Сидорчук Оксана Юріївна

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Особливості реалізації структурних трансформацій національної економіки

Механізм реалізації структурної політики держави потребує індивідуального підходу до розробки та реалізації ефективних структурних змін , що залежать від розвитку економіки та стадії економічного циклу, визначаються завданнями економічної політики, політичною ситуацією, історично встановленими стереотипами та традиціями окремої держави, ступенем її інтегрованості в світову економіку.

Світова практика країн з ринковою економікою пропонує ефективний механізм структурної політики держави шляхом впровадження комплексу заходів, представлених системою форм, методів та засобів впливу на національну економіку. Даний механізм реалізується за допомогою промислової, інноваційної, інвестиційної, інституціональної, зовнішньоекономічної, галузевої, фінансової, грошово – кредитної, валютної політики.

Ефективність структурної трансформації економічної системи визначається збалансованістю структури національної економіки, що представлена відтворювальною, соціально-економічною, галузевою, регіональною та зовнішньоекономічною структурами.

Важливою складовою успішної реалізації структурної політики держави є односпрямованість стратегічних і тактичних цілей та системний характер їх реалізації.

Досвід розвинених країн світу показує, що ефективне державне управління структурними змінами потребує впровадження цільових програм державного рівня, які б впливали на чинники формування різних структур національної економіки. Початок використання цільових програм як засобу планування економіки пов`язують з Великою депресією 1929 – 1933 років [1, с. 212]. Сьогодні цільове програмування економіки є достатньо ефективним способом реалізації економічних структурних трансформацій. Наприклад , у Франції розвиток наукомістких галузей та нових технологій базується на впровадженні довго- та середньострокових програм. Однак слід розрізняти звичайні галузеві стратегії та державні ініціативи. Останні являються великими проектами та програмами, а їх об`єктами виступають складні та дорогі технічні системи, в які інвестуються значні фінансові кошти [1, с. 212].

Важливе значення для структурної перебудови держави має співвідношення малого, середнього та великого бізнесу. Світова господарська практика показує, що мале підприємництво є двигуном соціально – економічного прогресу та важелем роз`язання багатьох соціально – економічних проблем. Як свідчить статистика, підприємства малого та середнього бізнесу розвинених країн світу забезпечують працевлаштування 50 – 60% працездатного населення та 30 – 65% ВНП [3, с. 128]. Тому впровадження ефективних структурних змін неможливе без стимулювання сектору малого та середнього бізнесу, які виступають фундаментом економік багатьох країн світу.

Аналіз структурної політики розвинених країн світу свідчить, що важливим інструментом стимулювання структурних зрушень є надання державних субсидій. Так в країнах Західної Європи субсидії держави з метою раціоналізації структури національної економіки становлять 5 – 6% від ВНП.

Світовий досвід показує дві моделі реалізації структурної політики держави: активна структурна політика (японська модель) та пасивна структурна політика (американська модель). Особливості японської моделі структурної перебудови національної економіки зводяться до активної ролі держави у формуванні прогресивної структури економіки, прискореного процесу структурних змін, визначення пріоритетних пріоритетних галузей, розробки державних програм та планів структурної перебудови економіки, селективної державної підтримки окремих галузей. Американська модель структурної політики полягає у пасивній ролі держави, опорі на ринковий механізм, тривалості реалізації та появі соціальних проблем [2, с.199 - 200].

Отже, вибір оптимальної моделі керування структурними змінами потребує індивідуального підходу до визначення комплексу заходів впливу на національну економіку та зваженого аналізу можливих результатів. В цілому, селекція оптимального набору напрямків структурної політики держави залежить від умов розвитку національної економіки, стратегічних та тактичних задач, що визначаються на даному етапі, тому напрями структурної політики держави постійно змінюються.

Список використаної літератури:

1. Ковальчук В. Структурна перебудова національної економіки в контексті інноваційного розвитку : [Текст] / В. Ковальчук / монографія. – Київ : НАН України. Об`єдн. ін.-т економіки, 2007. – 240 с.

2. Ковтун О. І. Державне регулювання економіки: [Текст] / О.І. Ковтун / навч. посібник., перевидання – Львів : “Новий Світ - 2000”, 2009. – 432 с.

3. Беляєв О. О. Економічна політика : [Текст] / О. О. Беляєв / навч. Посібник / О.О. Беляєв, А.С. Бебело, М. І. Диба та ін. – К.: КНЕУ, 2006. – 287 с.