Економічні науки/ 3. Фінансові відносини

Потеряйло І. Ю., к.е.н.

Київський національний торговельно-економічний університет

Оцінка результативності бюджетних видатків в умовах застосування програмно-цільового методу

Застосування програмно-цільового методу (ПЦМ) у вітчизняній бюджетному процесі зумовлює необхідність здійснення оцінки результативності видатків бюджету. Сьогодні однією з проблем формування державного і місцевих бюджетів в Україні залишається обмеженість фінансових ресурсів, що не забезпечує повною мірою виконання завдань, функцій та повноважень органів державної влади. Запровадження ПЦМ покликано забезпечити вибір найоптимальніших шляхів використання бюджетних коштів за умов їх обмеженості. Оскільки при застосуванні ПЦМ видаткова частина бюджету формується у вигляді бюджетних програм, то об'єктом підвищеної уваги стає їх результативність.

Результативність є ступенем, за якого досягаються цілі (завдання, результати) організації [1, с. 411]. При застосуванні ПЦМ йдеться про отримання конкретних результатів, що є наслідком здійснених видатків. Тому початковим пунктом є не минулі видатки, а ступінь досягнення поставлених цілей, під які і плануються видатки, як наступний етап виконання програми з визначеним результатом. Виходячи з цього, результативність бюджетної програми слід розглядати як ступінь досягнення її цілей, який визначається за допомогою ряду показників у відповідності до обраних критеріїв.

Сьогодні в Україні за умов застосування ПЦМ результативність бюджетних програм визначається за допомогою наступних показників: витрат, продукту, ефективності та якості. Як додаткові можуть використовуватися показник робочого навантаження та показник корисності.

Показники витрат та продукту найпростіше піддаються обчисленню, оскільки інформація про витрати та продукт є доступною. Проте використання лише показника продукту не дає комплексного уявлення про результативність бюджетної програми, тому для чіткого бачення отриманих результатів визначають показники ефективності та якості.

Дослідження питання результативності бюджетних програм потребує розгляду вимог, у відповідності до яких формулюються показники результативності. Множинність та суперечливість цілей з самого початку визначає специфіку сукупності критеріїв. Недотримання критеріальної бази показників результативності безпосередньо впливає на дієвість ПЦМ. Сьогодні в Україні чітко не визначено вимоги, яким мають відповідати показники результативності. Натомість у міжнародній практиці широко застосовується так зване "правило SMART", яким передбачається, що показники результативності мають бути:

S – "specific" (чітко визначені);

M – "measurable" (вимірні);

A – "achievable" (досяжні);

R – "relevant and realistic" (значущі і реалістичні);

T – "time-bound" (прив'язані за часом) [2, с. 11].

Окрім вимог, визначених "правилом SMART", показники результативності бюджетних програм мають забезпечувати:

- адекватне відображення мети програми і пріоритетів розвитку;

- можливість порівняння результатів у динаміці за роками;

- однозначність інтерпретації;

- відкритість інформації, оскільки прозорість соціально-економічних процесів є однією з вирішальних умов для залучення інвесторів, ефективного використання ресурсів, довіри споживачів суспільних послуг до владних структур.

Показники результативності виступають підґрунтям для проведення оцінки програм. Порівнюючи наявні дані показників результативності з даними за минулі періоди, можна чітко відслідкувати тенденції розвитку та відхилення від планових показників. Використання такого інструменту оцінки програм сприяє відходу від практики фінансування за принципом утримання бюджетних установ, аналізу структури бюджетних видатків, а також розвитку принципу фінансування згідно зі стратегічним планом та пріоритетними напрямами.

Ефективність використання бюджетних коштів безпосередньо пов'язана з питаннями ефективності бюджетних програм та ефективності політики загалом, які знаходяться в центрі уваги як урядів окремих країн, так і світових організацій. Так, сфера управління ефективністю по методиці ОЕСР [3] характеризується наступним: ступінь використання простих і однозначних показників, формування системи показників; ступінь використання методів опосередкованої оцінки якісних і кількісних показників; ступінь використання оцінки дій, процесів; визначення пріоритетних областей вимірювання.

Крім того, для оцінки ефективності реалізації конкретної програми можуть застосовуватися методи інвестиційного аналізу. При цьому використовуються поняття "чиста приведена вартість" (різниця між приведеними до певного моменту часу результатами і витратами), "внутрішня норма рентабельності" (ставка дисконтування, при якій досягається нульова чиста приведена вартість), "аналіз окупності, чутливості програм до яких-небудь змін". Проте, на нашу думку, застосування методів інвестиційного аналізу можливе лише при оцінці бюджетних програм в реальному секторі економіки. При цьому методика розрахунку ефективності за допомогою інвестиційного аналізу на сьогодні розроблена і досить широко використовується, а питання визначення ефективності соціальної сфери залишаються невирішеними.

ЛІТЕРАТУРА

1. Павлюк К.В. Бюджет і бюджетний процес в умовах транзитивної економіки України: [монографія] / К.В.Павлюк. – К.: НДФІ, 2006. – 584 с.

2. Трофимова И.Н. Муниципальное управление: ориентация на результат / И.Н.Трофимова // Государственная власть и местное самоуправление. – 2006. – № 12. – С. 11–15.

3. In Search Of Results: Performance Management Practices. OECD, 1997.