Економічні  науки. Маркетинг та менеджмент

 

Малишкіна Т.Г.

 

ПВНЗ «Європейський університет»,м. Київ

Системоутворюючі   фактори  маркетингу

         Для пояснення основних властивостей системи: цілісності, структурності, специфіку форми, яким чином неорганізованість переходить в протилежну якість,  використовується  поняття «системоутворюючі фактори». Іншими словами, це все те, що акумулює ресурси для формування системи.

         Так, у філософському значенні яскравим прикладом є визначення першооснови буття, пізніше – у Гегеля та Маркса – це протиріччя, яке породжує істину.

         В економіці, з одного боку, системоутворюючі фактори існують в системі, проявляючи всі її властивості. З іншої сторони, це є відокремлений фактор, який на основі наукових досліджень, сприяє формуванню іншої системи. Визначення його можливе при  активності матерії, тобто повинен бути постійний пошук ефективних рішень.

На нашу думку, доцільно використовувати аналітично - порівняльний метод. П.А.Анохін, використовує вирішальний фактор як результат функціонування системи, оскільки в цьому процесі отримується повноцінність вагомості показника.

         Підприємство як система має мету, рух та розвиток у часі. Маркетинг як підсистема організації виникла спочатку як пошук рішення щодо ефективного збуту продукції, пізніше, з розвитком інструментарію, удосконалила свою діяльність. Щодо особливостей системоутворюючих факторів маркетингу варто зазначити: активність підприємств у пошуку рішень, визначення конкурентних позицій на ринку, відповідність реальній ситуації.

         Модель  визначення системоутворюючих факторів можна представити на рис.1.

 

 

 

Подпись: Реалізація маркетингуПодпись: Вхід у системуПодпись: Вихід  із системи

Рис. 1.  Модель  виявлення   системоутворюючих факторів маркетингу

         Організація як  відкрита система має вхід, через нього відображаються  зміни у зовнішньому середовищі фірми: політичні, макроекономічні, зовнішньоекономічні, демографічні, екологічні та ін. Саме він відображає вплив цих факторів на діяльність підприємства. Особливістю є те, що підприємство не може вплинути чи змінити їх, мова йде про, так звану, некеровану систему.

         На підприємстві під її впливом формується та виділяється із загальної системи ті елементи, на які керівництво не звертало належної уваги, оскільки не було потреби. Зі зміною ситуації: посилення конкуренції, збільшення пропозиції товару над попитом, намагання розширити часовий проміжок існування фірми на ринку, а також масштабу позиції на ньому, утворюється нова підсистема в організації під назвою «маркетинг».

Спочатку існувала як прикладна діяльність, лише з XXстоліття спочатку в західних країнах, зокрема, в Японії, з появою перших супермаркетів, та США, зародження як науки - після виходу в світ наукових праць Ф.Котлера. Реалії життя пояснюють, що проблеми існують не лише в практичній сфері, а й в науковій, теоретичній. Це пояснюється різноманітністю трактувань самого поняття маркетингу, його принципів, функцій.

С.І.Чеботар та О.П.Луцій стверджують, що маркетинг існував спочатку у вигляді операцій, але не визначався як науковий термін [1]. Про торгівельні навички можемо прочитати в записках генуезця Г.Д.Пері, Карла Гунтера Людовіка, Йохана Міхаеля Лойха та І.Х.Веле.

К.Мацусіто,Т.Уотсон, Д.Х’юджерс регулюють визначення маркетингу за допомогою висловів. Наприклад, “маркетинг для фірми, а не фірма для маркетингу “, “Клієнт завжди правий “ та інші.

Константиновська В.К. пояснює за допомогою шести підходів і стверджує, що маркетинг може означати:

- принципи та систему господарювання;- галузь  практичної діяльності;

- наукову нішу;- образ мислення;- процес [2, с.427].

Проаналізувавши вище викладене, варто зазначити, що маркетинг – це система створення та реалізації високоякісного продукту за допомогою процесів прогнозування, планування, організації та контролю з метою задоволення потреб людини шляхом обміну.

Реалізація маркетингу можлива  за допомогою чіткого інструментарію та відповідно до цілей, які наслідує підприємство. Починаючи з семидесятих років  ХХ століття і  донині  концепція «4Р» активно застосовується, але останнім часом спостерігається  тенденція до розширення її елементів. Вони адаптуються до специфіки ведення бізнесу, відповідно комбінуються так, як вимагала ситуація, створена конкурентним середовищем. Вихід із системи символізує ефективність діяльності маркетингу, відповідність до поставлених завдань підприємства.

Література: 1.Маркетинг: підручник, практикум та навчально-методичний комплекс з маркетингу/С.І.Чеботар, Я.С.Ларіна,О.П.Луцій, М.Г.Шевчик, Р.І.Буряк, С.М.Боняр, А.В.Рябчик, О.М.Прус,В.А.Рафальська. – К.: «Наш час», 2007. – 504 с. 2.Маркетинг.Сборник.Пер с англ./ Общ. ред. и предисловие д.э.н. Д.И.Костюхина. – М.: Прогресс,1974.