Шостак М.В. Наук. керівник Камбур А.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Дискримінаційні процеси в сучасному українському суспільстві.

Сьогодні рівність прав і можливостей жінок і чоловіків є однією із визначальних умов розвитку демократичного суспільства. У «Цілях Розвитку Тисячоліття» ООН, які були підписані лідерами 189 країн світу, рівність жінок і чоловіків визначена як один з сучасних пріоритетів підвищення безпеки, добробуту та справедливості в усьому світі.

В Україні, як і в кожній суверенній, соціально спрямованій та незалежній державі існує законодавство, яке регулює права жінок і чоловіків у суспільстві. Найяскравішим прикладом є закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Проявом дискримінації за ознакою статі є й вислів «не жіноча справа проводити реформи», який посилює стереотипні уявлення про жінок як більш консервативних, нездатних до змін, відсталих.

Важливо було б зазначити, що жінки є повноправними громадянками України, вони становлять більшість її населення (54%) та майже половину всіх працюючих, мають високий освітній рівень, і своєю щоденною працею в різних галузях економіки, науки, освіти, медицини, державного управління, оборони, мистецтва тощо роблять свій вагомий внесок у зміцнення української держави.

У сучасному українському суспільстві вже звичними і загальнозрозумілими є такі слова та словосполучення, як «дискримінація жінок». Зараз у наукових дискусіях не робиться наголос на наявності у суспільстві дискримінації стосовно жінок – байдуже у якому плані, професійному, сексуальному, психологічному чи іншому. Питання більше полягає в тому, яким чином, в якому масштабі і з яким загальним результатом проявляється ця гендерна нерівноправність.

Чи означає це, що в сучасному українському суспільстві не існує чоловічої дискримінації? На мою думку, пригнічення жінками чоловіків однозначно є, проте воно є прихованим, історично сформованим і органічно вписаним у сучасну культуру.

Як заведено у суспільстві, жінка є так званою “берегинею сімейного вогнища ”, виховує дітей, підтримує свого чоловіка, а він, у свою чергу, повинен забезпечити сім’ю. Але вони можуть помінятися своїми ролями. Велика кількість жінок прагнуть фінансової незалежності і якомога ширшої реалізації своїх професійних можливостей. Вони можуть цілеспрямовано прагнути досягти певного кар’єрного рівня, проте, вступивши до шлюбу, частина вважає правильним опікувати свого чоловіка, не заробляючи більше, ніж він. І це не є особиста думка, а те, що ззовні диктує всім нам суспільство при розподілі гендерних ролей.

Наступне питання, на яке я б хотілося звернути увагу, це питання чоловічої і жіночої тілесності. В наш час досить популярним є читання глянцевих журналів з їх розподілом на жіночі та чоловічі. Важливо зауважити, що йдеться про розподіл засобів масової інформації, що носять суто розважальний характер, виключаючи з усього списку журнали, що мають певне професійне спрямування. Дуже цікавим моментом є обгортка цього журналу. Жіноча аудиторія хоче бачити на обкладинці красивих жінок, тому що для них зовнішність має винятково важливе значення. Модель на обкладинці модного журналу – це той ідеал, до якого підсвідомо прагнуть жінки. Чоловіча ж аудиторія хоче бачити на обкладинці жінку-модель зі зрозумілих причин. На противагу цьому тілесна краса не є визначальною і надзвичайно важливою для чоловіка. Тут важливим є розум, почуття гумору, успішність, мужність. Жіночність і зовнішня краса є природно необхідною для жінки, яку ми можемо спостерігати з численних прикладів.

Жінка від природи хоче відчувати себе кращою, яскравішою, ніж вона є. І тому не можна заперечувати культ жіночого тіла у нашому суспільстві. Краса є одним із головних жіночих “чеснот ”. Жінка вкладає час, зусилля та матеріальні затрати для того, щоб якомога краще в подальшому використати свою зовнішність. Красива жінка має чимало переваг. На відміну від жінок, чоловіки дуже рідко використовують свою зовнішність, це їм не притаманно, оскільки чоловіки дуже рідко працюють у сферах, які займає жінка. Таким чином для чоловіка важливі результати діяльності свого розуму, здібностей тощо. І серед цього списку зовнішні дані посідають одне з останніх місць.

Отже, попри всі позитивні зміни, які відбуваються у нашій державі продовжують існувати дискримінаційні процеси, насамперед у можливості самостверджуватися на одному рівні чоловіків і жінок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 р. № 2866-IV.

2. Чорнай А. Дискримінація жінок/ А. Чорнай// ХайВей – 2010.- С. 5-6.

3. [http://zik.com.ua/] – журнал «Західна Україна».