Экономические науки/10. Экономика предприятия.

Шевчук І.О., Дмитрук Б.П.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Оцінка фінансової стійкості діяльності підприємства на сучасному етапі

В умовах фінансової кризи зростає ризик неплатоспроможності підприємства. Однак приймати рішення стосовно фінансового оздоровлення та поліпшення фінансового становища підприємства треба не тоді, коли воно перебуває на межі банкрутства, а на самому початку погіршення становища.

Фінансова стійкість — це здатність підприємства протистояти операційним труднощам. Це таке його становище, коли отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів. Під фінансовою стійкістю також розуміють характеристику відповідності структури джерел фінансування структурі активів підприємства. На відміну від аналізу платоспроможності підприємства, який оцінює оборотні активи та короткострокові зобов’язання, фінансова стійкість визначається на підставі аналізу співвідношення джерел фінансування і його відповідності стану активів.

Фінансова стійкість — це стабільність фінансового становища підприємства, яка забезпечується достатньою часткою власного капіталу в складі джерел фінансування. Достатня частка власного капіталу означає, що зовнішні джерела фінансування використовуються підприємством лише в тих межах, в яких воно здатне забезпечити своєчасне їх повернення. У такому разі короткострокові зобов’язання не повинні перевищувати розмір ліквідних активів.

Науково-теоретичний аналіз поняття “фінансова стійкість” підприємства, її роль в життєдіяльності, конкурентоспроможності – необхідний етап у розв’язанні проблем не лише на мікро-, а й на макрорівні. Саме фінансова стійкість підприємства характеризує результат поточного, інвестиційного і фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами й зобов’язаннями.

Фінансова стійкість, як і фінансовий стан підприємства в цілому, в значній мірі залежать від оптимальності структури капіталу ( співвідношення власних і позичкових коштів), від оптимальності структури активів підприємства, і в першу чергу, від співвідношення основних і оборотних коштів, а також від зрівноваженості його активів і пасивів за функціональною ознакою.

Останніми роками питання оцінки фінансової стійкості підприємства висвітлювалися у роботах багатьох вчених – А.Д. Шеремета, Р.С. Сайфулина, Л.Н. Лахтіонової, Є.В. Мниха, Н.В. Тарасенко, Г.О. Крамаренко, М.Л. Котляр та інших [1, 2, 3, 4, 5, 6].

Одне з актуальних завдань сьогодні – розглянути та сформувати основні напрями удосконалення процесу аналізу фінансової стійкості підприємства.

В економічній літературі існує багато методик оцінки фінансової стійкості підприємства. Однак, найчастіше при визначенні фінансової стійкості використовують аналіз фінансових коефіцієнтів. При цьому розрізняють абсолютні та відносні показники фінансової стійкості.

До абсолютних показників фінансової стійкості відомі економісти А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулін, Л.Н. Лахтіонова, Є.В. Мних та інші відносять показники забезпеченості запасів і затрат джерелами їх формування. В залежності від залишку або нестачі джерел коштів для формування запасів і затрат класифікують фінансовий стан підприємства за ступенем його стійкості. Визначають такі чотири типи фінансової стійкості:

1) абсолютна стійкість;

2) нормальна стійкість;

3) нестійкий (передкризовий) фінансовий стан;

4) кризовий фінансовий стан [1, 2, 3].

Інші автори, такі як Н.В. Тарасенко, Г.О. Крамаренко, М.Л. Котляр, при аналізі фінансової стійкості підприємства приділяють багато уваги відносним показникам, враховуючи той факт, що абсолютні показники в умовах інфляції дуже важко порівнювати.

Аналіз фінансової стійкості підприємства за допомогою відносних показників полягає в розрахунку необхідних показників і їх порівнянні з загальноприйнятими нормами, а також у вивченні їхньої динаміки за попередні періоди [4, 5, 6].

Усі вищезгадані методики оцінки фінансової стійкості підприємства мають свої недоліки та переваги. Тому сьогодні постає важливе питання про необхідність розробки такої методики оцінки, яка б давала чітке уявлення про наявний фінансовий стан підприємства, вимагала мінімуму загальнодоступної інформації, усебічно висвітлювала б діяльність підприємства і могла б бути підставою для вироблення рекомендацій щодо подальшого підвищення його фінансової стійкості.

Для більш чіткого аналізу фінансової стійкості підприємства потрібно використовувати комплексний підхід. При цьому оцінку фінансової стійкості необхідно проводити одночасно не тільки за всіма вищезгаданими методиками, але й аналізувати показники прибутковості та грошові потоки підприємства.

Аналіз прибутковості підприємства має важливе значення для визначення фінансової стійкості. Оскільки підприємство може бути фінансово стійким, але й одночасно його діяльність буде збитковою. Тому оцінюючи фінансову стійкість підприємства, слід використовувати показники прибутковості підприємства та ефективність його діяльності.

Також оцінювати фінансову стійкість необхідно з урахуванням вхідних та вихідних грошових потоків. Треба постійно стежити за грошовими потоками підприємства і з’ясовувати як впливає на фінансову стійкість перевищення вихідних потоків над вхідними, і навпаки.

Для отримання більш об’єктивної оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно процес аналізу провести за наступними етапами:

1. Аналіз аналітичних коефіцієнтів та їхньої динаміки за попередні періоди.

2. Факторний аналіз коефіцієнта автономії, який характеризує діяльність підприємства з усіх аспектів, що дозволяє визначити та розробити рекомендації щодо подальшого підвищення фінансової стійкості.

3. Аналіз динаміки і структури грошових потоків.

4. Аналіз формування фінансових результатів роботи підприємства.

Таким чином, використовуючи комплексний підхід, можна з меншими зусиллями отримати більш об’єктивну інформацію про фінансову стійкість підприємства і запропонувати рекомендації щодо її подальшого підвищення.

Література:

1. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА-М, 1995. – 428с.

2. Лахтіонова Л.Н. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 387с.

3. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 412с.

4. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – 2-ге вид., стер. – К.: Алерта, 2003. – 485с.

5. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224с.

6. Котляр М.Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на базі аналітичних коефіцієнтів. // Фінанси України. – 2005. – № 1. – С. 113-117