Экономика / Экономика предприятия

Молочний В.В.

Харківський національний економічний університет, Україна

Особливості формування та залучення активів

малого підприємства

Сучасний етап процесу розвитку економіки України багато в чому залежить від ефективного функціонування сектору малого підприємництва. Останній є значним важелем розвитку конкурентоспроможного внутрішнього ринку, активізації інноваційних процесів, вирішення питань зайнятості населення. Звідси завдання забезпечення ефективного управління діяльністю малих підприємств є нагальним на сьогоднішній час. Певним етапом на шляху його розв’язання є успішність проведення політики з ефективного управління активами такого підприємства. У науковій літературі представлені різні аспекти процесу управління активами підприємства. Серед сучасних науковців економістів саме питанням дослідження особливостей управління активами малих підприємств присвячені роботи Л. Буряка, В. Подсолоного, В. Статишен тощо. Однак, різні підходи авторів щодо останнього не формує єдиного бачення сутності цієї категорії, що унеможливлює створення дієвого механізму ефективного формування та залучення активів малого підприємства.

Метою даної роботи є, по-перше, - уточнення категорії «активи малого підприємства», по-друге – визначення особливостей їх формування та залучення. Реалізація першої частини поставленої мети може бути досягнута за рахунок здійснення синтетичного аналізу даної категорії. Проведення останнього обумовлено наявністю різноманітних підходів авторів до визначення сутності категорії "активи" та недосконалістю законодавчо-нормативної бази щодо регулювання діяльності малих підприємств у межах визначення критеріїв їх формування і функціонування. Згідно з П(С)БО 2 “Баланс", п. 4 активи являють собою ресурси, контрольовані підприємством, використання яких призводять до збільшення економічних вигод у майбутньому [1]. У економічному електронному словнику активи підприємства розглядаються як власність юридичної особи (підприємства), що має грошову вартість [2]. Однак, дані визначення є дещо обмеженими, оскільки не розкривають повного переліку активів підприємства. Останнє визначення зовсім не корелює із сутністю поняття активів малого підприємства, оскільки розуміються лише активи підприємства – юридичної особи, виключаючи фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності.

Найбільш ширше та повне визначення поняття активів підприємства знаходимо в економічній енциклопедії під редакцією С. Мочарного. Автор активи (матеріальні, нематеріальні, фінансові) визначає як сукупність майна, інтелектуальної власності, грошових коштів, що належать підприємству, в які вкладено засоби власників, і від використання яких очікується прибуток [3]. Таке визначення вміщує перелік активів підприємства, що повністю розкриває їх сутність, завдання формування та використання. 
Аналіз досліджень [4] з приводу визначення сутності поняття малого підприємства дозволяє визначати останній як суб’єкт підприємницької діяльності (фізична або юридична особа, будь-якої форми власності), яка здійснюється на власний ризик з метою отримання прибутку. Таки чином, визначення сутності поняття активів малого підприємства можна представити як сукупність майна, інтелектуальної власності, грошових коштів, що належать суб’єкту підприємницької діяльності (фізичний або юридичний особі, будь-якої форми власності), в які вкладено засоби власників, і від використання яких очікується прибуток. За даним визначенням можна стверджувати про певні особливості формування та залучення останніх, а відповідно і механізми управління ними.
Перш за все слід відзначити, що процес формування структури активів, які поділяються на необоротні та поточні, має базуватися на наступних принципах: обсяг і структура активів формуються виходячи з майбутніх перспектив малого підприємства, повинні відповідати потребам виробництва і збутовим потребам останнього; склад активів повинен забезпечувати бажану ефективність роботи підприємства; активи повинні збільшувати швидкість обігу; необхідно вибирати найбільш сучасні і прогресивні види активів. 
У свою чергу, джерела фінансування діяльності малого підприємства можуть бути самі різні, але вони також мають певні особливості щодо специфіки організації та функціонування його діяльності: статутний додатковий капітал, прибуток, амортизаційні відрахування, кредити і позики. Так прибуток малого підприємства може бути використаний для формування різних його спеціальних фондів. Щодо амортизаційних відрахувань, які разом із прибутком можуть бути використані для розширеного відтворення на відміну від великого підприємства мале підприємства має можливість прискорити цей процес відповідно до чинного законодавства, застосувавши механізм прискореної амортизації. Чистий прибуток разом з амортизаційними відрахуваннями становить чистий дохід малого підприємства. Зовнішні джерела фінансування підприємства, такі як кредити та позики для малих підприємств є дещо важчими у напрямку їх залучення, дуже складно отримати кредит у банку або розмістити випуск емісійних цінних паперів. Але для малих підприємств за підтримки держави і громадських організацій працює система допомоги, за якою можна отримати пільговий кредит, оформити лізинг або венчурне фінансування. Також малі підприємства активно використовують у своїй діяльності кошти власників бізнесу, а також їх знайомих і рідних. 

Таким чином, виходячи з сутності визначення поняття активів малого підприємства та особливостей їх формування та залучення ефективний механізм управління останніми має ґрунтуватися на принципах самозабезпеченості, саморизикованості, самоокупності та спрямованості на отримання максимального прибутку.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 Баланс : Затв. наказом МФУ від 31.03.99 № 87.// 2. Бібліотека онлайн: Економіка, економіка підприємств // readbookz.com/book/124/3363.html 3. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т. 1 / Ред.С. В. Мочерний– К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 864 с. 4. Ткаченко С.О. Суб’єкт малого бізнесу як складова фінансової системи держави // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна № 851, 2009 - С. 181 - 185