Економічні науки/6. Маркетинг та менеджмент

Кордубайло Г.В. Науковий керівник: Шапран О.Є.

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна

РЕАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

В цивілізованому світі людина постійно потребує захисту своїх життєво важливих екологічних інтересів, насамперед, її прав на чисте, здорове, сприятливе для життя середовище. У цьому напрямі передові країни Заходу за останні десятиріччя досягли помітних успіхів. Однією із головних причин цих позитивних зрушень було впровадження ефективної системи екологічного управління та екологічного менеджменту в умовах ринкової економіки [1].

Екологічний менеджмент створювався в передових країнах з ринковою економікою для досягнення паритету між економічними інтересами виробника та еколого-соціальними потребами суспільства. З самого початку екологічний менеджмент замислювався як екологічно обґрунтована система ринкового управління навколишнім середовищем, яка повинна була стати новим концептуальним підходом до виробничої діяльності.

Найбільш чітке та ємкісне визначення суті екологічного менеджменту, сформулювали вчені Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М. Білявский Г.О. та ін., які стверджують, що екологічний менеджмент – це ринково зорієнтована складова загальної системи управління підприємством, що має за мету досягнення екологічної вигоди або прибутку із застосування ринкових механізмів [2].

Таким чином, можна виділити наступні основні ознаки екологічного менеджменту: він є системою ринкового управління довкіллям; виступає в якості складової загальної системи екологічного управління; його дія обмежується на територіальному ієрархічному рівні в рамках регіону, підприємств в сферах з ринковими відносинами, насамперед, виробничій.

Виходячи з цього, підприємство є найважливішим об’єктом екологічного управління. Незалежно від типу та характеру виробництва підприємство виступає в якості опосередкованого елементу, що визначає структурний зв’язок між ним і навколишнім природним середовищем. Підприємство є першим та найважливішим елементом, що впливає на забруднення та деградацію довкілля у господарчій діяльності людини [1].

В таблиці 1 наведено деякі практичні аспекти процесу реалізації екологічного менеджменту в рамках компанії.

Таблиця 1

Практичні заходи з екології на підприємстві [3]

Елемент	Характеристика систем менеджменту
1	2
Підтримка й участь вищого керівництва	· участь, керівництво та лідерство менеджерів вищого рівня; · увага керівника до провідних програм; · адекватне фінансування екологічних програм і прихильність до їхніх принципів.
Інформаційний менеджмент і комунікації	· формулювання корпоративної екологічної політики; · цілі політики корпорації перетворюються в активні діючі процедури; · комунікації та зміцнення прихильності ідеям екології; · система інформаційного менеджменту; · систематичний зворотний зв’язок/навчання
Регулювання знань і відстеження досвіду	· поінформованість про усі види державних законодавчо установлених вимог; · систематичний підхід до спостереження за змінами у вимогах законодавства; · вплив законодавства на постійно зростаючі вимоги;
Інтеграція екологічного менеджменту в бізнес-операції	· розгляд проблем навколишнього середовища в бізнес-стратегіях та в інвестиційній політиці; · розгляд екології і навколишнього середовища при аналізі ринкового ціноутворення; · аналіз витрат, обумовлених спеціальними діями з захисту навколишнього середовища, з точки зору конкурентоздатності фірми
Організаційні засоби зв’язку, що сприяють зростанню екологічної ефективності	· організаційна структура, що підтримує ефективні комунікації і відповідає потребам і внутрішній культурі компанії; · чітко визначені екологічні ролі та відповідальність; · сильні вертикальні та горизонтальні зв’язки, засновані на підзвітності, які доповнюються загальною системою екологічних повноважень

Продовження табл. 1

1	2
Поінформованість і навчання співробітників	· встановлення прав власності на екологічні програми, зв’язок досягненнь з оцінкою характеристик діяльності; · застосування спеціального навчання для сприйняття співробітниками екологічної етики; · зосередження уваги на навчанні запобіганню нещасних випадків
Оцінка ризику і керівництво ним	· аудит здатності компанії відповідати екологічним вимогам; · оцінка загального стану, безпеки й екологічних ризиків сировини, виробничих операцій та продукту; · оцінка достатності екологічних виплат за трансферти майна

Таким чином, стратегією сучасного підприємства є досягнення необхідних темпів економічного розвитку, зростання обсягів виробництва, одержання прибутку в умовах жорсткої конкурентної боротьби на зовнішніх та внутрішніх ринках. Одним із дійсно очікуваних ризиків, що можуть заважати вирішенню цих стратегічних завдань є загроза понаднормативного забруднення довкілля в результаті виробничої діяльності підприємства.

У зв’язку з цим, екологічний менеджмент повинен стати мистецтвом прийняття ефективних управлінських рішень з метою поліпшення природоохоронної діяльності підприємства, запобігання загрози для довкілля на шляху вирішення його стратегічних завдань.

Література:

1. Латишева О.В. Стан та напрями розвитку екологічного управління і екологічного менеджменту на підприємствах // Культура народов Причерноморья. – 2006. – №80. – С.86-89.

2. Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Білявський Г.О. та ін. Екологічне управління. Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.

3. Маркетинг./ Под ред. М. Бейкера. – СПб.: Питер, 2002. – 1200 с.