Экономические науки/10. Экономика предприятия.
Кудренко Н.В., Панасенко Г.В.
Східноєвропейський університет
економіки і менеджменту, Україна
Управління
виробничими запасами на машинобудівному підприємстві
В умовах
ринкових трансформаційних процесів вітчизняної економіки та підвищення рівня
конкуренції на ринках споживання продукції важкого машинобудування особливого
значення набувають питання, пов'язані з розробкою та застосуванням інноваційних
технологій менеджменту машинобудівних підприємств, частиною якого є система
управління виробничими запасами. Разом із тим загальновідомо, що саме при
формуванні системи управління цією частиною оборотних активів підприємств
залишається багато невирішених проблем. Одна з основних причин такого стану –
недостатній розвиток основних положень систем управління виробничими запасами
підприємств у складних умовах ринкової трансформації господарства.
Для
формування й розвитку концепції систем управління виробничими запасами,
визначення їх ролі в підвищенні конкурентоспроможності підприємств дуже
важливими є дослідження питань управління запасами при різних типах виробництва
продукції. У даному контексті економічна наука у промислово розвинених країнах
приділяє велику увагу проблемам якісної підготовки та своєчасного забезпечення
виробничого процесу. Слід відзначити вагомий внесок у становлення й розвиток
основних положень управління виробничими запасами таких зарубіжних учених, як:
Р. Акофф, Д. Хедлі, Т. Уайтін, Д. Бауерсокс, Д. Клосс, Я. Монден, Р. Шонбергер,
Дж. Шрайбфедер та ін. При цьому дослідження зарубіжних учених здійснювалися на
прикладі економічно розвинених держав, промислові підприємства яких багато
десятиліть в умовах ринкових відносин акумулювали й розвивали основні принципи
та підходи до підвищення ефективності систем управління виробничими запасами.
Що стосується
вітчизняних досліджень, то більшість із них присвячено питанням адаптації та
впровадженню аналогів систем управління виробничими запасами, використовуваних
зарубіжними підприємствами в умовах масового, великосерійного й серійного типів
виробництва продукції. Фундаментальні роботи В. Амітана, А. Епіфанова, М. Лепи,
В. Гриньової, В. Гавриленка, Г. Скударя, С. Салиги, І. Швець, які з'явилися в
останні роки, не охоплюють весь комплекс питань, що виникають у нових умовах
трансформації форм і методів господарювання вітчизняних промислових
підприємств. Зокрема, необхідно відзначити ряд існуючих пробілів щодо
формування систем управління виробничими запасами великих машинобудівних
підприємств, які випускають технічно складну продукцію в умовах дрібносерійного
виробництва, а також в умовах виробництва продукції індивідуального виконання.
В останні
роки багато підприємців звернули свою увагу на таке модне слово, як
«логістика». Однак поняття логістики часто витлумачується невірно. Це приводить
до того, що впровадження концепцій, методів логістики на практиці в більшості
випадків не завжди успішно, тому що вимагає зміни способу мислення керівників у
підходах до організації діяльності підприємства, а також додаткових фінансових
вкладень.
Логістика -
це сучасна наука про раціональну організацію виробництва та розподілу. Завдяки
цій науці можна забезпечити доставку будь-яких вантажів у найкоротші терміни та
з найменшими трудовими, матеріальними та фінансовими витратами.
З точки зору
менеджера та бізнесмена, котрий функціонує у сфері маркетингу, логістика
інтерпретується наступним чином: це організація планування та управління
підготовкою й цілеспрямованим використанням засобів та послуг, необхідних для
вирішення конкретних завдань.
Як показали
теоретичні дослідження, логістика характеризується несталим категоріальним
апаратом і термінологією. Різноманітність визначень поняття логістики і низки
логістичних термінів пов’язана, перш за все, із тим, що еволюціонувала сама концепція
логістики, тому і саме визначення, об’єкти дослідження і наукові підходи
логістики змінювалися й уточнювалися з розвитком ринкових відносин.
Логістична
система (ЛС) - це адаптивна система зі зворотнім зв'язком, яка виконує ті чи
інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті
внутрішньосистемні зв'язки і зв'язки із зовнішнім середовищем.
При
реалізації очевидних переваг логістичного підходу до управління підприємством
на сучасному етапі розвитку українських підприємств, його впровадженню
перешкоджає наявність певних проблем, однією з яких є відсутність методик
формування логістичних систем, які б характеризувалися відносною простотою і
високою адаптивністю до дій зовнішнього та внутрішнього середовища.
Одним із
найбільш важливих факторів ефективності логістичних систем є матеріальні
запаси, яким не приділяється необхідна увага, про що свідчить відсутність
єдиного визначення сутності запасів як економічної категорії. Як свідчить
аналіз публікацій з цієї проблеми, робота в галузі моделювання управління
запасами матеріальних ресурсів перебуває на стадії теоретичних досліджень, хоча
її практична значущість безперечна.
Запаси як
економічна категорія відіграють важливу роль у сфері виробництва та обігу
продукції. Дослідженню економічної сутності запасів присвячені праці
вітчизняних і зарубіжних авторів.
Запаси
виконують кілька важливих функцій, що сприяють підвищенню гнучкості в
управлінні підприємством: нагромадження; захист від інфляції; управління
витратами за допомогою використання дисконту, що залежить від обсягу
замовлення.
Запас –
головний елемент економічної системи, який згладжує нерівномірність
виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних благ.
У виробничій
логістиці велика роль належить процесам своєчасного постачання виробництва
всіма необхідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, комплектуючими
виробами. Закордонними фахівцями розроблено і впроваджено у практику декілька
систем управління цими процесами: 1) МRP (Materials Requirements Planing) -
планування потреби в матеріалах - система планування виробничих ресурсів; 2)
“KANBAN” - метод, що забезпечує оперативне регулювання кількості проведеної
продукції на кожній стадії потокового виробництва; 3) “Just-in-time”; 4) ОPT -
(Optimized Production Technologies) - оптимізовані виробничі технології; 5) DRP
(Distribution Requirements Planing) - система управління і планування розподілу
продукції.
На підставі
досліджень зарубіжного та вітчизняного досвідів розробки, впровадження й
експлуатації різних систем управління виробничими запасами стверджується, що
формування таких систем відбувається лише щодо деяких типів організації
виробництва: масове, великосерійне, серійне виробництво продукції. Проте на цей
час не існує остаточно сформованої системи управління виробничими запасами, яка
б однаково підходила для усіх типів організації виробництва.
Розробка
ефективної логістичної системи управління запасами є запорукою успішного
функціонування підприємств в умовах економічних обмежень. Для її реалізації
необхідно:
-
впроваджувати систему контролю за використанням запасів у виробничому процесі з
метою оптимізації витрат на транспортування, зберігання та підготовку до
запуску у виробництво;
- підвищити
інтенсивність використання запасів через прискорення їх обертання.
Література:
1.
Кальченко А.Г., Кривещенко В.В. Логістика: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, без
змін. – К.: КНЕУ, 2008. – 472 с.;
2.
Башун Мілена. Економіко-математичне моделювання процесу управління запасами
підприємства / М.Башун//Схід. – 2008. - №2. – с.43-45;
3.
Савенкова Т.И. Логистика: учебное пособие для вузов/ Т.И.Савенкова. – 3-е
изд., стер. – М.: Омега-Л, 2008. – 255 с.;
4.
Підвищення ефективності фінансової діяльності вугільного підприємства
шляхом удосконалення системи управління виробничими запасами/ Х.Ю.Церфас,
Т.Б.Сайгіна//Актуальні проблеми розвитку фінансово-кредитної системи України/
Донец. нац. техн. ун-т. – Донецьк, 2008. – с.44-46;
5.
Пути эффективного управления оборотными активами промышленных предприятий/
В.П.Кодацкий//Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №4. – с. 149-154;
6.
Бауэрсокс Д.Дж., Клосс Дейвид Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок,
2-изд./Пер. с англ. – М.: ЗАО “Олимп-Бизнес”, 2005. – 640 с.
7.
Логистика: учеб. Пособие / под ред. Б.А. Аникина, Т.А.Родниной. – М.: ТК
Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 408 с.