Экономические науки/10. Экономика предприятия.

Мовчан Т.І., Ус Г.О.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Управління прибутком на підприємстві

В сучасних умовах українським підприємницьким структурам надано господарську та фінансову самостійність, що призвело до значного ускладнення процесу управління підприємством. У зв’язку з цим розширилось коло проблем, які призваний вирішувати бухгалтерський облік. Сьогодні вже не достатньо лише надавати інформацію про факти фінансово-господарської діяльності та фінансові результати роботи підприємства. В цих умовах виникає управлінський облік, який необхідний для оперативного управління підприємством та прийняття оптимальних управлінських рішень.

Бухгалтерський облік максимально регламентований через закони, положення, інструкції у частині збору, реєстрації, узагальнення інформації, що не дозволяє враховувати всі особливості функціонування й інформаційні потреби суб’єкта господарювання. Фінансова звітність орієнтована на потреби зовнішніх користувачів, а інформація, яка отримана через систему управлінського обліку, задовольняє інтересам внутрішніх користувачів у плані стратегічного й тактичного розвитку підприємства. Тому система управлінського обліку не повинна повністю залежати від інформації, яку надає бухгалтерський облік. Але, як зазначили В.В. Іванов і О.К. Хан [3, с. 178], найбільш структуровані офіційні дані про діяльність компанії доцільно вилучати з бухгалтерських програм за умови їх відповідності встановленим вимогам управлінського обліку в частині аналітики, оперативності отримання та обробки. Але повного об’єднання інформаційних потоків управлінського обліку в бухгалтерську систему не може бути, тому що багато ключових для прийняття управлінських рішень даних бухгалтерами не можуть й не повинні бути відображені. Так, управлінський облік об’єднує внутрішній набір специфічних ознак й інформації, які в деяких ситуаціях не повинні потрапляти у зовнішнє по відношенню до компанії середовище.

Однією із складових загальної системи управління підприємства є система управління прибутком. До об’єктів системи управління прибутком відносяться:

1) управління формуванням прибутку;

2) управління розподілом та використанням прибутку.

Знаходячись у затяжній економічній кризі, усі суб'єкти України опинилися в ситуації, коли потрібно вести боротьбу за виживання. А оскільки кращим засобом виживання торгового підприємства є зміцнення його становища на ринку і пожвавлення діяльності, то умовами виходу із кризи є розширення обсягів реалізації товарів, а основною метою – одержання прибутку спроможного його забезпечити [2, 143].

В умовах активно змінюваної ринкової ситуації, жорстокої конкуренції підприємства повинні не тільки зосереджувати увагу на внутрішньому стані справ, але і виробляти довгострокову стратегію, що дозволяла б адаптуватися до змін, які відбуваються в його оточенні.

Тому у даний час надзвичайно важливим стає здійснення такого управління, що забезпечує адаптацію підприємства до швидко змінюваного навколишнього середовища. Проте стратегії, єдиної для всіх підприємств, не має, так само як і не має єдиного універсального стратегічного плану діяльності підприємства. Процес вироблення стратегії для кожного підприємства – унікальний, тому що залежить від позиції підприємства на ринку, динаміки цього розвитку, його потенціалу, поведінки конкурентів, характеристик реалізованих ним товарів та інших чинників.

Стратегія управління підприємством тісно пов'язана з визначенням головної мети його функціонування. Найчастіше ця головна мета формулюється як досягнення визначеного рівня рентабельності на вкладений капітал і відповідно одержання визначеної маси чистого прибутку [1, 11].

Основною метою функціонування підприємства є забезпечення рентабельної роботи та отримання прибутку. Прибуток – це нагорода, яку одержує підприємство за ризик, що має місце у випадку пропозиції нею продукту для продажу. Це гроші, що залишаються після того, як загальні витрати підприємства віднімаються від загальних доходів. Прибуток – це також і нагорода за ефективну діяльність [4, 13].

Звідси проблема управління прибутком підприємства набуває все більшого значення, оскільки саме в прибутку концентрується ефект усієї господарської діяльності торгового підприємства. Крім того, прибуток є основним власним фінансовим джерелом, що забезпечує розвиток торгового підприємства на принципах самофінансування. Планування прибутку являє собою процес розробки системи заходів щодо забезпечення її формування в необхідному обсязі й ефективне використання згідно завдань розвитку підприємства в майбутньому періоді [2, 143].

Ефективність управління процесами утворення прибутку значною мірою залежить від якості аналізу, реальності виявлених резервів збільшення прибутку, економічного обґрунтування планів формування і використання прибутку на майбутній період. Звідси метою економічного управління прибутком і рентабельністю є розробка ефективної політики формування прибутку підприємства, обґрунтування раціональних напрямків його використання і виявлення оптимального рівня рентабельності фінансових вкладень у довгостроковому періоді. При цьому слід зауважити, що все більше місце в стратегічному управлінні займає внутріфірмове планування.

Забезпечення ефективного планування прибутку підприємства визначає ряд вимог до цього процесу, основними з яких є: інтегрованість із загальною системою управління підприємством; комплексний характер формування управлінських рішень; високий динамізм управління; багатоваріантність підходів до розробки окремих управлінських рішень; орієнтованість на стратегічну мету розвитку підприємства.

Кінцевою метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Тому дуже важливо під час стратегічного планування прибутку врахувати всі чинники і аспекти подальшого розвитку для повного і обґрунтованого визначення величини прибутку і забезпечення певного рівня прибутку. Одночасно при плануванні прибутку є ряд особливостей, специфічних аспектів, які необхідно врахувати для фінансового забезпечення постійного розвитку підприємства. В умовах нестабільної економіки важливим для будь-якого підприємства є формування найістотніших принципів і ефективної системи стратегічного планування та управління прибутком.

Література:

1. Кривицька О.Р.// Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку. Фінанси України №3. 2005 р.- С.139-146.

2. Данілова Л.І. // Управління прибутком підприємств: проблеми і наслідки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 69. 2004 р.- С. 11-12.

3. Ширяпна О.Є. // Удосконалення методики прогнозування прибутку підприємств. Формування ринкових відносин в Україні № 6 (37). 2004 р.- С. 12-15.

4. Туріянська М.М. // Прибуток – важливе внутрішнє джерело інвестиційних ресурсів. Вісник ДонДУЕТ № 3 (27) 2005 р.- С. 94-99.