Сніжко С. 

Керівник: Пентелейчук О.В.

Буковинська державна фінансова академія,Україна

Особливості розвитку малого підприємства в Україні

 

    У структурі сучасної трансформаційної економіки співіснують та органічно взаємодоповнюються мале, середнє та велике підприємництво. Але на відміну від двох останніх, мале підприємництво є вихідним, найбільш численним, а тому і найбільш поширеним сектором еко­номіки.

     На сьогоднішній день дана тема є дуже актуальною, оскільки особливе місце в економічній системі держави і в житті суспільства відводиться саме малому підприємству. Це зумовлено тим, що воно є одним з провідних секторів ринкової економіки і значною мірою впливає на зайнятість, темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику внутрішнього валового продукту, структурну перебудову економіки, характеризується швидкою окупністю витрат.

     Значним є науковий доробок українських вчених, які багато в чому сприяли розвитку малого бізнесу України. Це, насамперед, Т.А. Говорушко, Е.П. Милявська, Л.І. Воротіна, В.Є. Воротін, Л.А. Мартинюк, Т.В. Черняк, Н.А. Малиш та ін. [3].

     Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємства» суб’єктами малого підприємства є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, та юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 50.000.000 євро [1].

     Суть та значення малого бізнесу полягають у тому, що він:

·                   є про­відним сектором ринкової економіки;

·                   становить основу дрібно­товарного виробництва;

·                   є незалежне (самостійне) управління;

·                   визначає темпи економічного розвитку, струк­туру та якісну          характеристику ВВП;

·                   здійснює структурну перебу­дову економіки, швидку окупність витрат, свободу ринкового вибо­ру;

·                   забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послуга­ми повсякденного попиту, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця;

·                   має високу мобільність, раціональні форми управління;

·                   фор­мує новий соціальний прошарок підприємців - власників;

·                   сприяє по­слабленню монополізму, розвитку конкуренції [3].

     Як будь-яке утворення мале підприємство має свої недоліки, до них відносять:

1.      труднощі в залученні великих капіталів;

2.      не завжди є рівний доступ до ресурсів;

3.      необмежена відповідальність за боргові зобов’язання;

4.      недостатня ефективність менеджменту;

5.      невизначеність перспективи [2].

     За останні три роки склалась недосить втішна загальна картина прибутків малих підприємств в Україні, ми бачимо що в 2008 році підприємства отримали збитки, притому що у відсотках щодо підприємств які отримали прибутки в цьому році то вони становлять 62,7% коли питома вага збиткових підприємств лиш 37,3%. З цього можна зробити висновок, що підприємство понесло надзвичайно великі збитки, а ті підприємства які все ж змогли втриматись прибутковими мали настільки мізерні прибутки, що їх питома вага не змогла переважити на збитками. В попередніх роках, ми бачимо кращу ситуацію, тому можемо зробити висновок що різке погіршення в 2008 році було спричинено кризою. Дані наведено в таблиці 1, фінансові результати діяльності малих підприємств в Україні 2006-2008 роки.

 

Таблиця 1[3]

Фінансові результати діяльності малих підприємств в Україні 2006-2008 роки.

млн. грн.

 

 

роки

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

підприємства які одержали прибуток

Підприємства які одержали збиток

у % до загальної кількості під-в

фінансовий результат

у % до загальної кількості під-в

фінансовий результат

2008

-37482,2

62,7

32018,9

37,3

69501,1

2007

5699,1

67,2

25561,8

32,8

19862,2

2006

5187,1

66,3

19024,3

33,7

13837,2

 

     Відсутність інформації про стан розвитку малого підприємства, в 2009 році та початку 2010, свідчить про недосконалість розвитку державної системи статистичної інформації, про недостатнє інформування підприємців [3].

     Аналіз стану малого підприємництва в Україні свідчить про те, що останнім часом відбуваються суттєві зрушення у розвитку цього сектора ринкової економіки.

     Разом з тим, головними причинами гальмування розвитку малого підприємництва в Україні є:

·        неймовірно важкий тягар оподаткування; 

·        відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу, як і підприємництва в цілому;

·        обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових ресурсів;

·        недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення, недосконалість системи навчання та перепідготовки кадрів для підприємницької діяльності тощо [4].

До основних макроекономічних чинників, які впливають на розвиток малого підприємництва, слід віднести передусім такі:

·        обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку у зв’язку з браком вільних фінансових коштів підприємств та зниженням реальних доходів населення;

·        вкрай незначну інвестиційну активність, відсутність переливу коштів з фінансового в реальний сектор економіки, обмеженість (або відсутність) кредитів [2].

Разом з тим, малий бізнес в Україні має певні риси, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме:

·        низький рівень технічної озброєності при значному інноваційному потенціалі;

·        низький управлінський рівень, бракує знань, досвіду та культури ринкових відносин;

·        прагнення до максимальної самостійності (більшість зарубіжних малих підприємств працює за умов франчайзинга, субпідряду тощо, а у нас це відсутнє);

·        поєднання в межах одного малого підприємства декількох видів діяльності, неможливість в більшості випадків орієнтуватися на однопродуктову модель розвитку;

·        відсутність системи самоорганізації та недостатня інфраструктура підтримки малого підприємництва;

·        відсутність повної і вірогідної інформації про стан та кон’юнктуру ринку, низький рівень консультаційних послуг та спеціальних освітніх програм;

·        практична відсутність державної фінансово-кредитної підтримки;

·        недовіра західних партнерів та негативне психологічне ставлення населення до підприємців [4].

     Не слід забувати про те, що сьогодні потенціал малого підприємництва використовується не в повному обсязі. Адже це ключове джерело робочих місць та сприятливий ґрунт для бізнес-ідей. Сьогодні кожен другий працюючий українець займається саме підприємництвом [2].

    Отже, першочерговими кроками на шляху розвитку та стабілізації українського малого бізнесу мають стати, по-перше, прийняття нового Податкового кодексу (істотне скорочення кількості податків та зменшення податкового навантаження), по-друге, надійний захист приватної та інтелектуальної власності, по-третє, встановлення відповідальності для  посадових осіб державних органів влади за їх неправомірні дії, спрямовані на негативний вплив на бізнес, по-четверте, об'єднання всіх соціальних внесків в єдиний загальнообов'язковий, і нарешті, запровадження приватних пенсійних фондів на противагу державного.

    Саме здійснення цих заходів призведе не лише до покращення становища та розвитку малого бізнесу в Україні, а й стане невід'ємною часткою  антикризової політики, що забезпечить Україні швидкий, дієвий та позитивний результат в усіх сферах економіки.

 

 

 

Література:

1.     Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000р. №2063-IІІ

2.    Буряк П.Ю., Маринець В.П. "Податкове стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні"// Фінанси України. – 1999р. - №6. с.95 - 98

3.    Дуб Л. "Питання розвитку малого бізнесу в Україні"//Вісник економічного розвитку України. - 2008. - №1. - с. 10 - 16.

4. Мале підприємництво України: процес розвитку / Бей О., Береславський С., Биковець В., Білоус Г., Богатирьов І. - К.: Інститут конкурентного суспільства, 2001. - 253 с.