Салюк О. О., Сондей В.М. КС-42

СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО

РИНКУ В УКРАЇНІ

У сучасних економічних умовах страхування – чи не єдина галузь економіки України, яка протягом останніх років має стабільний значний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Страхування є послугою, яку надають за певну платню за цінами, що покривають витрати і приносять прибуток, а економічний простір, на якому реалізуються операції з купівлі-продажу цієї послуги, є ринком.

Страховий ринок у сучасній економіці не нове явище, він функціонує у взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими ринками, що і дає підставу розглядати його як комплексну модель, яка об'єднує необмежену кількість інших ринків, наявних за законами ринкової економіки.

Питання формування страхового ринку досліджували як зарубіжні вчені, такі як В. Берг, А. Вагнер, А. Манес, К. Маркс, М. Ротшильд, П. Самуельсон та ін., так і вітчизняні автори: В.Д. Базилевич, О.Д. Вовчак, О.А. Гвозденко,      В.Б. Гомелля, Л.А. Орланюк-Малицька, Л.І. Рейтман, Т.А. Ротова, А.С. Руденко, Б.Ю. Сербіновский, Ю.М. Журавльов, В.В. Шахов, А.К. Шихов та ін.

Метою цієї роботи є аналіз основних аспектів формування страхового ринку в Україні та з'ясування основних тенденцій його розвитку.

Страхова галузь розвинених країн забезпечує дієву систему захисту майнових прав та інтересів усіх громадян і підприємств, підтримання соціальної стабільності суспільства, економічної безпеки держави, а також є важливим фінансовим інструментом регулювання національної економіки й потужним джерелом акумулювання коштів для їх подальшого довготермінового інвестування в народне господарство [1].

На сьогодні страховий ринок України характеризується зростанням основних показників його діяльності та перебуває на етапі поступового інтегрування у світовий. З кожним роком зростає кількість страхових компаній (рис. 1). Перші комерційні страхові компанії почали створюватися у 1990 р., коли значно розширилося законодавства щодо розвитку ринкових відносин.

Інтенсивному зростанню кількості страхових компаній у 1991-1996 рр. сприяло: створення дочірніх компаній російськими страховиками в Україні, формування відділеннями Укрдержстраху паралельних комерційних страхових компаній, утворення страхових компаній при галузевих міністерствах та відомствах, створення страхових компаній при великих фінансово-промислових структурах та громадських організаціях, а також з ініціативи зарубіжних інвесторів. Однак велика кількість новостворених страхових організацій, ще не означала створення повноцінного страхового ринку.

Значна частина цих страхових компаній одержувала доходи від діяльності "фінансових пірамід", або інфляційних коливань. У 1997 р. на ринку спостерігаємо різке падіння кількості страхових компаній (майже у 2,9 раза), і поступове зростання їх кількості з 1998 по 2008 рр. Станом на початок 2008 р. кількість діючих страхових компаній становила 447 і зросла на 8,7 % порівняно з попереднім роком. Серед усіх страхових компаній страхування життя ("life") здійснювало 65 компаній або 15 %, решта страхових компаній здійснювали види страхування інші, ніж страхування життя ("non-life").

Важливими показниками, що характеризують загальний розвиток страхового ринку, є: сукупні обсяги премій та виплат, розміри статутних фондів страхових компаній, їх власного капіталу й активів, страхових резервів; частка страхування у ВВП країни, рівень виплат, частка ризиків, що передаються в перестрахування та ступінь присутності іноземного капіталу.

Ще зовсім недавно страховий ринок України був важкодоступним для іноземного капіталу. Таке становище склалося через протекціоністську спрямованість вітчизняного законодавства – участь іноземців обмежувалася 49- відсотковою часткою у статутному фонді страхової компанії. Але сьогодні можна спостерігати дещо іншу ситуацію. На початок 2008 р. на ринку працювало 78 страхових компаній з іноземним капіталом (з них 11 компаній з 100 % іноземним капіталом). Іноземний капітал на страховому ринку України представлений 30 країнами. Найбільшу частку в загальній сумі іноземного капіталу становить капітал Великобританії та Північної Ірландії (18,4 %), США (12,8 %), Польщі (11,3 %), Кіпру (10,5 %), Нідерландів (9,9 %), Росії (9,8 %), Австрії (8,0 %) [16]. В Україні вже працюють Allianz, Generali, AXA, PPF, Wiener Stadtische, UNIQA, Vienna Insurance Group, Fortis, ТуранАлем, "Росгосстрах". У роздрібному сегменті ризикового страхування лідерами є українська СК "Оранта" та італійська Дженералі Гарант. Вибитися в десятку лідерів намагаються Allianz, ПРОВІДНА (група "Росгосстрах") і Княжа (Vienna Insurance Group). У сегменті страхування життя пальму першості ділять Alico AIG Life (США), вітчизняна група "ТАС" і Дженералі Гарант Страхування Життя з італійськими інвестиціями [2].

Рис. 1. Динаміка кількості страхових компаній в Україні у 1990-2008 рр. [3].

Український страховий ринок приваблює іноземні страхові компанії своїм високим потенціалом розвитку. Страхові ринки в США, країнах Європи зростають на 1-2 % щороку, тоді як в Україні загальний обсяг зібраних страхових премій, за даними Ліги страхових організацій (ЛСОУ), у 2006 р. зріс на 7,6 %, у 2007 р. – на 26,6 % (до 17,6 млрд грн). Сегмент страхування життя взагалі зростає на 50-60 % щороку. Про високий потенціал зростання свідчить і частка страхування у ВВП – 2,5 % в Україні та 15 % у західних країнах. Інша причина експансії закордонних компаній на український ринок – висока дохідність страхової справи в Україні. Вітчизняні страховик хоча й скаржаться на низький рівень прибутковості бізнесу, однак цифри свідчать про протилежне.

У абсолютних показниках на ринку страхування спостерігається зростання валового збирання страхових премій і страхових відшкодувань протягом 1994-2007 рр. (рис. 2) Так, обсяг зібраних страхових премій з 144,2 млн. грн. у 1994 р. зріс до 18,008 млрд. грн .у 2007 р., тобто майже у 125 разів.

Зростання валових страхових виплат незначне, хоча в абсолютних показниках можемо констатувати, що вони збільшились з 129,2 млн. грн.. у 1997 р. до 4212,97 млн. грн. у 2007 р.

Відповідно до визначених тенденцій протягом 1994-2004 рр. спостерігалося тенденційне падіння рівня страхових виплат – з 66,2 % у 1994 р. цей показник поступово знижувався до 7,9 % у 2004 р. (рис. 2). Починаючи з 2005 р. на ринку страхових послуг маємо поступове зростання рівня страхових виплат – з 14,7 % у 2005 р. до 23,4 % у 2007 р. (в 1,6 рази у 2007 р. порівняно з 2005 р.). Необхідно зауважити, для порівняння, в економічно розвинутих країнах світу рівень страхових виплат становить від 30 до 70 %. Причинами низького рівня страхових виплат в Україні слугують: непоінформованість власників полісів з питання своїх прав; необґрунтоване завищення страховими компаніями розмірів страхових тарифів; відмова страховиків розробляти й виводити на ринок нові продукти, які мають досить високий ступінь ризику, порівняно з уже наявними; низький розвиток класичного страхування; невиконання окремими страховиками взятих зобов'язань перед страхувальниками.

Загалом низький рівень страхових виплат негативно впливає на імідж вітчизняних страхових компаній, ринку загалом, адже посилює недовіру з боку страхувальника, і над цією проблемою варто працювати усім суб'єктам ринку.

 

 

Рис. 2. Динаміка збирання страхових платежів, проведених страхових відшкодувань та рівня страхових виплат в Україні у 1994-2007 рр. [3]

Здійснене дослідження українського страхового ринку засвідчило що, під впливом розвитку ринкових відносин змінюється характер страхової діяльності, що проявляється в появі нових і розвитку різних видів страхування, збільшенні кількості стабільно функціонуючих страхових компаній; існує тенденція до прискореного процесу самоорганізації вітчизняного страхового бізнесу.

Водночас нинішній рівень розвитку страхування є неприпустимо низьким для ринкових умов господарювання; триває тенденція концентрації страхового капіталу і поділу ринку страхових послуг; вітчизняні страхові компанії характеризуються досі ще низькою фінансовою місткістю; інституціональному середовищу вітчизняного страхового ринку притаманна нерозвиненість традицій.

Список використаних джерел

1.     Слєсарук С. Відчуття страху // Контракти – 2008. – № 12. –С. 23-27.

2.     [Електрон. ресурс]. – http://www.dfp.dov.ua – Держкомфінпослуг.