Сорокоумова А. І.

Науковий керівник:

Балахтар В.В.

Буковинська Державна Фінансова Академія,

м. Чернівці

Особливості сім’ї як соціального інституту та малої групи на сучасному етапі її розвитку

Проблема вивчення особливостей сім'ї як малої групи і соціального інституту на сучасному етапі є надзвичайно актуальною. А тому за її розв’язання постійно бралися люди, яким не байдужа доля інституту сім'ї, яких одвічно цікавили питання чи збережеться сім'я, чи витримає вона ті випробування, які переживає наше суспільство сьогодні та у чому її сила.

Значення сім'ї в житті людини, суспільства і держави відіграє важливу роль. Адже саме сім'я для кожної людини - невичерпне джерело любові, відданості і підтримки, де закладаються основи моральності, духовності і толерантності. Саме сім'я визнається основним носієм культурних зразків, успадкованих з покоління в покоління, а також необхідною умовою соціалізації особистості. Саме в сім'ї людина навчається соціальним ролям, отримує основи освіти, навички поведінки.

Важливість даної теми та її мета полягає у вивченні особливостей сім'ї як малої групи і соціального інституту на сучасному етапі. На даному етапі становище та розвиток сім'ї вивчає багато вітчизняних науковців,наприклад, Аксьонова С. Ю., Вілівчук О.М., Буленко Т.В., Бялковська В. Г., Коломієць О. О., Курило І. О.

Аналіз джерельної бази засвідчив, що сім'я є важливим соціальним інститутом у житті кожної людини і суспільства в цілому. На кожному етапі розвитку суспільства відбувається переоцінка цінностей, зростає інтерес до проблем сім'ї, моралі, духовності. Нині, в ускладнених умовах сучасного буття, сім'я як унікальний посередник між інтересами особи і суспільства, опинилася в епіцентрі суспільних катаклізмів. Перехід до ринкових відносин і пов'язані з цим апатія, зубожіння чималої частини населення різко позначилися на самопочутті сім'ї та її стабільності. Ці та інші соціальні причини фактично призвели до кризи сімейних цінностей. Наслідком цієї кризи є роз'єднання старших і молодших поколінь, широке поширення малодітності. І якщо подружжя, батьківство, спорідненість конституюють сімейні відносини, то в наш час спостерігається розпад цих трьох основних чинників. Проблема ускладнюється тим, що в даний момент інститут шлюбу переживає перехідний період. Продовжується руйнування старих традиційних установок на шлюб, а нові ще не сформувалися.

Для аналізу соціальної структури суспільства необхідно, щоб в якості досліджуваної одиниці виступала якась елементарна частина суспільства, яка поєднувала б у собі всі види соціальних зв'язків. В якості такої одиниці була обрана мала група. Такими групами є лише ті групи, в яких індивіди мають особистісні контакти один з одним. Наприклад, однокласники - члени малої групи, а учні всієї школи - велика соціальна група.

Системи ролей, статусів і санкцій втілюються у вигляді соціальних інститутів, які визначають стійкі зразки поведінки, ідеї і стимули. Ці інститути являють собою організовані системи зв’язків та соціальних норм, які об’єднують значущі суспільні цінності і процедури. Отже, між поняттями «інститут» і «група» є істотна внутрішня відмінність, разом з тим необхідно відзначити, що ці поняття невіддільні одне від одного. Саме люди організовують себе в різні групи, використовуючи інституційні норми. Таким чином, у кожен інститут входить багато груп, які визначають інституційну поведінку. Отже, інститути і соціальні групи взаємопов'язані, і безглуздо повністю відокремлювати один від одного ці поняття і вивчати їх окремо.[2]

Виходячи з вищевикладеного, сім'я - це соціальне явище, що поєднує в собі риси соціального інституту і малої групи. Будучи малою групою, вона з'єднує особисті потреби з громадськими інтересами, пристосовується до соціальних відносин, норм, цінностей, прийнятим у суспільстві. Іншими словами, в сім'ї особисті потреби упорядковуються і організовуються на основі прийнятих у суспільстві соціальних цінностей, норм і зразків поведінки і, врешті-решт, набувають характеру соціальних функцій. Інститут сім'ї включає в себе: 1) сукупність суспільних цінностей (любов, ставлення до дітей), 2) громадські процедури (турбота та виховання дітей, сімейні правила і зобов'язання); 3) переплетення ролей і статусів (статуси і ролі чоловіка, дружини, дитини , підлітка, тещі, свекрухи, братів і т.п.), за допомогою яких здійснюється сімейне життя.[3]

Здорова, міцна сім'я - запорука стабільності і процвітання будь-якого суспільства. Однак світ не стоїть на місці, він змінюється. Змінюються його соціальні інститути, змінюється і сім'я. Шлюб перестав бути довічним та цінним: розлучення, неповні сім'ї, матері-одиначки з винятків стали нормою. Переважна більшість фахівців, які вивчають сучасну сім'ю, сходяться на думці про те, що сім'я переживає зараз справжню кризу. Випробування сім'ї на міцність відбувається під впливом тотальної кризи, що переживається суспільством, глибинна природа якого носить цивілізаційний характер. Будучи первинним елементом суспільства, вона дає в мініатюрі картину тих же протиріч, які притаманні і суспільству.

Одним з найдивовижніших властивостей сім'ї є гнучкість і динамічність форм її структурної організації. Завдяки універсальної здатності адаптуватися до особливостей «всіх часів і народів», родина створила величезне різноманіття типів сімейних структур, часом видозмінюючи себе до невпізнання, але зберігаючи при цьому незмінною свою сутність як соціального інституту і малої групи. Сила сім'ї полягають у тієї цілісності, яка властива сім'ї і як малої соціальної групи, і як соціального інституту. Цілісність сім'ї утворюється за рахунок взаємопритягання і взаємодоповнюваності чоловіка та дружини, які являють собою деяку цілісність. Неможливо, щоб люди жили разом, постійно підтримували стосунки, не відчуваючи те ціле, яке вони утворюють своїм об'єднанням, не прив'язуючись до цього цілого, не піклуючись про його інтереси і не враховуючи їх в своїй поведінці. Крім того, сім'я створюється для задоволення не одного-двох, а цілого комплексу нагальних потреб людини. Сім'я, таким чином, на відміну від інших малих груп, об'єднує всю цілісність свого існування. Завдяки своїй багатофункціональності та здатності поєднувати фізіологічні і психологічні потреби людини, здатності до самоорганізації та самовдосконалення, сім'я здатна з'єднувати особисті, колективні і суспільні інтереси. Сім’я є ніби архівом,в якому зберігаються моральні цінності. В ній відбувається формуються дитячої свідомості щодо основних моральних понять та протирічь: добра і зла, вірності і зради, милосердя і жорстокості.[1, 82]

Сила сім'ї, її привабливість і живучість полягають в тій цілісності, яка властива сім'ї і як малої соціальної групи, і як соціального інституту. Сім'я була, є і буде тим осередком, де зберігається людське у відносинах між людьми. Якщо чоловік довіряє дружині, а дружина - чоловікові, не страшні потоки інформації про вбивства, катастрофи, шантажі і насильство. Як би важко не жилося - вони знайдуть порятунок один в одному. Саме в цьому, на мій погляд, і полягає сила, привабливість і живучість інституту сім'ї.

Таким чином, дослідження сім’ї та сімейних стосунків є надзвичайно актуальною темою, тому що як мала група та соціальний інститут,вона стикнулася з багатьма кризами, які виникли в суспільстві та державі в цілому. Складна економічна і соціальна обстановка вимагає від сучасної людини серйозного напруження, що часто викликає стреси і депресії, що стали вже невід'ємною частиною нашого буття. Сьогодні саме той час, коли особливо гостро відчувається потреба у підтримці сім’ї, яка буде місцем душевного комфорту. Здорова, міцна сім'я - запорука стабільності і процвітання будь-якого суспільства. Сім'я є основою всіх соціальних інститутів, і, кажучи про розвиток сім'ї, ми маємо на увазі розвиток суспільства в цілому.

Список використаної літератури:

1. Яблонська Т. М. Актуальні проблеми досліджень сучасної сім’ї в Україні / Т. М. Яблонська// Український соціум. – 2004. - №2. – С. 80 – 84

2. Михеева А. Р. Брак, семья, родительство: социологические и демографические аспекты : учеб. пособие. – Новосибирск: Новосибирский гос. ун-т, 2001. – 74 с.

3. Андрєєва, Г.М. Соціальна психологія : Підручник для вищих навчальних закладів / Г.М. Андрєєва. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 378 с.