справами ще не вдалося залучити широкі верстви
населення, а без цього спроби побудувати місцеве самоврядування
"згори" є малоефективними. Проблемними залишаються і питання
комплексного законодавчого забезпечення правової, організаційної і
фінансово-економічної автономії органів місцевого самоврядування у сфері
виконання покладених на них завдань та гарантії повноцінної реалізації
положень Конституції й базового Закону про місцеве самоврядування.
Список використаних джерел:
1. Конституція України // ВВР. - 1996. - N
30. - ст. 141.
2. Про місцеве самоврядування: Закон
України // ВВР. - 1997. - № 280/97-ВР.
3.
Горбатенко В.
Конституційні засади проведення адміністративної реформи в Україні та
удосконалення системи органів виконавчої влади // Юридична Україна. – 2002. -
№3. – С. 59-62.
4.
Снігур І.Й.
Правова культура в контексті реалізації права громадян на участь у здійсненні
державної влади // Науковий вісник національної академії внутрішніх справ
України. – 2005. - №3. – С. 55-65.
5. Колісник В.П., Барабаш Ю.Г. Гарантії
місцевого самоврядування. – Х.: Право, 2008. - С. 402-404.
6. Соврига О.В., Шукліна Н.Г.
Конституційне право України. – К.: Юрінком Інтер, 2007. - С. 619-625.
7.
Тодика Ю.М.,
Журавський В.С. Конституційне право України. – К.: Видавничий дім, 2002. - С.
515-518.