Биологические науки микробиологии.

Гіль В. В., Гаврилюк В. Г.

Дніпропетровський Національний Університет ім. О.Гончара

Вивчення розповсюдження інфекцій дихальних шляхів та шкіри у працівників гірничо- видобувної промисловості

Професійні захворювання виникають в результаті впливу на організм несприятливих факторів виробничого середовища. Клінічні прояви часто не мають специфічних симптомів, і тільки знання про умови праці хворого дозволяють установити належність виявленої патології до категорії професійних хвороб. [3]

Надмірне зволоження, запилення, дія важких металів в шахтах та кар`єрах шкідливо впливають на організм робітників, знижують імунітет, що призводить до розвитку різноманітних інфекційних захворювань, зменшує тривалість життя. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 2000 року "Про затвердження переліку професійних захворювань" серед професійних захворювань робітників гірничо-видобувної промисловості перше місце посідають захворювання дихальної системи та шкіри.[1]

Досить недосконалими є методики виявлення бактерій, діагностика і лікування захворювань, що ними спричиняються.

В задачі дослідження входило: дослідження впливу патогенної флори на дихальну систему та шкіру в умовах зниженого імунітету в результаті дії виробничих факторів, вивчення розповсюдження інфекцій дихальних шляхів та шкіри у працівників гірничо-видобувної промисловості, визначення антибіотикостійкості виділених культур- збудників професій- них захворювань.

В результаті проведених досліджень було обстежено 65 працівників гірничо- видобувної промисловості, з захворюваннями дихальної системи та шкіри.[2]

Для бактеріологічного аналізу відбиралось мокротиння та виділення з ран у пацієнтів. Проводилась ідентифікація виділених культур.

При проведенні мікробіологічного дослідження мокротиння, збудник був виділений у 32 пацієнтів. Помірний та чисельний рівень росту колоній стрептококів відмічався у 13 паціентів (40,6%); стафілококів у 8 пацієнтів (25%) , грибів- в 3 досліджуваних (9,4 %), а бактерії групи кишкових паличок - у 4 обстежених(12,5%).

На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що найбільш часто при захворюваннях шляхів виділяють збудників- стретококів та стафілококів.[1]

Результати досліджень по визначенню ролі різних видів збудників захворювань шкіри свідчать, що на долю стафілококів припадає найбільша частка- 48, 5 % (виявлено у 16 пацієнтів). Стрептококи і гриби мають менше значення як етіологічні агенти в розвитку захворювань. Cеред виділених збудників частка стрептококів складала 33,3 %, грибів- 18,2 %.

При проведенні порівняльного аналізу працівників з захворюваннями дихальної системи та шкіри умовно розподілили на 3 групи залежно від терміну праці в даній галузі промисловості: до I групи віднесли працівників зі стажем роботи від 3 до 5 років, до II - зі стажем роботи від 6 до 12 років, до III групи – від 13 до 20 років.

Провівши кількісний аналіз числа виявлених мікроорганізмів встановили, що кількість виділених культур збудників захворювань серед робітників, що працюють на підприємствах гірничо-видобувної промисловості від 13 до 20 років є максимальним, а серед тих, хто має стаж роботи до 5 років- мінімальним. [2]

На наступному етапі проводилося виявлення стійкості до антибіотиків виділених культур мікроорганізмів.

Виявлено, що стафілококи мають найбільшу стійкість до антибіотиків групи пеніцилінів (ампіциліну) та лінкозамінів (кліндаміцину) (71,4%). Досліджуючи стійкістість до антибіотиків виділених штамів стрептококів встановлено, що 75%- стійкі до пеніцилінів (ампіцилліну), тетрациклінів (доксицикліну), та до антибіотиків групи лінкозамінів (кліндаміцину). 100% штамів бактерії групи кишкових паличок стійкі до пеніцилінів (ампіциліну, амоксициліну) та тетрациклінів (доксицикліну).

При дослідженні стійкості до антибіотиків виділених штамів грибів виявлено 60 % штамів, стійких до флуконазолу. [1]

В результаті проведених досліджень. Виявлено видове різноманіття збудників захворювань дихальної системи та шкіри у працівників гірничо-видобувної промисловості: при хворобах дихальних шляхів серед виділених збудників долева частка стафілококу складає 25%, стрептококу- 40,6%, бактерій групи кишкових паличок- 12,5%, грибів- 9,4% . При захворюваннях шкіри серед виділених збудників на долю стафілококів припадає найбільша частка- 48, 5 %. частка стрептококів складала 33,3 %, грибів- 18,2 %.

2. Показано залежність частоти виникнення професійних захворювань від стажу роботи. Найбільше число збудників виявлено серед робітників, що працюють на підприємствах гірничо-видобувної промисловості від 13 до 20 років, а найменше – серед тих, хто має стаж роботи до 5 років.

3. Визначено антибіотикостійкість виділених культур умовно-патогенних мікроорганізмів. Найбільший рівень стійкості виявлено у всіх культур мікроорганізмів до антибіотиків групи пеніцилінів ( 71,4- 100 %); у стафілококів- до лінкозамідів (71,4 %); у стрептококів- до тетрациклінів та лінкозамідів ( 75%); у бактерій групи кишкової палички – до тетрациклінів (100 %); у грибів – до флуконазолів (60 %).[3]

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Н.ГайдашІ.С., ФлегонтоваВ.В. Мікробіологія, вірусологія, імунологія. / За ред. Н.К. Казимирко. - Луганськ, 2004. - 353 с.

2.Львова Л.В. Стрептококк наносит удар. // Провизор. - 2000. - №8. - С. 37

3. Ряпис Л.А. Классификация стрептококков и стрептококковых болезней человека. // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. -2000.-№2.-С. 74-79.