Курилишин О. В., Підгірна В. Н.

Буковинська Державна Фінансова Академія

Залежність конкурентоспроможності національної економіки від інтеграційних процесів.

На сучасному етапі розвитку світової економічної системи здійснюється посилення взаємозв’язку національних економік, зближення внутрішніх ринків у єдиний світо господарський ринок. Проміжним етапом цього процесу є формування регіональних інтеграційних об’єднань національних економік. На цьому етапі перебуває і Україна.

Актуальність проблеми полягає в тому, що розвиток інтеграційних процесів в Україні базується на її зовнішньоторговельних зв’язках, які за часів становлення незалежності поступово посилюються на Західну Європу та інші країни світу. На сьогодні торговельно-економічні зв’язки здійснюються більше як із 150 країнами в різних регіонах земної кулі, з неоднаковими масштабами та ефективністю. При цьому спостерігається різна конкурентоспроможність продукції України на різних ринках і відповідно до цього створюються різні передумови для розвитку інтеграційних процесів. Зовнішньоекономічні зв’язки України в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та засобом інтенсифікації економіки.

Мета роботи – розгляд та аналіз впливу участі України в регіональних інтеграційних процесах на підвищення конкурентоспроможності економіки.

Основними напрямками зовнішньоекономічної та інтеграційної діяльності України є:

1. Азіатський вектор (АРЕС, Індія).

2. Східноєвропейський вектор (СНД, Чорноморське товариство).

3. Західноєвропейський вектор (ЄС).

4. Африканський вектор ( «Велика африканська п’ятірка»).

5. Американський вектор (США, Латинська Америка).

Основні конкурентні порівняльні переваги економіки України на конкурентному рівні визначають: природно-сировинна база; за коефіцієнтом транзитності Україна займає перше місце в Європі; знання і навіть спільність історичних, культурних, соціальних та економічних особливостей розвитку країн регіону. Розглянуті конкурентні переваги дають змогу стверджувати, що відповідно до концепції М. Портера, на стадії «конкурентного розвитку» Україна в переважні частині своєї продукції знаходиться на «Ф - стадії», зумовлені природним фактором. Підвищення конкурентоспроможності України вимагає переходу до двох наступних стадій конкурентного розвитку – зумовленій капіталовкладення та інноваціями.

Зіставляючи стадії конкурентного розвитку України з її можливостями інтегрування на регіональному рівні, виявлено що країна може проходити такі стадії: зону вільної торгівлі, митний союз, загальний ринок, економічний і валютний ринок.

Відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво, яка регулює відносини України з країнами ЄС, передбачено створення зони вільної торгівлі. На сьогодні співпраця України з ЄС визначена не лише Угодою про партнерство та співробітництво, але й концепцією сусідства – Декларацією Європейської комісії «Ширша Європа – сусідство: нові рамки зі східними та південними сусідами». В найближчі три роки має бути підготована угода про вільну торгівлю та надання Україні статусу асоційованого члена.

Питома вага експорту та імпорту товарів України до ЄС у всьому обсязі експорту та імпорту постійно зростає, тобто значення торговельних зв’язків із країнами ЄС зростає.

Основу експорту України до країн ЄС становить сировина і продукція важкої промисловості з незначним обсягом доданої вартості, а імпорту навпаки. Встановленню зони вільної торгівлі сприятиме внутрішньогалузева основа торговельно-економічних зв’язків України з країнами ЄС і посилення надходжень прямих іноземних інвестицій в її економіку. Це дасть змогу підвищити конкурентоспроможність економіки України шляхом переходу до «К - стадії» конкурентного розвитку. Виходячи з того, що з країн – сусідів ЄС тільки для України визначив пріоритетні високотехнологічні галузі об’єктом потенційної співпраці, одночасно з переходом до « К – стадії » конкурентного розвитку буде відбуватися і перехід до інноваційної стадії конкурентного розвитку. Таким чином, посилення конкурентних зв’язків між Україною та країнами ЄС шляхом установлення між ними зони вільної торгівлі як першої стадії регіональної інтеграції безперечно буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності української економіки і може призвести до становлення Митного союзу.

Реалізація існуючих та формування додаткових конкурентних переваг економіки України сприятиме і участь в СЕП. Цьому сприятиме участь у функціонуванні регіональних об’єднань ОЧЕС, ГУАМ. ОЧЕС для України може розглядатись як певний полігон випробування бігравітаційної моделі її інтеграції, тому що до її складу входять члени ЄС, Туреччина, а також Російська Федерація.

Отже, проблема підвищення конкурентоспроможності економіки в умовах приєднання в стратегічні перспективі України до ЄС повинна вирішуватися шляхом здійснення політики багатовекторної, різношвидкісної і різнорівневої інтеграції як на макро - , так і на макрорівнях, виходячи з наявних і створюваних додаткових конкурентних переваг. Основу цієї політики має становити бігравітаційна модель, яка дає змогу використати певні позитивні сторони євразійського вектора інтеграції при збережені та домінуванні європейського вектора, який у довгострокові перспективі має забезпечити досягнення Україною своєї стратегічної мети - вступу до ЄС.

Література:

1. Зовнішня торгівля України 2009: Стат. зб. – К.: Держкомстат України. – 2009. – С. 11, 22.

2. Філіпенко А. С. Економічний розвиток сучасної цивілізації: Навч. Посіб. – 3-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання України, 2008. – 316 с.

3. Радзієвська С. О. Участь України в регіональних інтеграційних пресах і її вплив на підвищення конкурентоспроможності національної економіки // Зовнішня торгівля: право та економіка. - №1 –2009 р. – С. 49-55.