Технічні науки/4. Транспорт

Аспірант Кутирєв В.В.

Академія митної служби України, Україна

Роль системи транспортно-митних логістичних центрів України в реалізації проекту «Електронна митниця»

Одним з головних напрямків модернізації митної справи в Україні на сьогодні вважається створення системи "Електронна митниця", яка передбачає переведення процесів декларування та митного оформлення в безпаперову, електронну форму. Процес інформатизації митної справи є глобальним, і визначається програмними документами Всесвітньої митної організації, зокрема, відповідні норми та правила містяться в положеннях оновленої Конвенції Кіото та Рамкових стандартах безпеки та сприяння світовій торгівлі. Значна частина цих стандартів створена на основі аналізу вже існуючого досвіду практичної діяльності митних органів цілого ряду розвинутих країн щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій в митну справу та вирішення пов'язаних з цим проблем. В першу чергу це стосується досвіду країн Європейського Союзу. Аналіз подібного досвіду є важливим для вирішення завдань реформування митної справи України. Додаткової актуальності цьому завданню надають передбачені нормами Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС зобов'язання нашої держави, щодо наближення вітчизняного митного законодавства до стандартів ЄС та перспективи створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС, що відкрилися після вступу нашої країни до COT. Як зазначається в Багаторічному стратегічному плані "Електронна митниця 2007", головною метою Комісії ЄС та держав-членів є надання загальноєвропейських послуг Електронного уряду, які включають ефективні інформаційні та комунікаційні системи між публічними адміністраціями, що забезпечують обмін та обробку інформації публічного сектору в рамках всього ЄС в безпечний спосіб. Однією зі складових відповідних заходів є створення та функціонування безпечних, інтегрованих та доступних електронних митних систем, що мають на меті сприяння перевезенню та митному оформленню товарів, зниженню загроз безпеці громадян шляхом мінімізації відмінностей, що залишилися між митними процедурами країн-учасниць.

Розробка проекту «Електронна митниця» (е-Customs) в Україні стартувала у 2005 році. Питання запровадження новітніх інформаційних технологій неодноразово визначалися в різного роду планах та концепціях та в 2007р. було створено інституціональну основу для широкого запровадження інформаційних технологій в митній справі у вигляді Регіональної інформаційної митниці. Законодавчою підставою для здійснення подальших кроків у цьому напрямі стало розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2008 року «Про схвалення концепції створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця». Державна митна служба України розглядає проект «Електронна митниця» як багатофункціональну комплексну систему, яка поєднає інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дасть можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою посилення митної безпеки України. Вона повинна об’єднати вже існуючі інформаційні системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину автоматизовану систему таким чином, щоб забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб’єктами, задіяними в експортно-імпортних операціях.

Аналіз досвіду впровадження подібних систем в державах членах Євросоюзу та Російській Федерації показує необхідність введення деякого посередника між митницею та суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності, який бажає скористуватися послугами електронного декларування. Фактично такі посередники, це підприємства, що мають високий ступінь довіри з боку держави за рахунок безумовного виконання ними всіх вимог законодавства та дотримання в процесі роботи всіх державних стандартів. В країнах членах ЄС такі функції виконують «уповноважені економічні оператори», а в Російській Федерації вона покладається на «інформаційних операторів», завдяки тому, що саме вони забезпечують належний рівень безпеки взаємодії митниці та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи, що забезпечення можливостей всіх бажаючих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності користуватися послугами електронного декларування в більшій мірі залежить не від створення відповідної системи, а від оптимального застосування сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій та забезпечення їх доступності, цікавим рішенням для Україні може бути створення інформаційно-аналітичних комплексів в складі та на основі наявних ресурсів транспортно-митних логістичних центрів.

Враховуючи, що логістичні центри в процесі свого функціонування здійснюють накопичення та управління великими об'ємами інформації щодо структури та обсягів імпортних та експортних вантажопотоків, об'єднують в собі надання послуг не тільки з митного оформлення, а й інших видів контролю (в тому числі і інформаційної складової такого контролю), об'єднання митних електронних систем та електронних систем логістичних центрів дає низку позитивних результатів на шляху впровадження концепції електронного декларування вантажів. В рамках такої взаємодії інформація, що стосується зовнішньоекономічних операцій, може надаватися лише один раз, а товари проходитимуть митний та інші види контролю з боку митниці, прикордонних служб, ветеринарної, фітосанітарної, екологічної та інших інспекцій в один час та в одному місці (на території транспортно-митного логістичного центру).

Такий підхід може значно скоротити витрати держави на реалізацію проекту «Електронна митниця» пов'язані зі створенням (вартість обладнання, підвищення кваліфікації персоналу) та обслуговуванням (забезпечення належного рівня безпеки інформації) інформаційно-аналітичних центрів, зробити Україну повноцінним та конкурентоздатним учасником європейського ринка і при цьому забезпечити належний рівень її економічної безпеки.

Література:

1. Апатцев В.И. Логистические транспорно-грузовые системы /Апатцев В.И, Левин С.Б., Николашин В.М. – М.: Академия, 2003. –304с.

2. Рамкові стандарти безпеки та сприяння світовій торгівлі, розроблені під егідою Всесвітньої митної організації. Редакція 2.0.

3. Кутирєв В.В. Проблеми та перспективи розбудови системи транспорно-логістичних центрів в Україні / В.В. Кутирєв, А.М. Пасічник // Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі: тези ІІІ міжнародної науково-практичної конференції молодих учених. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2010. – Т.2 –с. 48–49.

4. Пасічник А.М. Розбудова транспортно-митної інфраструктури – основа економічної безпеки України / А. М. Пасічник, В. С. Мальнов, О. С. Попроцька // Вісник АМСУ. – 2007. - №3(35). – С. 64-70.

5. Пасічник А.М. Вантажний митний комплекс як структурний елемент транспортно-логістичного центру / А. М Пасічник, С. С. Кравчук, І. Ю. Леснікова.// Вісник АМСУ. – 2007. - №4. – с. 75 – 79.

6. Чухрай Н., Гірна О. Формування ланцюга поставок: питання теорії та практики. Монографія. – Львів: “Інтелект-Захід”, 2007. – 232.

7. http://www.customs.gov.ua // Офіційний інтернет-сайт Державної митної служби України.

8. http://www.customs.ru // Офіційний інтернет-сайт Федеральної митної служби Росії.

9. http://www.wto.org // Офіційний інтернет-сайт Всесвітньої Торгової Організації.