Экономические науки/7Учет и аудит

Яковишина Н. А., Сікальська О. Л.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національно-торговельного університету

Облік та контроль видатків по оплаті праці в бюджетних установах

Питання організації заробітної плати і формування її рівня складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо охоплюють нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу. Будь-які зміни, що стосуються оплати праці, прямо чи опосередковано впливають на доходи всіх членів суспільства, а також на найважливіші макроекономічні показники. Тому в жодній країні світу питання регулювання оплати праці не залишені лише на розсуд ринкових сил, хоча методи, сфера, масштаби державного втручання в ці процеси в кожній країні різні.

Механізм регулювання заробітної плати складається з таких елементів:

а) ринкового регулювання;

б) державного регулювання;

в) колективно-договірного регулювання через укладання генеральної, галузевих, регіональних угод; колективних договорів на рівні підприємств; трудових договорів з найманими працівниками;

г) механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпосередньо на підприємстві (у структурному підрозділі) з використанням таких елементів, як тарифна система або безтарифна модель, нормування праці, форми і системи оплати праці та преміювання.

Бюджетні організації – це організації, які створені органами місцевого самоврядування, діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів. Бухгалтерський облік в бюджетних установах ведеться методом подвійного запису за певною формою.

Це означає, що кожна господарська операція реєструється в облікових регістрах на дебеті одного і па кредиті іншого рахунку в однакових розмірах.

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (від 16.07.1999 р.) установа сама обирає форму бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей своєї діяльності, техніки і технології обробки облікових даних.

Як загальна економічна категорія заробітна плата – це грошовий вираз вартості та ціни робочої сили. Більш прикладне формулювання викладено у ст. 1. Закону України “Про оплату праці”: Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує робітнику за виконану ним роботу.

В бюджетних установах фінансування виплат по заробітній платі здійснюється за окремою статтею, яка відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України” є захищеною. Це означає, що виплати по заробітній платі здійснюються першочергово разом з перерахуванням до фондів обов’язкових платежів.

Правильність обліку доходів і витрат бюджету забезпечується єдністю системи бюджетного обліку, в основу якої покладено бюджетну класифікацію, введену в дію Постановою ВРУ «Про структуру бюджетної класифікації України» під 12.07.1996 р. № 327-ВР з 1 січня 1998 р., а також наказу МФУ «Про запровадження нової бюджетної класифікації» від 13.12.1997 р. № 265 зі змінами і доповненнями. Значна увага бюджетній класифікації приділяється у Бюджетному кодексі України.

Бюджетна класифікація передбачає окремо класифікацію доходів бюджету і окремо — класифікацію витрат бюджетних коштів. Відповідно до статей 8—12

Бюджетного кодексу складовими бюджетної класифікації є:

— класифікація доходів бюджету;

— класифікація видатків бюджету;

— класифікація фінансування бюджету;

— класифікація боргу

Економічна класифікація видатків бюджету багаторівнева і являє собою розмежування видатків за економічними ознаками. Під видатками розуміють

державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки можуть передбачатися або на поточні потреби (код 1000), або для здійснення капітальних витрат (код 2000). Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними. Стаття «Оплата праці працівників бюджетних установ» (код 1110) включає оплату праці в грошовій формі всіх працівників бюджетних установ за посадовими окладами, ставками або розцінками, а також річні доплати до цих ставок (за ранг, стаж, вислугу років, науковий ступінь, надурочні години і т. ін.). Видатки за цим кодом мають досить значну питому вагу в кошторисі бюджетної установи і є захищеною бюджетною статтею.

До статті «Нарахування на заробітну плату» (код 1120) належать збори на обов'язкове пенсійне страхування та всі види обов'язкового соціального страхування. Це також захищена бюджетом стаття.

Характерною особливістю обліку видатків бюджетних установ є їх поділ на касові та фактичні.

Порядок обліку касових і фактичних видатків регулюється «Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» та «Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ», затвердженими

ДКУ 10.12.1999 р. № 114.

Касові та фактичні видатки відображаються в формі 2 «Звіт про виконання загального фонду кошторису ». Необхідно зауважити, що касові видатки бюджетних установ, які фінансуються через органи Державного казначейства, обліковуються два рази: один раз в органі казначейства (при списанні коштів : реєстраційного рахунка установи) і другий раз — в самій установі (при отриманні виписки органу казначейства з реєстраційного рахунка).

Щодо проведення контролю видатків заробітної плати в бюджетних установах то її схематично можна відобразити у вигляді наступних блок – схем: Перехід до ринкових відносин економіки України, у якій раніше панувала централізована система планування і керування, потребує переробки системи бухгалтерського обліку, звітності, контролю, аналізу, а також придбання фахових навичок і уміння робітників приймати правильні й ефективні управлінські рішення. Особлива увага виділена порядку проведення індексації заробітної плати, і виплати компенсації робітникам утрати частини заробітної плати в зв'язку з затримкою термінів її виплати.

Таким чином, що заробітна плата – це точка перетину інтересів багатьох: підприємства; працівника, податкової, фондів, і є важливою ланкою облікового процесу. У зв’язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов’язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона , як правило, найбільш складна та трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. З метою уникнення помилок в нарахуванні заробітної плати необхідно знати чинне законодавство, яке регулює розрахунки, пов’язані з обліком заробітної плати та відповідну методику розрахунків з оплати праці.

Література:

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (з наступними змінами і доповненнями): Закон України прийнятий Верховною Радою України від 16.07.1999 р.р № 996-XIV.

2. www.rada.gov.ua

3 Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів (з наступними змінами і доповненнями): Наказ Міністерства освіти України від 02.04.1993 р.№ 90.

4. Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (з наступними змінами і доповненнями): Наказ Міністерства освіти України від 11.06.2007 N 471.

5. Навчальний посібник за ред..проф. Бутинця Ф.Ф. Основи бухгалтерського обліку в бюджетних установах, Житомир ЦП «Рута»," 2006 р.-463с

6. Ткаченко М.М. «Бухгалтерський облік та фінансова звітність на підприємствах України» - К.: А.С.К.2002 - 784с.