Слободиська О. А., Сахаров В. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Перспективи реформування соціально-політичної системи суспільства в контексті осмислення експерименту Стенлі Мілгрема

Гітлерівський режим характеризувався крайньою аморальністю і звірствами по відношенню до ні в чому невинних людей. Проведення такої політики психологи пов’язують із психічною неадекватністю самого Адольфа Гітлера. Проте вчених довго цікавило питання чому ж громадяни Німеччини брали безпосередню участь у розстрілі мирних людей. Висовувались гіпотези про особливу схильність німців до підкорення. Ця тема актуальна у зв'язку з бажанням людства не допустити подібних режимів у майбутньому. Серед вчених, що займалися нею були американські психологи Стенлі Мілгрем та Філіп Зімбардо. Метою написання даних тез є вивчення соціально-політичних процесів на основі аналізу результатів експерименту Стенлі Мілгрема.У 1963 році Стенлі Мілгрем вирішив провести на базі Йєлльського університету експеримент щодо того, наскільки американці схильні до підкорення авторитетам. Прогнозувалось, що не більше 1-2 % громадян є здатними до негуманних антисуспільних дій. Піддослідним під виглядом експерименту з приводу дослідження пам'яті пропонувалось вдаряти іншу людину електричним струмом. На шкалі струму був максимум у 450 вольт, тобто рівень, несумісний з життям.Насправді ж ніхто не отримував ударів струмом, проте піддослідні під час проведення експерименту думали, що вони реально б'ють іншу людину струмом. Автори експерименту поставили завдання дослідити, на якій саме напрузі зупиняться піддослідні, якщо експериментатори продовжуватимуть вимагати продовження проведення експерименту. Шокуючі результати наведені у таблиці.

Таблиця 1

Результати експерименту Стенлі Мілгрема [2, с.82-92]

Напруга, В	Частка людей, які дійшли до такого рівня, %
450	65
375	2,5
360	2,5
345	2,5
330	5
315	10
300	12,5

Отже, переважна більшість людей дійшли до рівня 450 В. При цьому вони переживали сильний внутрішній конфлікт, оскільки розуміли, що поводяться аморально.

Під час проведення експерименту була збережена його чистота, тобто піддослідні були психічно здоровими людьми і не мали садистських схильностей, розуміли рівень шкоди, який нібито завдавали іншій людині, експерименти за межами Йєлльського університету, який користується авторитетом в американців показали аналогічні результати.

Попри те, що США вважається оплотом демократії у світі, експеримент показав, що для більшості американців підкорення авторитетам є нормальним явищем. Аналогічні експерименти були проведені і в інших країнах світу, зокрема в Франції, Німеччині, Великобританії, Японії та ін. Отримані дані були подібними – від 61 до 66 % піддослідних доходили до максимального рівня дії небезпечного чинника.

В світлі даного експерименту виникає ряд питань щодо реальності влади народу в державі. Ще Авраам Лінкольн говорив: «Демократія – це влада народу, для народу і за допомогою народу». Але насправді це не так. Більшість повністю підкоряє свою волю системі, а системою управляє меншість (еліта). Так є і в авторитарних режимах, і в демократіях. А все тому, що більшість не здатна не те, що вплинути на систему, а й не в змозі реально усвідомити суть суспільно-політичних процесів, не зацікавлена у вивченні історії в динаміці. Залежність суспільної думки від спеціально нав'язаних ідеологем системи можна прослідкувати навіть на прикладі новітньої історії Росії. Так, ще на початку 20 століття Російська імперія була могутньою абсолютною монархією з елементами теократії. Її змінила більшовицька соціалістична влада, що насаджувала атеїзм і народ підкорився. А в дев'яностих роках 20 століття комуністів змінили демократи, які теж користувалися підтримкою в народі. При цьому масову підтримку народу будь-яка політична сила отримує тоді, коли або приходить до влади, або ж знаходиться за крок до влади, сконцентрувавши в своїх руках значні ресурси впливу на суспільні процеси і чітко заявивши про себе, як про контреліту.

Головним недоліком демократії є певна декларативність влади народу при неможливості її практичної реалізації внаслідок генетичної особливості людської психіки, тобто схильності до підкорення. Тому останнім часом з'являються ідеї керованої демократії з відкритою стратифікаційною ситемою, подібно до режиму в Російській Федерації. Але при застосуванні такої форми державного режиму необхідно дотримуватись наступних принципів:

1) високої моральності суспільства;

2) значного впливу авторитених у суспільстві осіб, зокрема духовних;

3) збереження значної кількості інститутів громадянського суспільства – партій, громадських організацій, профспілок;

4) часткова виборність органів влади;

5) поєднання елементів унітаризму і федералізму у формі державного устрою.

Отже, існуючі політичні режими повинні бути переглянуті. Проте відбуватись це має під чітким контролем політологів, соціологів, психологів, економістів, тобто інтелектуальної еліти.

Список використаних джерел

1.Васильев Г. Г. Роль конкретных социологических исследований в научном управлении социальными процессами.–М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 128 с.

2.Зимбардо Ф., Ляйппе М.Социальное влияние – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 448 с.