Экономические науки/10. Экономика предприятия.

Шадрова О.М., Непомняща Т.С.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Формування та оцінка використання підприємницького потенціалу фірми

Актуальність даного дослідження полягає у розкритті суті «потенціалу», визначенні проблемних питань з формування, оцінки та ефективного використання ресурсного потенціалу підприємства.

Потенціал підприємства – складна, динамічна, багатоструктурна система, яка має певні закономірності розвитку. Від уміння формувати та використовувати ці закономірності залежить ефективність функціонування підприємства.

Потенціал підприємства характеризується чотирма основними рисами:

1. Потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері соціально-економічної діяльності.

2. Потенціал підприємства характеризується певним обсягом ресурсів, як залучених у виробництва так і ні, але підготовлених до використання.

3. Потенціал підприємства визначається не лише наявними можливостями, він залежить від навичок певних категорій персоналу до його використання з метою виробництва продукції, максимізації прибутку, мінімізації витрат і забезпечення ефективного функціонування та сталого розвитку виробничо-комерційної системи.

4. На рівень і результати реалізації потенціалу підприємства (обсяги виробленої продукції або отриманого прибутку) впливають також форма підприємництва та адекватна їй організаційна структура.

Виходячи з вищенаведеного, можна стверджувати, що модель потенціалу визначається: обсягом та якістю наявних у нього ресурсів (кількістю зайнятих працівників, основними фондами або матеріальними запасами, фінансовими та нематеріальними ресурсами); освітнім і кваліфікаційним рівнем, психофізіологічними та мотиваційними здібностями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції; можливостями менеджменту оптимально використовувати наявні ресурси підприємства й оновлювати його організаційні структури; інформаційними можливостями; інноваційними можливостями підприємства щодо оновлення техніко-технологічної бази виробництва, переходу на випуск нової конкурентоспроможної продукції; фінансовими можливостями залучення коштів, яких бракує (кредитоспроможністю, внутрішньою та зовнішньою заборгованістю у сфері фінансів) та ін.

Якщо всі наведені можливості скласти разом то утвориться сукупний (економічний та соціальний) потенціал підприємства, який у порівнянні з потенціалом іншого підприємства буде показувати рівень його конкурентоспроможності.

Формування потенціалу підприємства – це процес ідентифікації та створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення.

Об’єктні складові потенціалу підприємства споживаються і відтворюються у тій чи іншій формі в процесі його функціонування. До них належать інноваційний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал, потенціал відтворення.

Суб’єктні складові потенціалу пов’язані із суспільною формою їх виявлення. До цих складових відносяться науково-технічний капітал, управлінський капітал, потенціал організаційної структури управління, маркетинговий потенціал).

В проведенні оцінки потенціалу підприємства, з метою реалізації своїх інтересів, зацікавлені: управлінці, акціонери, постачальники, кредитори, інвестори, держава, страхові фірми.

Головними цілями оцінки потенціалу підприємства є:

- підвищення ефективності поточного управління підприємством або фірмою;

- прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

- розроблення плану розвитку;

- здійснення інвестиційного проекту розвитку бізнесу;

- визначення вартості підприємства у разі його купівлі продажу цілком або частинами;

- реструктуризація підприємства;

- установлення бази оподаткування;

- визначення кредитоспроможності підприємства і вартості застави;

- укладення страхової угоди, в процесі чого виникає необхідність визначення вартості активів.

Найоб’єктивнішим та найадекватнішим критерієм оцінки потенціалу підприємства є їх ринкова вартість. Тому основою для оціночної методології необхідно вважати сукупність принципів, які базуються на міжнародних стандартах оцінки.

Оцінка власності здійснюється за допомогою 3-х підходів: дохідного (результатного); порівняльного (ринкового); витратного (майнового).

Інформація, яка використовується при тому чи іншому підході, відображає або теперішній стан фірми, або її минулі досягнення, або очікувані в майбутньому доходи.

Залежно від технології оцінки аналіз зазначених чинників проводиться з різних позицій. При застосуванні витратного методу увага приділяється витратним чинникам. За оцінки потенціалу порівняльними методами основна увага приділяється чинникам оточення та функціональним особливостям, а результати використання об’єкта та витрати на їх досягнення мають допоміжний характер. У разі визначення вартості потенціалу згідно з результатною концепцією найбільшого значення набувають результати використання об’єкта, а функціональні характеристики та чинники мають допоміжний характер.