Экономические науки/10. Экономика предприятия.

Старжегородська М.О., Ус Г.О.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей машинобудівних підприємств

Головним завданням розвитку економіки України на сучасному етапі є забезпечення сталого економічного зростання. У його здійсненні важливу роль відіграє машинобудівний комплекс як інвестиційна сфера, яка впливає на інтенсивний розвиток інших галузей і виробництв.

У зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема підвищення ефективності використання виробничого потенціалу машинобудування, його виробничих потужностей як елемента цього потенціалу. Успішне вирішення цієї проблеми потребує посилення економічних методів управління процесами створення і використання виробничих потужностей підприємств і галузей промисловості. Існуючі методи управління обмежуються процедурами проектування підприємств, капітального будівництва, введення в експлуатацію об'єктів виробничого призначення, щорічними розрахунками величини, рівня освоєння і використання виробничої потужності і, таким чином, не орієнтовані в достатньому ступені на забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу підприємств.

В умовах ринкових відносин знизився рівень галузевого управління виробничими потужностями та державне регулювання розвитку галузей. Без цього, як свідчить досвід економічно розвинених країн, неможливе збалансоване функціонування економіки. Ці обставини перешкоджають формуванню в Україні раціональної галузевої структури промисловості і машинобудування.

Гострою залишається потреба створення економічного механізму управління капіталом і виробничими потужностями підприємств і галузей промисловості, що передбачає врахування взаємозв'язку величини і рівня використання виробничих потужностей з витратами виробничих ресурсів. Це дозволяє ефективно використовувати резерви виробництва, управляти витратами і доходами.

Розв’язанню найважливіших виробничих і соціально-економічних проблем підвищення ефективності використання виробничих фондів і виробничих потужностей промисловості приділяється постійна увага з боку наукових і практичних фахівців. Ключові питання вирішення регіональних і галузевих проблем ефективності промислового виробництва, вироблення концепцій державної промислової політики формування і використання виробничого потенціалу, а також реструктуризації промислового виробництва розглядаються в роботах таких учених, як Акмаєв А.І., Алимов О.М., Амоша О.І., Аптекар С.С., Бабіч В.П., Булєєв І.П., Геєць В.М., Дорогунцов С.І., Іванов М.І., Ковальов А.І., Левіна О.В., Лукінов І.І., Михальська В.О., Нейєнбург В.Є., Чумаченко М.Г.

Дослідженню актуальних соціально-економічних проблем формування і функціонування виробничих потужностей, методам їх визначення, ресурсному забезпеченню і ефективності використання присвячено роботи Воскресенського Б.В., Гавришка А.С., Євдокимова Ф.І., Ітіна І.І., Кваші Я.Б., Ландика В.І., Манілівського Р.Г., Москаленка В.П., Палтеровича Д.М., Петровича Й.М., Скударя Г.М., Слижиса М.У., Швець І.Б., Шкитиної М.Й.

Стан проблеми породжує потребу у нових теоретичних розробках і практичних рекомендаціях щодо управління виробничими потужностями, інвестиціями підприємств і галузей, обумовлює визначення та оцінку факторів формування і використання виробничих потужностей, які забезпечують економію всіх виробничих ресурсів підприємств і галузей машинобудування.

Однією з основних проблем підприємств машинобудування є брак коштів на відновлення матеріально-технічної бази виробництва та його технологічного рівня. Від цього залежить конкурентоспроможність промислової продукції, а отже і місце на світовому ринку України. Для вирішення цього питання українським підприємствам, як машинобудування, так і всієї промисловості, необхідно створити ефективний механізм залучення додаткових коштів, в основі котрого є управління процесом інвестування.

Будь-яке інвестування суб’єкта господарювання починається із пошуку основних джерел фінансування, що має місце на першому етапі управління цим процесом. Сьогодні одержати необхідні ресурси українські підприємства можуть тільки на фондовому ринку шляхом емісії акцій та облігацій. Тому, необхідно зважати на інвестиційну привабливість підприємства на фондовому ринку. Щоб краще позиціонувати себе, підприємство має оздоровити свій фінансовий стан, адаптуватись до міжнародних стандартів структури управління та звітності. Це сприятиме збільшенню ліквідності активів суб’єкта господарювання.

При виході машинобудівного підприємства на фондовий ринок, спочатку треба вирішити, розміщення якого саме типу цінних паперів буде більш вигідним для неї. Тобто, якщо дивитись з позиції зменшення вартості залучення інвестиційних ресурсів, то доцільніше буде використати саме продаж акцій. У свою чергу це може створити загрозу поглинання підприємства конкурентами. Для того, щоб втримати контроль над головним пакетом активів в межах даного суб’єкта господарювання, краще використати продаж облігацій [1].

Важливим для залучення інвестицій є також форма власності машинобудівного підприємства та можливість участі у його статутному фонді інвесторів. Це особливо стосується корпорацій машинобудівного комплексу, оскільки саме їх прийнято вважати осередками централізації і концентрації фінансового капіталу у всіх його формах. Для збільшення величини статутного фонду корпорації необхідно створити відповідні умови для залучення фізичних осіб з власним капіталом [2]. Тобто інвестором може стати будь-який громадянин України і отримувати доходи у вигляді дивідендів, відповідно до чинного податкового законодавства. Але для того, щоб забезпечити таке індивідуальне інвестування необхідно поширювати інформацію про переваги привабливих фондових активів, особливо машинобудівних підприємств.

Ще одним джерелом фінансування є внутрішнє інвестування самого машинобудівного підприємства за рахунок прискореної амортизації. Тут особливу увагу потрібно приділити ставкам оподаткування.

Оскільки продукція, яку випускають машинобудівні підприємства вкрай важлива для подальшого розвитку економіки країни, необхідно переглянути підходи до їх оподаткування. Операції з поставок продукції машинобудування мають звільнятися від оподаткування непрямими податками, а прибуток, отриманий від таких поставок, має оподатковуватися за пільговою ставкою за умови спрямування вивільнених сум на освоєння виробництва нових видів машин і обладнання [3].

Наступним етапом управління є вибір напрямків інвестування, тобто виконання інвестицій. Для початку необхідно зазначити, що обіговий капітал крім того, що забезпечує в повному обсязі весь виробничий процес, також відповідає за майбутній розвиток підприємства, адже за його рахунок здійснюється оновлення основних фондів. Специфікою машинобудівних підприємств є те, що найбільшу частку в загальному обсязі оборотних фондів займає незавершене виробництво (біля 40%). Це пов’язано з великою тривалістю виробничого циклу.

Отримані кошти від інвестицій машинобудівне підприємство може використати у двох напрямках:

1) розширення обсягів виробництва;

2) введення інновацій.

Контролінг процесу інвестування на машинобудівному підприємстві рекомендується розглядати з таких трьох основних позицій:

1. Створення системи зовнішнього та внутрішнього моніторингу для визначення середовища в якому існує підприємство та його економічного стану;

2. Контроль та регулювання процесу інвестування на машинобудівному підприємстві;

3. Прогнозування результатів процесу інвестування на майбутні періоди.

Отже, для того, щоб створити механізм управління процесом інвестування, який дасть змогу раціонально використовувати інвестиційні ресурси та формувати нові джерела їх надходжень, потрібно розглянути основні етапи його проходження. Цього можна досягти завдяки систематизації трьох управлінських функцій таких як: планування процесу інвестування, організування та контроль. Кожний з цих етапів містить у собі сукупність заходів, проведення котрих дасть змогу забезпечити ефективне інвестування на підприємстві машинобудівного комплексу, з метою покращання його технологічного рівня та матеріально-технічної бази виробництва.

Література:

1. Дульська І.В. Напрями активізації участі активів машинобудівних компаній України у фондовому ринку // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. - № 19. – С. 13-17.

2. Шмідт М.П., Кудря Я.В. Фінансово-економічна сутність управління корпораціями в машинобудуванні України // Фінанси України. – 2008. - №8. – С. 53-62.

3. Шкільнюк О.М. Оподаткування, як фактор посилення інноваційної діяльності. - http://uiis.com.ua/conf_25