Экономические науки/ 5.Управление трудовыми ресурсами

Головня О.М., Лисак Ю.Д.

Вінницький національний аграрний університет

Особливості трудової міграції в Україні

 

Упродовж усієї історії людства трудова міграція, або міграція робочої сили, відігравала значну роль у суспільному розвитку. Однак сьогодні вона ввійшла в якісно новий етап свого становлення. Міжнародна міграція стала одним з головних чинників соціально-економічних трансформацій і розвитку всіх регіонів. В зв’язку з цим виникає потреба у дослідженні особливостей трудової міграції в Україні.

Вагомий внесок у розробку теорії і практики міжнародної трудової міграції, нормативно-правових аспектів регулювання міграції зробили такі вітчизняні вчені: Гнибіденко І.М., Гриневич С.С., Заклекта О.В., Кравченко А.Л., Малиновська О.А., Рєліна І.Є. та багато інших.

Сучасна міжнародна трудова міграція є багатогранним явищем у економіці України, що впливає на процес розвитку людства. З розвитком господарства трудова міграція охопила всі континенти і справді набула глобального характеру та нових рис. [4]

Міжнародна міграція робочої сили ґрунтується на можливостях, умовах і прагненні працездатного економічно активного населення працювати у будь-якому регіоні, країнах світового співтовариства з метою задоволення своїх життєвих потреб. [1]

Основними причинами, які зумовлюють міжнародну міграцію робочої сили в Україні є:

-         незадовільні економічні умови життя працездатного населення;

-         стабільний порівняно високий рівень зарплати в основних імміграційних центрах;

-         порівняно вищий технічний рівень умов праці в країнах імміграції;

-         соціальні умови для більш повної реалізації своїх можливостей в країнах імміграції;

-         природні катаклізми в країнах еміграції і вищий рівень охорони навколишнього середовища в країнах імміграції;

-         політичні, релігійні, військові, національні, культурні причини. [3]

Мета міждержавного переміщення трудового потенціалу - прагнення до поліпшення матеріального стану - залишається незмінною, як правило, в тривалій історичній перспективі. Щодо форм міграційних процесів, то вони змінюються залежно від багатьох обставин. Найзагальнішими є постійна і тимчасова форми міграції. Сучасна міграція набула тимчасового характеру: мігранти здебільшого мають намір по закінченні певного строку повернутися на батьківщину.[1]

В 2009 році міждержавна міграція в Україні мала такий вигляд: прибуло – 38567 осіб, вибуло – 46182 осіб. Найбільше прибуло у Донецьку область (5525 осіб), найменше - у За­карпатську область (218 осіб). Найбільше вибуло з Донецької області (6384 особи), найменше - з Тернопільської області (544 особи). [5]

Нині Україна на європейському ринку праці переважно виступає як держава-експортер робочої сили, хоча відмічається тенденція до зростання числа іноземних громадян, які працюють в Україні. Як стверджують окремі науковці, чисельність останніх приблизно в 10 разів менша ніж українців, які працюють за кордоном. [2]

У цілому можна говорити про те, що розвиток в Україні міжнародної міграції робочої сили, яка призводить до значного відпливу трудового потенціалу несприятливо впливає на розвиток трудового потенціалу нашої країни.

Слід також зазначити, що трудова міграція поступово займає все вагоміше місце у системі пріоритетів українських громадян та стає для багатьох із них основним видом заняття, а не доповненням до постійної роботи. За всієї різноманітності дій і вчинків вітчизняних громадян у сфері трудової міграції за межі України виділяються найпоширеніші моделі їхнього здійснення: від нетривалих разових декілька разів на рік поїздок до довгострокових. Крім того, сільське населення надає перевагу тривалим трудовим поїздкам,  тоді як міське, - так званим «човниковим». Виділяють два великі потоки трудових мігрантів: до Росії (біля 2 млн. чол.) та Польщі (близько 1 млн. чол.) [3].

Зазначимо, що у трудових міграціях беруть участь переважно люди молодого та середнього віку із високим рівнем освіти і професійної підготовки, відплив яких, завдасть Україні значних втрат кваліфікованих кадрів та погіршить професійну структуру працездатного населення.[2]

Отже, міграція робочої сили України є складним і масштабним явищем, яке охопило весь світ та викликає неоднозначні результати: ліквідуючи дефіцит робочої сили в деяких регіонах, вона загострює конкуренцію на ринку праці.

 

Використана література:

1. Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення// Економіка України – 2008. - № 4.- с. 19-21.

2. Гринкевич  С.С. Міжнародна міграція робочої сили та її розвиток в Україні // Вісник ХНТУ – 2009. - №1. – с.12-14.

3. Заклекта О.А. Трудова міграція як умова розвитку міжнародного ринку праці // Вісник КНТЕУ – 2008. - №4. – С. 9-13.

4. Рєліна І.Є. Масштаби, форми та напрямки сучасних міграційних процесів // Науковий вісник. – 2009. - №2. – с. 14-17.

5. Статистичний щорічник України за 2009 рік // Держкомстат України – К: Видавництво «Консультант», - 2010. – с. 156